Вирок № 40933950, 06.10.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2014 Справа №607/16926/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого-судді Базана Л.Т.

при секретарі Вербицькому Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12013210180000278 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Тернополя, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, працюючого помічником машиніста РПЧ-2 «Моторвагонне депо Тернопіль», жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

за участю: прокурора - Горохівського Б.Т., представника потерпілого - ОСОБА_2, потерпілого - ОСОБА_3, захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5, обвинуваченого - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Так, 06 травня 2013 року близько 03 год. обвинувачений ОСОБА_1, як водій, керуючи технічно справним автомобілем «BMW 530D» д.н.з. НОМЕР_1, рухався автомобільною дорогою «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знамянка» у напрямку із с.Підгороднє Тернопільського району до м.Тернополя, де на 143 км вказаної автодороги, поблизу с.Підгороднє Тернопільського району, в порушення п.11.2 Правил дорожнього руху України керував транспортним засобом, рухаючись лівою смугою руху при наявності вільної правої смуги руху та на ділянці дороги з ухилом на підйом, в порушення вимог п.11.4 ПДР України, горизонтальної дорожньої розмітки, перетнувши осьову суцільну лінію, виїхав на смугу руху у бік м.Стрий, чим в порушення вимог п.1.5 ч.1 ПДР України створив небезпеку для руху водію ОСОБА_6, який керував автомобілем «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_2 та рухався у зустрічному напрямку, унаслідок чого допустив зіткнення з вказаним транспортним засобом.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин обличчя, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, синців лобно-тім'яної і скронево-потиличної ділянок, а також травми правого коліна у вигляді саден та синців, забою м'яких тканин і гемартрозу (накопичення крові у суглобі) та синовіїту (запалення суглобової сумки) правого колінного суглобу, які за ознакою тривалого (понад 21 добу) розладу здоров'я відносяться до середньої тяжкості.

Порушення обвинуваченим ОСОБА_1, як водієм, вимог п.п. 1.5 ч.1, 11.2, 11.4, 12.6 (г), 13.1, 13,3, 14,2, 14.6 (е), р.34 п.1.1 Правил дорожнього руху України перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди і спричиненням потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України визнав повністю за обставин, що вказані в обвинувальному акті, щиро розкаявся та в судовому засіданні пояснив, що 06 травня 2013 року близько 03 год. він, обвинувачений ОСОБА_1, як водій, керував власним автомобілем «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1, яким рухався автомобільною дорогою з с.Підгороднє Тернопільського району у напрямку м.Тернополя, де поблизу с.Підгороднє Тернопільського району, рухаючись лівою смугою руху, перетнув осьову суцільну лінію та виїхав на зустрічну смугу руху, де, унаслідок власної необережності, допустив зіткнення з автомобілем «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався у зустрічному напрямку, від чого даний потерпілий отримав тілесні ушкодження. Про вчинене кримінальне правопорушення він, обвинувачений, щиро шкодує та просив суворо його не карати, оскільки він, ОСОБА_1, добровільно відшкодував потерпілому заподіяну унаслідок вчинення даного кримінального правопорушення моральну шкоду.

Обвинувачений ОСОБА_1, визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.286 КК України, тобто, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до злочинів невеликої тяжкості, вчинених з необережності, об'єктивні обставини кримінального провадження, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, його молодий вік, який по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття, а також повне добровільне відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди.

Водночас, за відсутності обтяжуючих покарання ОСОБА_1 обставин, суд враховує і думку потерпілого, який в судовому засіданні не настоював на суворій мірі покарання для обвинуваченого та й сам обвинувачений, як слідує з матеріалів кримінального провадження, до моменту ДТП вважається таким, що не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, кримінальне правопорушення вчинив унаслідок неуважності, на момент ДТП у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння не перебував, а тому вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити основне покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді мінімального розміру штрафу зі стягненням в доход держави і не вбачає підстав для необхідності призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки ОСОБА_1 може бути перевихований без ізоляції від суспільства і таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

У кримінальному провадженні прокурором прокуратури Тернопільського району Якубцем К.В. в інтересах держави в особах фінансових управлінь Тернопільської облдержадміністрації та Козівської райдержадміністрації заявлено цивільні позови про стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілого від злочину на суми 1 309 грн. та 3 479 грн., які підлягають до повного задоволення, з урахуванням беззаперечного його визнання обвинуваченим, виходячи з наступних підстав.

Так, згідно ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь фінансових управлінь Тернопільської облдержадміністрації та Козівської райдержадміністрації слід стягнути 1 309 грн. та 3 479 грн. відповідно, витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3, за наступними реквізитами: р/р 31414544700001, код 379775990, МФО 838012, одержувач - обласний бюджет Тернопільської області, р/р 31415544700282 код 37822731, МФО 838012, одержувач - УК у Козівському районі, 24060300.

Крім цього, як слідує з положень ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Так, у кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_3 було заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення з останнього матеріальної та моральної шкоди, завданих унаслідок кримінального правопорушення, який підлягає залишенню без розгляду унаслідок заявлених в процесі судового розгляду клопотань про це представником потерпілого та потерпілим.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення експертиз: автотехнічної №5-188/13 від 28 травня 2013 року в сумі 428, 26 грн., автотоварознавчої №7-44/13 від 25 травня 2013 року в сумі 587, 32 грн., судової транспортно-трасологічної №5-168/13 від 07 червня 2013 року в сумі 1 468, 32 грн., які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м.Тернополі /м.Тернопіль/ 24060300, р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ 37977726), з відповідними призначеннями платежів.

При цьому, речові докази у кримінальному провадженні, а саме: автомобілі: «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 та «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_2, які повернуто ОСОБА_1 та ОСОБА_3, відповідно, необхідно залишити у розпорядженні останніх.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 400 (трьох тисяч чотирьохсот) грн. штрафу в доход держави без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов прокурора прокуратури Тернопільського району Якубця К.В. в інтересах держави в особах фінансових управлінь Тернопільської облдержадміністрації та Козівської райдержадміністрації про стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілого від злочину - задовольнити повністю - стягнути із ОСОБА_1 1 309 грн. в користь фінансового управління Тернопільської облдержадміністрації (р/р 31414544700001, код 379775990, МФО 838012, одержувач - обласний бюджет Тернопільської області) та 3 479 грн. в користь фінансового управління Козівської райдержадміністрації (р/р 31415544700282 код 37822731, МФО 838012, одержувач - УК у Козівському районі, 24060300).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення з останнього матеріальної та моральної шкоди, завданих унаслідок кримінального правопорушення - залишити без розгляду.

Стягнути із ОСОБА_1 процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення експертиз: автотехнічної №5-188/13 від 28 травня 2013 року в сумі 428, 26 грн., автотоварознавчої №7-44/13 від 25 травня 2013 року в сумі 587, 32 грн., судової транспортно-трасологічної №5-168/13 від 07 червня 2013 року в сумі 1 468, 32 грн., в користь держави (УК у м.Тернополі /м.Тернопіль/ 24060300, р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ 37977726), з відповідними призначеннями платежів.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: автомобілі: «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 та «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_2, які повернуто ОСОБА_1 та ОСОБА_3, відповідно, - залишити у розпорядженні останніх.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяЛ. Т. Базан