Рішення № 409339, 16.01.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2007 р.

Справа № 1-26/170-06-4002

За позовом: ТзОВ „Украгрокомп”

до відповідача № 1: Державне підприємство „Одеська залізниця”,

відповідача № 2: ВАТ Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська”

про стягнення збитків, завданих нестачею вантажу при його перевезенні залізницею.

Суддя Гарник Л.Л.

Представники:

від позивача представник не з’явився;

від відповідача № 1: Ткаченко В.В., згідно довіреності,

від відповідача № 2 представник не з’явився.

Суть спору: позивач - Приватне підприємство „Баланс”, звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів –Державне підприємство „Одеська залізниця”, про стягнення 10 968,20 грн. вартості недостачі вантажу.

Згідно ухвали господарського суду від 03.07.2006р. до участі у справі в якості відповідача № 2 залучене ВАТ Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська”.

Відповідачі з позовними вимогами не згодні з підстав, викладених у відзивах на позов.

Заслухавши пояснення представника відповідача № 1, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

На підставі договору від 29.06.2006р. № 66у згідно залізничної накладної від 24.09.2006р. № 48593020 Державним підприємством „Ровенькиантрацит” був відправлений вагон № 66200346 з вантажем –вугілля марки АМ 13-25мм загальною вагою 69 тон.

Під час прийняття названого вантажу на станції призначення був виявлений факт недостачі вантажу, про що складений комерційний акт від 28.09.2006р. АЯ № 586517/113, згідно якого встановлено, що у залізничному вагоні № 66200346 недостача вугілля складає 4,68 тон.

З огляду на ту обставину, що ДП „Одеська залізниця” й Державне підприємство „Ровенькиантрацит” вартість недостачі в подальшому не оплатили Приватне підприємство „Баланс” вимагає стягнути в судовому порядку 1 099,80 грн.

Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на увагу та потребують об’єктивної оцінки з наступних підстав.

Відповідно до пункту 110 Статуту Залізниць України перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від перевізника причин.

На підставі статті 924 Цивільного кодексу України, пунктів 114, 115 Статуту Залізниць України залізниця відповідає за збереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним ( старшим бухгалтером ).

Згідно пункту 113 Статуту Залізниць України залізниця несе відповідальність за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що нестача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно залізничної накладної від 24.09.2006р. № 48593020 вантаж, відправлений Державним підприємством „Ровенькиантрацит”, маркіровано, розміщено і закріплено правильно.

Згідно комерційного акту від 28.09.2006р. АЯ № 586517/113 порівняльно із зазначеним по документах навантаження недостача вантажу складає 4 680,00 кг.

Доказів зворотного, так саме як і доказів відсутності вини у нестачі вантажу при перевезенні Одеською залізницею в ході розгляду справи не доведено, а відтак - відповідальність за недостачу вантажу покладається на перевізника.

З урахуванням усіх обставин справи господарський суд звільняє від відповідальності Державне підприємство „Ровенькиантрацит”, оскільки останнім вжито заходів, щодо маркування поверхні вантажу, що цілком відповідає п. 6 Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. № 542.

То ж аналізуючи положення чинного законодавства і матеріали справи, за наслідками перевірки правильності запропонованого позивачем розрахунку позовних вимог про стягнення вартості недостачі вантажу за винятком суми норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі статей 224, 225 Господарського кодексу України, згідно яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено; до складу збитків включаються вартість втраченого майна, тощо.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ДП “Одеська залізниця”

/адреса: м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в філії АБ „Експрес-Банк” м. Одеси, МФО 328801, ідент. код 01071315/

на користь ТзОВ „Украгрокомп”

/65012, м. Одеса, вул. Морська, 5, код ЄДРПОУ 23991045, р/р 26007311158 в АБ „Південний” в м. Одеса, МФО 328209/

4 680,75 грн. /чотири тисячі шістсот вісімдесят грн. 75 коп./ збитків;

102,00 грн. /сто дві грн. 00 коп./ державного мита;

118,00 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ за послуги з інформаційно-технічного

забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. ВАТ Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська” звільнити від відповідальності.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гарник Л.Л.