Рішення № 40933075, 15.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19544/14

15.10.14

За позовом 1) Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради

2) Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська

до Всеукраїнської громадської організації «Громадська сила»

про стягнення 642,90 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивачів: не з’явився

від відповідача не з’явився

В судовому засіданні 15.10.14. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради та Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська до Всеукраїнської громадської організації «Громадська сила» про стягнення 642,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між позивачем-1 та відповідачем був укладений договір оренди № 38-УКВ/10 від 01.03.2010 р., за яким позивач-1 передав відповідачу комунальне нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 28,9 кв. м., що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Кожемяки, 17, на першому поверсі 9-поверхового будинку, що знаходиться на балансі позивача-2. Однак всупереч умовам укладеного договору відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати орендної плати за користування нежитловим приміщенням в повному обсязі не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість зі сплати орендної плати перед позивачем-1 за червень-липень 2013 року у сумі 258,01 грн та перед позивачем-2 за липень 2013 року у сумі 227,74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/19544/14 та призначено розгляд справи на 15.10.2014.

У судове засідання 15.10.2014 з’явилися представники позивачів не з’явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2014 було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві – 02160 м. Київ, вул. Каунаська, 27 та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що надана позивачем, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 березня 2010 р. між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого є Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, (надалі – позивач-1, орендодавець) та Всеукраїнською громадською організацією «Громадська сила» (надалі – відповідач, орендар) був укладений договір № 85-УКВ/10 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста (надалі – договір), відповідно до умов якого орендар прийняв у строкове платне користування комунальне нерухоме майно – нежитлове приміщення загальною площею 28,9 кв. м., що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Кожемяки, 17, на першому поверсі 9-поверхового будинку, що знаходиться на балансі позивача-2, для використання під розміщення громадської організації.

Відповідно до п. 2.2 договору орендар вступає у строкове платне користування об’єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об’єкта оренди.

01.03.2010 р. на виконання умов договору сторонами було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна площею 28,9 кв. м., що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Кожемяки, 17,

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженої міською радою, при цьому орендна ставка за використання комунального нерухомого майна, встановлена згідно з Протоколом № 4/10 від 23.02.10р. засідання комісії з проведення конкурсів на право оренди об’єктів нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.

Згідно з п.3.2 договору розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід’ємною частиною цього договору, становить 321,98 грн. без ПДВ (базова за січень місяць 2010рік).

За користування об’єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 50 % від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м. Дніпропетровська у розмірі 160,99 грн.

- 50 % від загальної суми орендної плати у розмірі 160,99 грн. на рахунок балансоутримувача об’єкта оренди (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.

Пунктом 5.2 договору визначено обов’язок орендаря своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об’єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об’єкта оренди, включно.

Відповідно до додаткової угоди від 01.03.2010 до договору було внесено зміни, згідно з якими на підставі рішення Дніпровської міської ради від 24.02.2010 № 34/55 орендна плата, визначена п.3.2 та п.3.4 договору в період до 01.01.11 включно повинна була сплачуватись орендарем в обсязі 45 % встановленого розміру. З 01.01.11 орендна плата сплачується орендарем у повному обсязі відповідно до умов договору оренди.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір діє з 01.03.2010 р. до 17.02.2013 . включно.

Позивачі вказують, що відповідач в порушення взятого на себе грошового зобов’язання зі сплати орендних платежів до міського бюджету та балансоутримувачу належним чином не виконав, у зв’язку з чим в останнього утворилась заборгованість зі сплати орендної плати перед позивачем-1 за червень-липень 2013 року у сумі 258,01 грн та перед позивачем-2 за липень 2013 року у сумі 227,74 грн.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України “Про оренду державного та комунального майна”.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 15.12.09, акт повернення нерухомого майна від 01.03.2010 р.) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем у спірний період та існування за відповідачем станом на момент звернення позивачів до суду заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 485,75 грн., яка утворилась перед позивачем-1 за червень-липень 2013 року у сумі 258,01 грн та перед позивачем-2 за липень 2013 року у сумі 227,74 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.3.5 договору оренди строк виконання грошового зобов’язання відповідача по сплаті орендних платежів за договором на момент розгляду справи настав.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов’язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті орендних платежів до міського бюджету у розмірі 258,01 грн., яка утворилась за червень-липень 2013 року та по сплаті орендних платежів балансоутримувачу у розмірі 227,74 грн за липень 2013 р.. на підставі договору оренди та настання строку виконання такого зобов’язання.

Крім того, позивач-1 просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 41,72 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання по сплаті орендних платежів, яка нарахована позивачем за період з 16.014.10 по 05.06.2014.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 224 Господарського процесуального кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.2. договору сторони погодили, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожний день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п.3.3 цього договору.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо сплати орендних платежів, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 41,72 грн що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, з яким погоджується суд.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, позовні вимоги позивачів є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Всеукраїнської громадської організації «Громадська сила» (02160 м. Київ, вул. Каунаська, буд. 27, ідентифікаційний код 35394792) на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (49000 м. Дніпропетровськ, просп. Карла Маркса, 75, ідентифікаційний код 37454258) до міського бюджету (отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, код отримувача 37989274, р/р 33212871700004, банк ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) заборгованість з орендної плати в сумі 258 (двісті п’ятдесят вісім) грн. 01 коп., пеню в сумі 41 (сорок одну) грн. 72 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Стягнути з Всеукраїнської громадської організації «Громадська сила» (02160 м. Київ, вул. Каунаська, буд. 27, ідентифікаційний код 35394792) на користь Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вул.. Березинська, буд. 3 А, ідентифікаційний код 03341167) заборгованість з орендної плати в сумі 227 (двісті двадцять сім) грн. 74 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.10.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.