Ухвала суду № 40932760, 08.10.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/1877/14-ц Головуючий у І інстанції Підкурганний В.В.Провадження № 22-ц/780/5719/14 Доповідач у 2 інстанції СушкоКатегорія 1 08.10.2014

УХВАЛА

Іменем України

08 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Лащенка В.Д., Кулішенка Ю.М.

при секретарі: Горошук С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області Мовчун Тетяни Сергіївни на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 28 серпня 2014 року у справі за скаргою ОСОБА_1, заінтересована на бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області та не оформлення документів про передачу майна стягувачу, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2014 року скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеною скаргою в якій просив визнати протиправною та незаконною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області Мовчун Т.С. щодо тривалого не оформлення акту та постанови про передачу майна стягувачу та зобов'язати державного виконавця та начальника відділу ДВС оформити та видати акт передачі майна та постанову про передачу майна боржника, а саме на житловий будинок, загальною площею 96,20 кв. м. з надвірними будівлями та спорудами, що належать боржнику ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1, нереалізованого на прилюдних торгах та направити чи надати ці документи йому. Свої вимоги обґрунтовував тим, що в порядку статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» неодноразово звертався на адресу виконавчої служби Вишгородського РУЮ, однак, відомостей про прийняте рішення йому не надходило.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 28 серпня 2014 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу ДВС Вишгородського управління юстиції Мовчун Т.С. в частині не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1, поданих ним в порядку статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» від 23 березня 2014 року, 5 квітня 2014 року та 17 квітня 2014 року, зобов'язано державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області Мовчун Т.С. розглянути відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» заяви ОСОБА_1 від 23 березня 2014 року, 5 квітня 2014 року та 17 квітня 2014 року про щодо видачі акту про передачу майна та винесення постанови про передачу майна боржника, в іншій частині скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати в частині відмови у вимозі про зобов'язання головного державного виконавця ВДВС Вишгородського районного управління юстиції Київської області Мовчун Т.С. оформити та видати акт, постанову про передачу майна стягувачу та зобов'язати державного виконавця відділу ДВС оформити та видати акт передачі майна, постанову про передачу майна боржника, а саме на житловий будинок, загальною площею 96,20 кв. м. з надвірними будівлями та спорудами, що належать боржнику ОСОБА_3 за адресою буд. АДРЕСА_1, нереалізованого на прилюдних торгах, посилаючись на її незаконність, не обґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що це обов'язок державного виконавця оформити акт та постанову про передачу майна стягувачу, а суд мав можливість, але не захистив його права, усунувши дані порушення.

В апеляційній скарзі Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області Мовчун Т.С. просить ухвалу суду скасувати в частині задоволення скарги та в цій частині постановити нову ухвалу про відмову в задоволені скарги, посилаючись на її необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що подані заяви представником ОСОБА_1 23.03.2014, 07.04.2014 та 17.04.2014 були розглянуті та по них прийняті відповідні рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення скарги, суд першої інстанції виходив з того, що заявник, як сторона виконавчого провадження, неодноразово звертався до ВДВС, який, в свою чергу, такі заяви не розглядав, а тому має місце бездіяльність державного виконавця та зобов'язав розглянути подані зави відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому суд вважав, передчасним прийняття рішення про визнання протиправною та незаконною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області Мовчун Т.С., саме щодо тривалого не оформлення акту та постанови про передачу майна стягувачу.

Однак судова колегія вважає, що висновки суду не відповідають вимогам законодавства та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Згідно ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно до ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державну виконавчу службу задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Яякщо оскаржувані рішення були прийняті відповідно до вимог закону, в межах повноважень державного виконавця і права чи свободи заявника порушено не було, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Так судом встановлено, що скаржник 07 травня 2014року звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 383 ЦПК України та просив визнати бездіяльність головного державного виконавця ВДВС Вишгородського РУЮ Київської області Мовчун Т.С. з приводу тривалого не оформлення АКТу та постанови про передачу майна стягувану, протиправною та незаконною. Зобов'язати головного державного виконавця ВДВС Вишгородського РУЮ Київської області Мовчун Т.С. та начальника вказаного відділу оформити та видати акт передачі майна та постанову про передачу майна боржника, а саме на домоволодіння: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що належить божнику ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1, нереалізованого на прилюдних торгах, та направити чи надати ці документи стягувачу ОСОБА_1.

З матеріалів справи вбачається , що скаржник заяв щодо зміни предмету скарги не подавав.

Незважаючи на це, суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 11 ЦПК України вийшов за межі заявлених скаржником вимог визнавши протиправною бездіяльність державного виконавця в частині не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 та зобов'язавши останнього розглянути подані скаржником заяви.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення вимог скарги, без додержання зазначених норм процесуального права та встановленого законом порядку для їх вирішення, постановив оскаржувану ухвалу.

А тому, доводи апелянтів про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, а також порушення норм процесуального права при її постановленні на думку апеляційного суду, знайшли частково своє підтвердження при розгляді справи, а відтак, апеляційні скарги, необхідно задовольнити частково, ухвалу - скасувати у відповідності до положень ст. 312 ЦПК України і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області Мовчун Тетяни Сергіївни задовольнити частково.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 28 серпня 2014 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала оскарженню не підлягає .

Головуючий:

Судді: