Постанова № 40931782, 15.10.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2014 року Справа № 904/6142/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач)

суддів: Широбокової Л.П., Пруднікова В.В.,

секретар судового засідання: Валяр М.Г.

від позивача: Лукіш М.А., представник, довіреність № 16044 від 11.08.2014 року;

представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2014 року у справі №904/6142/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", м.Дніпропетровськ

до відповідача відкритого акціонерного товариства "Новомосковський трубний завод", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про стягнення 1 322 168 грн. 61 коп.

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Новомосковський трубний завод" на свою користь 1 313 352 грн. 95 коп. основного боргу, 3 562 грн. 25 коп. 3% річних, 5 253 грн. 41 коп. інфляційних втрат та 26 443 грн. 38 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2014 року у справі №904/6142/14 (суддя Мельниченко І.Ф.) позов задоволено частково; з відкритого акціонерного товариства "Новомосковський трубний завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" стягнуто 1 313 352 грн. 95 коп. основного боргу, 3 562 грн. 25 коп. річних, 26 338 грн. 31 коп. судового збору; в решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд в частині стягнення 3% річних його скасувати.

Апелянт на виклик суду не з'явився, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, з огляду на що колегія суддів вважає можливим переглянути справу в апеляційному порядку за його відсутністю.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.

Між позивачем товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (єкспедитор) та відповідачем відкритим акціонерним товариством "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" (в подальшому публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Новомосковський трубний завод") (замовник)) укладено договір про надання послуг експедирування вантажів №53Е/10 від 30.06.2010 року (надалі - договір), за умовами якого замовник доручає, а експедитор приймає на себе зобов'язання за плату, визначену договором, за рахунок замовника організувати транспортно-експедиторське обслуговування перевезення вантажів замовника на території України.

По закінченню календарного місяця сторони по факту виконаних робіт підписують акти виконаних робіт експедитора протягом 5 банківських днів з моменту їх отримання від останнього(п. 2.1.5 договору).

Пунктом 3.7 договору сторони передбачили, що документом, підтверджуючим факт виконання робіт є акт виконаних робіт експедитора.

Відповідно до п. 3.3 договору розрахунки здійснюються замовником на розрахунковий рахунок експедитора, зазначений в договорі, відповідно рахунку, виставленого на підставі доручення замовника.

Згідно п. 3.10 договору оплата послуг експедитора здійснюється замовником після фактичного виконання доручення, підтвердженого актом виконаних робіт експедитора, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора в строк, не більше 2 банківських днів з моменту надання акта виконаних робіт.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги з транспортного експедирування на загальну суму 1 313 352 грн. 95 коп., про що свідчать акти надання послуг №60/1486 від 30.06.2014 року, №61/1487 від 30.06.2014 року, які були надіслані позивачем на адресу відповідача та отримані останнім 07.07.2014 року, що підтверджується накладною кур'єрської пошти №38056092669.

Таким чином, за умовами укладеного між сторонами договору, відповідач мав оплатити отримані послуги 08.07.2014 року - 09.07.2014 року.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати отриманих послуг в сумі 1 313 352 грн. 95 коп. відповідач не надав, тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми основного боргу.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України).

Згідно наданого позивачем розрахунку сума річних за період з 10.07.2014 року по 11.08.2014 року складає 3 562 грн. 25 коп. та підлягає задоволенню, оскільки в даному випадку наслідки порушення грошового зобов'язання у вигляді сплати 3% річних встановлені законом, що не потребує їх додаткового узгодження сторонами.

Вимога позивача щодо стягнення інфляційних втрат за липень 2014 року в сумі 5 253 грн. 41 коп. задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Зважаючи на те, що оплата за надані послуги повинна була бути здійснена в строк не пізніше 09.07.2014 року, нарахування інфляційних втрат за липень 2014 року є неправомірним, в зв'язку з чим, відсутні підстави для задоволення вимог позивача в цій частині.

В діях місцевого господарського суду щодо незадоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване неможливістю з'явитись його представника на виклик суду в зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, порушень норм процесуального права колегія суддів не вбачає, оскільки, як правильно зазначено в оскаржуваному рішенні, відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника; представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації; суд не обмежував сторону колом осіб, які можуть бути його представниками при розгляді справи.

З оглядку на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2014 року у справі №904/6142/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.В. Прудніков

(Повний текст постанови складено 16.10.2014 року).