Ухвала суду № 40931735, 13.10.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/102/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.10.2014 Справа № 908/3977/14

м. Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ПРОМБУДСЕРВІС" (67661, Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Зелена, 20-А, ідентифікаційний код 25433556)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІДПРИЄМСТВО "МАСТ-БУД" (87500, Донецька область, м. Маріуполь, бул. Б. Хмельницького, 24-А, ідентифікаційний код 33653812, засоби зв'язку: 062-933-34-07)

про стягнення 5 356 639, 25 грн.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.10.2014р. порушено провадження у справі № 908/3977/14 за позовом ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ПРОМБУДСЕРВІС" до відповідача ТОВ "ПІДПРИЄМСТВО "МАСТ-БУД" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 5 535 639, 25 грн. за договрорм підряду № 27 від 27.11.2012р.

Справу призначено до розгляду в засіданні господарського суду на 05.11.2014р. о 12 год. 00 хв.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем надана заява від 09.10.2014р. № 608 про забезпечення позову та накладення арешту на нерухоме майно відповідача, а саме:

екскаватор, номер об'єкта: НСМ1Р100К00006944, номер державної

реєстрації: Т3917ДО, ZX160 LС, 2007 р. в.;

обладнання - комплект віброзанурювача ВАUER АR-90, 1995 року випуску, заводський номер 006, інвентарний номер 3150;

погрузчик фронтальний, номер державної реєстрації: Т3916ДО, LX130-7, 2007 р .в.;

вантажний сідловий тягач VOLVO VNL 670 білого кольору, номер державної реєстрації: АН7168СР, 2004 р.в.;

вантажний сідловий тягач VOLVO VNL 670 білого кольору, номер державної реєстрації: АН7169СР, 2004 р.в.

В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що 31.01.2014р. на виконання договору підряду № 27 від 27.11.2012р., укладеного між сторонами, підписані без зауважень акти виконаних робіт № 1,2,3,4 (форма КБ-2в) на загальну суму 4 142 363, 23 грн.

27.02.2014р. за роботи виконані позивачем у січні 2014р. відповідач розрахувався лише частково, із запізненням на 6 календарних днів та сплативши при цьому лише 2 000 000, 00 грн.

Але за умовами п.16.3, 16.5 договору відповідач зобов'язаний був провести всі розрахунки на протязі 20 календарних днів після підписання актів форми № КБ-2в, довідки форми № КБ-3 та оригіналів рахунків.

28.02.2014р. позивачем було складено та підписано акти № 5,6,7,8 (форма № КБ-2в) на загальну суму 2 174 139, 34 грн. і довідку форми № КБ-3 за лютий 2014р., оскільки всі виконані роботи та використаний будівельний матеріал, зазначені в актах, були своєчасно оглянуті Замовником. Зазначені документи було доставлено та вручено відповідачу 07.03.2014р.

У березні 2014р. позивачем було складено та підписано акт № 9 (форми № КБ-2в) на загальну суму 165 298. 38 грн. і довідку форми № КБ-3 за березень 2014р. Всі ці документи було доставлено та вручено відповідачу 26.03.2014р.

Втім, відповідач не здійснив повний розрахунок за виконані роботи у січні - березні 2014р.

У зв'язку із тим, що відповідач не розрахувався за виконані робити, підприємство не має можливості розрахуватись за поставлений матеріал у січні-лютому 2014р. на об'єкт будівництва до Феодосійського морського торгівельного порту, що призвело до виникнення заборгованості перед постачальниками.

У зв'язку із тим, що загальна сума заборгованості є досить значною та враховуючи те, що відповідач значний час не проводить і не намагається провести розрахунки за виконані роботи у січні-березні 2014р. виникла необхідність у застосуванні заходів передбачених ст. 67 ГПК України та накладення арешту на майно, яке належить відповідачу.

На думку заявника, невжиття заходу забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання відповідного рішення господарського суду, враховуючи те, що існує реальна ймовірність відчуження відповідачем у будь-який спосіб свого майна іншим особам, не розрахунку з позивачем, що підтверджується наведеними обставинами в цій заяві та підтверджується матеріалами доданими до позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи та заяву позивача, суд вважає, що заява про забезпечення позову від 09.10.2014р. № 608 не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Перелік заходів до забезпечення позову, встановлений статтею 67 ГПК України, є вичерпним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно абзаців 2, 3, 4 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Вищий господарський суд України неодноразово звертав увагу господарських судів на те коло факторів, які неодмінно мають враховуватись господарським судом у вирішенні питання про забезпечення позову. Зокрема, пункт 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову".

До відома господарських судів доводилися й правові позиції, пов'язані із застосуванням Верховним Судом України відповідних норм Господарського процесуального кодексу України (пункт 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 06.08.2008 № 01-8/471 та пункт 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 16.10.2008 № 01-8/626).

Так, у листі № 5-05/759 від 30.12.2008р. Вищий господарський суд України зазначив, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази у матеріалах справи відсутні і не подані до господарського суду разом з позовною заявою. Тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які є в господарській справі.

Позивачем не надано жодних доказів, які свідчили б про те, що не накладення арешту на перелічене в заяві майно відповідача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Враховуючи викладені обставини, суд не знаходить підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Судові витрати - судовий збір в розмірі 1 827, 00 грн. за розгляд заяви про забезпечення позову покласти на заявника ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ПРОМБУДСЕРВІС".

Керуючись ст. 65-67, 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Товариства з- обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ПРОМБУДСЕРВІС" від 09.10.2014р. № 608 про забезпечення позову відмовити.

Суддя Соловйов В.М.