Рішення № 40931424, 19.09.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1067/14-ц

Рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

19 вересня 2014 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого одноособово судді Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання Скибінській Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Місто Банк»; третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Місто Банк», відповідно до якої позивачі просять визнати виконавчий напис №715 від 01 березня 2010 року, виданий приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3. таким що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 грн.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовую тим тим, що 14 травня 2007 року між ОСОБА_2 та відповідачем був укладений Кредитний договір № 11/Ф/USD/ЦВ. В забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором між ОСОБА_1 та відповідачем був укладений Іпотечний договір від 14.05.2007 року посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрований в реєстрі за №2602. За умовами Іпотечного договору ОСОБА_1 є майновим поручителем ОСОБА_2, предметом іпотеки за даним договором є трьохкімнатна квартира під АДРЕСА_1.

З моменту отримання кредиту починаючи з травня 2007 року до жовтня 2008 року ОСОБА_2 сумлінно виконувала свої обов'язки як позичальника, з її боку не допускалися прострочення за кредитом та щомісячно вносилися необхідні платежі згідно з графіком погашення щомісячних платежів. Але ситуація, що склалася в економічної сфері країни наприкінці жовтня 2008 року, в умовах «кризового» явища, з значним підвищенням курсу іноземної валюти значно погіршило фінансове становище позивачки та матеріальне становище її родини, внаслідок чого з'явилась заборгованість за кредитом.

ОСОБА_2 намагалася вирішити питання погашення заборгованості шляхом переговорів та прийняти взаємовигідне рішення з відповідачем. Проте неодноразові спроби вирішити дане питання до позитивного результату не призвели.

29 вересня 2009 року Приморським районним судом м. Одеси видано судовий наказ у справі № 2-Н-7109/09 про стягнення з ОСОБА_2 суми кредитної заборгованості, який 13 листопада 2009 року було скасовано у зв'язку із необґрунтованістю суми заборгованості. В ухвалі про скасування судового наказу відповідачу було роз'яснений порядок звернення з тією самою вимогою у позовному порядку.

Однак, як зазначають позивачі, 01 березня 2010 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 був виданий виконавчій напис №715, на підставі якого проведена експертна оцінка описаного майна, а саме: трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1

Позивачі вважають вищезазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки при його винесені третьою особою не було враховано наявність спору з приводу виконання умов кредитного договору.

Представник позивачів у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, про час та місце проведення судового засідання сповіщалася належним чином, причини своєї неявки суду не повідомила.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оголосивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

У судовому засідання встановлено, що 14 травня 2007 року між Комерційним банком товариством з обмеженою відповідальністю «Місто Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Місто Банк») (далі за текстом - Банк) та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № 11/Ф/USD/ЦВ (далі за текстом - Кредитний договір).

Згідно п.п.1. Кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальникові кредитні кошти з 14 травня 2007 року і терміном погашення до 13 травня 2012 року включно у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у суті 200000 (двісті тисяч ) доларів США на споживчі потреби зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1 5 %.

В забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором між ОСОБА_1 та Банком був укладений Іпотечний договір від 14.05.2007 року посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрований в реєстрі за №2602.

За умовами Іпотечного договору ОСОБА_1 є майновим поручителем ОСОБА_2, так п. 1.1. Іпотечного договору передбачено, що цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору № 11/Ф/USD/ЦВ від 14 травня 2007 року (а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії).

Відповідно до п. 1.2. Іпотечного договору, предметом іпотеки є трьохкімнатна квартира під АДРЕСА_1

29 вересня 2009 року Приморським районним судом м. Одеси по справі №2-н-7109/09 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь Комерційного банку товариства з обмеженою відповідальністю «Місто Банк» суму кредитної заборгованості за договором №11/Ф/USD/ЦВ від 14 травня 2007 року у розмірі 1664276,08 грн.

13 листопада 2009 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси вищезазначений судовий наказ Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2009 року по справі №2-н-7109/09 скасовано та роз'яснено Банку право на звернення до суду з тією самою вимогою у позовному порядку.

01 березня 2010 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 винесено виконавчий напис щодо звернення стягнення на трьохткімнатну квартиру під АДРЕСА_1, відповідно до якого запропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири задовольнити вимоги ПАТ «Місто Банк» у сумі, яка дорівнює 1840240,34 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 цього Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери; реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно ч. 1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Частиною 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

В силу пунктів 282, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999р. № 1172 (далі - Перелік), встановлено, що для вчинення виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, потрібно безумовне виконання двох обставин: подання оригіналу нотаріально посвідченої угоди; подання документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Другий абзац ч. 3 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює, що безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Абзац 14 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Частиною 3 статті 10 ЦПК України визначено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 перед Банком за Кредитним договором №11/Ф/USD/ЦВ від 14 травня 2007 року не була безспірною. Дана обставина знаходить своє підтвердження в тому, що заява про видачу судового наказу була подана до суду, а виданий на її підставі судовий наказ було скасовано раніше строку вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, про наявність всіх правових підстав для визнання оскаржує мого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Суд вважає, що в порядку передбаченому ч. 1 ст. 88 ЦПК України, позовна вимога про стягнення з відповідача судових витрат, а саме суми сплаченого судового збору, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 24, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.. 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 10, 11, 60, 88,209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Місто Банк»; третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити в повному обсязі.

Визнати виконавчий напис №715 від 01 березня 2010 року, виданий приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3. таким що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи - 20966466; місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 11) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1; місце проживання: АДРЕСА_2) витрати по сплаті судового збору у розмірі 243, 60 грн. (двісті сорок три гривні 60 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя