Рішення № 40928175, 16.10.2014, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/4876/12

(2/199/1435/14)

РІШЕННЯ

Іменем України

15 жовтня 2014 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Руденко В.В.,

при секретарі Коломієць Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про звернення стягнення на майно, зазначивши, що відповідно до укладеного договору №DNІ0GA00000193 від 27.05.2008 року між позивачем та ОСОБА_2, останній отримав кредит у розмірі 83257,14 доларів США зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.05.2018 року.

У порушення вимог закону та умов договору ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачем, станом на 20.08.2013 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 202487,82 доларів США, з яких:

- заборгованість за кредитом - 80396,05 доларів США;

- заборгованість по процентам за користування кредитом - 37493,94 доларів США;

- заборгованість по комісії за користуванням кредитом - 9091,63 доларів США;

- пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 65834,12 доларів США;

- штраф (фіксована частина) - 31,29 доларів США;

- штраф (процентна частина) - 9640,79 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 28.05.2008 року уклали договір іпотеки № DNІ0GA00000193. Згідно з договором іпотеки відповідачі надали в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 63,20 кв.м., житловою площею 42,90 кв.м. Ціна предмету іпотеки дорівнює 554287,10 грн.

Тому позивач, з урахування викладеного, звертається до суду з даним позовом та просить суд в рахунок погашення заборгованості по зазначеним кредитним договорам звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідачів договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі - продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, а також виселити відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі зі зняттям з реєстраційного обліку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позовні вимоги та надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

27 травня 2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № DNІ0GA00000193, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 83257,14 доларів США зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.05.2018 року. Станом на 20.08.2013 року заборгованість ОСОБА_2 перед банком складає 202487,82 доларів США.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 28.05.2008 року уклали договір іпотеки № DNІ0GA00000193. Згідно з договором іпотеки відповідачі надали в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 63,20 кв.м., житловою площею 42,90 кв.м. Ціна предмету іпотеки дорівнює 554287,10 грн. Позивач свої зобов'язання за кредитними договорами виконав в повному обсязі.

Згідно ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення Боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки Позивач має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Однак, відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року N 1304-VII, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку. Спірне майно використовується відповідачами як постійне місце проживання, іншого нерухомого майна у власності відповідачів немає, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Доказів протилежного позивачем суду не надано, а тому позовні вимоги позивача не знайшли свого законного обґрунтування та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, виходячи з даного результату розгляду справи, суд вважає, що судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 130, 214, 215, 88 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Головуючий