Ухвала суду № 40927912, 15.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/50291/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів при секретарі судового засідання за участю представника Антимонопольного комітету УкраїниЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., Руденко Н.В., Максименко А.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЯТЕСС» до Антимонопольного комітету України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЯТЕСС» (далі - ТОВ «ЯТЕСС») пред'явило позов до Антимонопольного комітету України про скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 22 квітня 2013 року № 8-р/тк в частині накладення на нього штрафу в розмірі 190 000 грн. та застосування штрафу в розмірі 38 447 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року апеляційну скаргу ТОВ «ЯТЕСС» задоволено, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.

Скасовано рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 22 квітня 2013 року за № 8-р/тк в частині накладення на ТОВ «ЯТЕСС» штрафу у розмірі 151 553, 00 гривень.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції скаржник оскаржив його.

У касаційній скарзі Антимонопольний комітет України, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ТОВ «ЯТЕСС» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 01 вересня 2010 року. Видами діяльності за КВЕД позивача є: надання інших комерційних послуг,

посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами, посередництво в торгівлі товарами широкого вжитку, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших угруповань. На території Житомирської області функціонує відокремлений підрозділ ТОВ «ЯТЕСС».

Фактичним видом діяльності є адміністрування коштів учасників груп. Товариство надає послуги з надання грошей (позик), а саме: надання грошей (позик) фізичним особам шляхом адміністрування коштів учасників груп. При Товаристві діють консультативні пункти, які розміщені у 18 містах України.

Згідно з фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва, зокрема форми 2-м «Звіт про фінансові результати», розмір доходу (виручки) ТОВ «ЯТЕСС» від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2012 рік становив 3 844 700 гривень.

Працівниками Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення Антимонопольного комітету України) було виявлено, що в обласній офіційній громадсько-політичній газеті «Житомирщина» з вересня 2011 року по 08 червня 2012 року було проведено розміщення реклами ТОВ «ЯТЕСС» з порушенням статті 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», а саме поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання невизначеному колу осіб в рекламі неповних відомостей, зокрема, внаслідок замовчування окремих фактів, що можуть вплинути на наміри осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.

За результатами розгляду матеріалів справи Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України на підставі статей 21 і 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» прийнято рішення від 22 квітня 2013 року № 8-р/тк «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу», яким визнано дії ТОВ «ЯТЕСС» порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 15? Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та накладено на ТОВ «ЯТЕСС» за зазначене порушення штраф у розмірі 190 000 гривень.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що штраф, застосований до позивача у розмірі - 190000 грн. відповідає вимогам частини 1 статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та становить до 5 відсотків доходу (виручки) ТОВ «ЯТЕСС» від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2012 рік.

Відповідач, виносячи оскаржуване рішення від 22 квітня 2013 року № 8-р/тк «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу», діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що призначаючи максимальний розмір штрафних санкцій за порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не дотримався правил частини 2 статті 23 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», оскільки не врахував, що ТОВ «ЯТЕСС» визнало факт вчинення порушення, передбаченого статтею 15? Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», вчинило порушення вперше та припинило порушення законодавства.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що під час розгляду справи про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції ТОВ «ЯТЕСС» співпрацювало з Антимонопольним комітетом України шляхом надання інформації стосовно господарської діяльності підприємства, зокрема позивачем було направлено п'ять листів з інформацією, щодо якої був запит відповідача. Апеляційний суд також зазначив, що ТОВ «ЯТЕСС» не ухилялося від надання інформації відповідачу, а також надавало її у повному вигляді та без порушення строків, передбачених чинним законодавством України.

У зв'язку із цим суд апеляційної інстанції прийшов до цисновку про те, що до ТОВ «ЯТЕСС» повинен був застосований мінімальний розмір штрафу, передбаченого статтею 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», а саме - у розмірі одного відсотка.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із зазначеною позицією суду апеляційної інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» визначає правові засади захисту суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції.

Цей закон спрямований на встановлення, розвиток і забезпечення торгових та інших чесних звичаїв ведення конкуренції при здійсненні господарської діяльності в умовах ринкових відносин. Цей Закон визначає правові засади захисту суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Згідно зі статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотніумови договору; містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають; містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» органи Комітету у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення, зокрема, про визнання факту недобросовісної конкуренції; накладення штрафів.

Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Частиною 3 статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» передбачено, що накладення штрафів здійснюється відповідно до частин 3-7 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Згідно з частинами 3-7 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» доход (виручка) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається як сумарна вартість доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) усіх юридичних та фізичних осіб, що входять до групи, яка визнається суб'єктом господарювання відповідно до статті 1 цього Закону.

У разі, коли декілька юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, які входять до групи, що визнається суб'єктом господарювання, вчинили діяння (дії, бездіяльність), які призвели до порушення законодавства про захист економічної конкуренції зазначеним суб'єктом господарювання, та/або мають права, без яких вчинення порушення було б неможливим, та/або отримали чи можуть отримати переваги у конкуренції чи інші вигоди, штраф накладається на суб'єкт господарювання в особі юридичних та/або фізичних осіб, які вчинили наведені діяння (дії, бездіяльність) або отримали чи можуть отримати наведені вигоди. Під вигодою вважається, зокрема, можливість впливати на діяльність інших юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, одержання частини їх прибутку.

Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом другим частини другої цієї статті, накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом третім частини другої цієї статті, - у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом четвертим частини другої цієї статті, - у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі потреби розмір доходу (виручки) може бути визначений органами Антимонопольного комітету України на підставі адміністративної інформації, отриманої з інших джерел.

Рішення про накладення штрафів у розмірах понад чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно Антимонопольним комітетом України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України на їх засіданнях.

У разі, якщо суб'єкт господарювання працював менше одного року, розмір штрафу обчислюється від доходу (виручки) суб'єкта господарювання за весь час до прийняття рішення про накладення штрафу.

Згідно зі статтею 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до статті 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.

Оскільки розміщена ТОВ «ЯТЕСС» рекламна інформація вводить в оману шляхом повідомлення суб'єктом господарювання невизначеному колу осіб в рекламі неповних відомостей, зокрема, внаслідок замовчування окремих фактів, що можуть вплинути на наміри осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що висновок суду першої інстанції про правомірність дій Антимонопольного комітету України щодо прийняття 22 квітня 2013 року рішення № 8-р/тк «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу», яким до позивача було засновано штрафні санкції, є вірним.

Щодо розміру застосованих до ТОВ «ЯТЕСС» відповідачем санкцій колегія суддів Вищого адміністративного суду зазначає наступне.

Оскільки ТОВ «ЯТЕСС» співпрацювало з Антимонопольним комітетом України, надавало інформацію стосовно господарської діяльності підприємства, зокрема позивачем було направлено п'ять листів з інформацією, щодо якої був запит відповідача суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про зменшення розміру штрафу передбаченого статтею 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» з п'яти до одного відсотка.

Такі обґрунтування апеляційного суду колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає безпідставними.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції ТОВ «ЯТЕСС» не було визнано факт вчинення порушення, а навпаки зазначено, що жодним чином не порушено статтю 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», разом з цим під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивачем визнано факт вчинення порушення, а спір був лише про розмір застосованих санкцій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що чинним законодавством відповідачеві надано право на застосування певного розміру штрафу за порушення вимог Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». До позивача застосований штраф у розмірі 5 відсотків його доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, відповідно до статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» за порушення, передбачене статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Застосовуючи до ТОВ «ЯТЕСС» штраф у розмірі, встановленому законом Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права та прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, проте судом апеляційної інстанції помилково було скасовано рішення першої інстанції та прийнято нове про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Фактичні обставини справи судами першої та другої інстанції встановлено повно і правильно, а тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає необхідним постанову суду апеляційної інстанції скасувати, постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Керуючись статтями ст. ст. 220, 226, 230, 231 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: