Постанова № 40925606, 10.10.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/3692/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко І.В.,

представника позивача - Моцун О.П.,

представника відповідача - Касумова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Техноком-сервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22 вересня 2014 року Приватне підприємство "Техноком-сервіс" (далі - ПП "Техноком-сервіс", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2014 №0002032202/1282, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 87 301,25 грн.

Мотивуючи свої вимоги, позивач стверджує, що право на включення спірної суми ПДВ до складу податкового кредиту ПП "Техноком-сервіс" виникло за наслідками господарської операції з придбання позивачем насосів у ТОВ "УКРАГРО-ТЕК" з моменту списання коштів з рахунку на оплату товару. Зважаючи на те, що постачальник, всупереч вимогам чинного законодавства, не виписав податкову накладну, позивач скористався правом, наданим йому п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, та подав скаргу на такого постачальника до податкового органу, додавши до податкової декларації за звітний податковий період заяву про відмову постачальника надати податкову накладну, яка, за даних обставин, і є підставою для включення фактично сплачених у ціні товару сум ПДВ до складу податкового кредиту покупця.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що ПП "Техноком-сервіс" неправомірно включило до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ "УКРАГРО-ТЕК", оскільки зазначеним контрагентом в ході проведення господарської операції не виписана податкова накладна, а в заяві про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), яку позивач долучив до податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року, не зазначено документ, що достовірно засвідчує факт відмови, а лише зроблено посилання на усну відмову постачальника. Також вказує, що податкова накладна не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів після отримання коштів на розрахунковий рахунок продавця. Крім зазначеного відповідач посилається на обставини порушення контрагентом позивача податкового законодавства, які знайшли своє підтвердження в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо посадових осіб ТОВ "УКРАГРО-ТЕК".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів суд встановив, що у відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію серія А01 №359380 (а.с. 13) ПП "Техноком-сервіс" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 27.07.2009 (ідентифікаційний код 36618359) та згідно зі свідоцтвом №100304616 від 08.10.2010 (а.с. 15) є зареєстрованим платником ПДВ.

У зв'язку з отриманням від слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі м. Києва інформації про можливі порушення ПП "Техноком-сервіс" податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарської діяльності з ТОВ "УКРАГРО-ТЕК" Кременчуцькою ОДПІ на адресу ПП "Техноком-сервіс" було направлено письмовий запит щодо надання пояснень та їх документального підтвердження від 13.01.2014, на який надано неповну відповідь.

Враховуючи зазначене та відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України начальником Кременчуцької ОДПІ було видано наказ від 06.05.2014 №1485 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" (а.с. 118), на підставі якого у термін з 07.05.2014 по 14.05.2014 працівниками Кременчуцької ОДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам ТОВ "УКРАГРО-ТЕК" за період з 01.01.2011 по 31.10.2013.

За результатами перевірки Кременчуцькою ОДПІ 21.05.2014 складено акт №1416/16-03-22-02-12/36618359 (а.с. 20-28), яким зафіксовані порушення ПП "Техноком-сервіс" вимог п.п.198.1, 198.4, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження платником ПДВ всього на загальну суму 69 841,00 грн. (за вересень 2012 року).

На підставі висновків даного акту Кременчуцькою ОДПІ 12.06.2014 винесено податкове повідомлення-рішення №0002032202/1282 (а.с. 16), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 87 301,25 грн., у тому числі 69 841,00 грн. - за основним платежем та 17 460,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Полтавській області та Державної фіскальної служби. За наслідками розгляду зазначених скарг податкове повідомлення-рішення №0002032202/1282 від 12.06.2014 залишено без змін, а скарги платника - без задоволення (а.с. 105-111).

З вимогою про скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду, подавши даний адміністративний позов.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Перевіряючи спірний акт індивідуальної дії на предмет його відповідності приписам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Коло платників ПДВ, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України.

Так, згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до абз. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, у відповідності з положенням п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

В той же час згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали даної справи фактичною підставою для нарахування спірного грошового зобов'язання взято висновок перевірки про відсутність у ПП "Техноком-Сервіс" права на включення до складу податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ "УКРАГРО-ТЕК", який не виписав та не зареєстрував у встановленому порядку податкові накладні щодо поставки в адресу ПП "Техноком-сервіс" товару на суму 419 044,00 грн., в тому числі 69 840,67 грн. ПДВ.

З метою з'ясування відповідності висновків перевірки фактичним обставинам справи суд встановив, що 15.09.2012 між ТОВ "УКРАГРО-ТЕК" (постачальник) та ПП "Техноком-сервіс" (покупець) укладено договір поставки №01/15-9-12 (а.с. 35-39), у відповідності до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити товар. Під товаром у цьому договорі розуміється Модуль МГП - Імпульс 20 в кількості 40 шт. та Насос FHF 80 - 200/300/с, в кількості 2 шт., згідно специфікації №1 (а.с. 40), що є невід'ємною частиною договору (п. 1.2). Загальна ціна товару за цим договором становить 419 044,00 грн., у тому числі ПДВ 69 840,67 грн. (п. 1.7). Покупець зобов'язаний провести 100%-ну передплату за поставлений товар, яка складає 419 044,00 грн., у тому числі ПДВ 69 840,67 грн. (п. 2.4).

На виконання даних умов договору ПП "Техноком-сервіс" здійснило повну передплату за товар, що підтверджується платіжним дорученням №235 від 28.09.2012 (а.с. 41).

Разом з цим ТОВ "УКРАГРО-ТЕК", отримавши кошти, здійснило його поставку частково, в підтвердження чого до матеріалів справи долучено видаткові накладні від 21.11.2012 №7 та №8 (а.с. 60-61).

В результаті порушення продавцем умов укладеного 15.09.2012 договору поставки №01/15-9-12, позивач був змушений звернутися до суду з позовом щодо стягнення з ТОВ "УКРАГРО-ТЕК" 312 174,84 грн. (309 084,00 грн. - заборгованість за непереданий оплачений товар та 3 090,84 грн. - штраф).

13.06.2013 Господарським судом м. Києва винесено рішення, яким позовні вимоги ПП "Техноком-сервіс" задоволено повністю (а.с. 63-67).

На виконання зазначеного судового рішення 24.07.2013 відкрито виконавче провадження (а.с. 69).

Заперечуючи право позивача на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених ним у ціні за товар, придбаний у ТОВ "УКРАГРО-ТЕК", Кременчуцька ОДПІ посилається на відсутність у позивача податкової накладної від постачальника.

Дійсно, приписами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Більш того, положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Всупереч наведеним вимогам податкового законодавства ТОВ "УКРАГРО-ТЕК" податкову накладну позивачу не надав.

Абзацом 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Разом з цим, положенням абзацу 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України закріплено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Керуючись вказаною нормою, позивач - ПП "Техноком-сервіс" разом з податковою декларацією з ПДВ за вересень 2012 року подав до Кременчуцької ОДПІ заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (додаток №8) зі скаргою на такого постачальника (а.с. 43-49).

Таким чином, заперечуючи право позивача на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ з посиланням на норму п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, відповідач залишає поза увагою положення цієї ж норми відносно права покупця, у випадку відмови продавця надати податкову накладну, звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

При цьому закон не вимагає від платника доведення факту відмови будь-якими іншими доказами (як то письмові пояснення постачальника з цього приводу чи таке інше), крім як інформування податкового органу шляхом подання відповідної заяви за встановленою формою (додаток 8 до декларації з ПДВ).

Таким чином позивач, скориставшись своїм правом на оскарження протиправної відмови постачальника надати податкову накладну, отримав право на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту, у зв'язку з чим доводи відповідача про протилежне суд відкидає, як безпідставні.

Надаючи оцінку іншим доказам по справі, суд звертає увагу на ту обставину, що однією з підстав для застосування до позивача заходів фіскального впливу взято висновок перевірки про неналежне оформлення видаткових накладних, в яких відсутні прізвища та ініціали осіб постачальника і отримувача товару відповідальних за здійснення господарської операції.

У зв'язку з цим суд звертає увагу на те, що на підтвердження факту здійснення господарської операції позивач надав суду всі наявні у нього бухгалтерські та податкові документи перелічені вище. Тоді як окремі незначні недоліки у заповненні вказаних первинних документів не можуть слугувати достатнім підтвердженням для висновку про відсутність фактичного придбання (оплати) товару в цілому, оскільки такі документи суд оцінює з урахуванням всіх інших письмових доказів, досліджених у судовому засіданні. При цьому самі по собі помилки у їх оформленні не можуть бути достатньою підставою для висновку про відсутність господарської операції, так як з інших даних видно, що фактичний рух активів платника податку, пов'язаний з його господарською діяльністю, мав місце.

Це, зокрема, доводиться обставинами подальшого використання у власній господарській діяльності позивача придбаних насосів шляхом їх установки в ході надання послуг з постачання та монтажу автоматичної системи пожежогасіння та пожежної сигналізації за договором підряду №2912/082027/з від 28.08.2012, укладеним між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" та ПП "Техноком-сервіс" (а.с. 70-90).

Іншим мотивом для висновку про заниження податкового зобов'язання з ПДВ Кременчуцькою ОДПІ взято результати досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо посадових осіб ТОВ "УКРАГРО-ТЕК".

Аналізуючи наведені мотиви, суд звертає увагу на те, що жоден чинний на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин нормативно-правовий акт не ставив виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи при тому, що реальність господарської операції за участю позивача з ТОВ "УКРАГРО-ТЕК" повністю підтверджена залученими до матеріалів справи первинними документами.

Отже, враховуючи те, що позивач виконав умови щодо надання до звітної декларації з ПДВ за вересень 2012 року додатку №8 із зазначенням постачальника, який не надав податкові накладні, суд приходить до висновку про наявність достатніх передумов для віднесення у ПП "Техноком-сервіс" сум ПДВ до складу податкового кредиту за результатами господарських відносин із ТОВ "УКРАГРО-ТЕК".

Таким чином, суд не знаходить порушень правил зайняття господарською діяльністю в діях позивача у перевіряємий період та приходить до висновку про неправомірність нарахування Кременчуцькою ОДПІ податкових зобов'язань за вказаним платежем.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим таке підлягає скасуванню.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 12.06.2014 №0002032202/1282.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Техноком-сервіс" (ідентифікаційний код 36618359) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 15.10.2014.

Суддя Є.Б. Супрун