Рішення № 40925516, 14.10.2014, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

« 14» жовтня 2014 року справа №927/1551/14

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1 Відповідач: Новгород-Сіверська міська рада Вул. К. Маркса, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 1600 Про стягнення 74727,44 грн. Суддя Н.О.Скорик

Представники сторін:

Від позивача : ОСОБА_2 адвокат, посвідчення НОМЕР_2 від 04.11.2008

Від відповідача : не з'явився

Суть спору:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Новгород-Сіверської міської ради про стягнення 63741,20 грн. боргу за договором № 8 на купівлю-продаж товарів від 21.01.2013, 8628,13 грн. інфляційних, 2358,11 грн. річних та 1000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Представник позивача, в судовому засіданні, подав обґрунтування витрат на правову допомогу в справі.

В поданому відзиві відповідач суму боргу визнав, та просив розглянути справу без участі представника відповідача.

Суд клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача задовольнив.

Зважаючи на те, що згідно до ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання , неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд

Встановив:

Між сторонами 21.01.2013 р. укладено договір №8 на купівлю-продаж товарів (далі - договір), відповідно до умов якого покупець (відповідач) замовляє та купує, а продавець (позивач) продає покупцю господарчі товари для господарських потреб дитячих садків: НВК «Дзвіночок», ДНЗ «Ластівка», ДНЗ « 8 Березня», що розташовані в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області. Покупець купує товар: господарчі товари на суму 70000,00 грн. (розділ 1 договору) (а.с. 6).

Відповідно до п.п. 2.2., 2.3. договору покупець зобов'язаний прийняти і розрахуватися за товар на протязі 3-х банківських днів, з моменту отримання товару та послуг. Оплата вартості товарів здійснюється згідно з накладними, що надаються та підписуються з боку покупця завідуючими господарств дитячих закладів (матеріально відповідальними особами).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором, продав відповідачу товар на суму 63741,20 грн., що підтверджується накладними № 40 від 19.02.2013 на суму 10116,00 грн., № 132 від 30.05.2013 на суму 13248,40 грн. № 149 від 12.06.2013 на суму 9770,00 грн., № 187 від 10.07.2013 на суму 9301,40 грн., № 225 від 13.08.2013 на суму 8363,50 грн., № 221 від 13.08.2013 на суму 7192,90 грн., № 267 від 01.11.2013 на суму 5749,00 грн. (а.с. 7- 13), підписаними та скріплені відтисками печаток обох сторін.

Проте, відповідач, взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару в обговорені договором строки, не виконав.

Сторонами станом на 17.06.2014 року підписано акт звіряння взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 63741,20 грн. (а.с. 14).

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті вартості товару, визнано відповідачем вимоги позивача по стягненню 63741,20 грн. є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення 2358,11 грн. річних за період з 23.02.2013 р. по 23.09.2014 р. та 8628,13 грн. інфляційних втрат за період з березня 2013 по липень 2014 року включно.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умовами договору передбачена оплата товару протягом 3-х банківських днів, з моменту отримання товару.

Матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати товару.

Відповідач не надав доказів сплати даних сум нарахувань.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 2358,11 грн. річних є правомірними , а враховуючи, що при розрахунку інфляційних позивачем допущено арифметичну помилку, належна до стягнення сума інфляційних становить 8135,37 грн.

Судові витрати у вигляді судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1000,00грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

01 вересня 2014 року між адвокатом ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги б/н (а.с. 16).

Відповідно до умов п.1.1 договору, замовник (позивач) доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язаний оплатити обумовлений гонорар у порядку та строки обумовлені сторонами.

Відповідно до п. 3.1 договору сторони домовились, що за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2. п. 1, замовник сплачує адвокату гонорар в розмірі 1000,00 грн.

В матеріалах справи наявні копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2, ордера серії АА № 126287 та видатковий касовий ордер від 22.09.2014 року, відповідно до якої позивач сплатив адвокату ОСОБА_2 1000,00грн. з підставою "договір про надання правової допомоги від 01.09.2014".

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року №7, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Пунктом 6.5 вищезазначеної Постанови передбачено, що розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, 993,41 грн. витрат по оплаті послуг адвоката, пропорційно задоволеним позовним вимогам, підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Новгород-Сіверської міської ради, код 04061978, вул. К.Маркса, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000 на користь ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ ОСОБА_1, код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 63741,20 грн. боргу, 2358,11 грн. 3% річних, 8135,37грн. інфляційних втрат, 993,41 грн. витрат на послуги адвоката та 1814,95 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 16.10.2014 року

Суддя Н.О. Скорик

.