Вирок № 40925269, 28.08.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/21865/14-к

В И Р О К

іменем України

"28" серпня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Бірси О.В.,

при секретарі Куса Л.І.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Багрієнка Р.О.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014100040007290 від 14 червня 2014 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Вознесенськ Миколаївської області, українки, громадянки України, заміжньої, не працюючої, з вищою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст.222 КК України, -

в с т а н о в и в :

Під час досудового розслідування, на підставі положень ст. 468 КПК України, між старшим прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва Дроздом Антоном Миколайовичем, який на підставі ст. 37 КПК України наділений повноваженнями процесуального керівника у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_2 було укладено угоду про визнання винуватості, у рамках даного кримінального провадження, у зв'язку з чим прокурором, на виконання вимог ч. 1 ст. 474 КПК України, направлено до суду обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою про визнання винуватості.

Ухвалою суду, згідно ч. 1 ст. 314 КПК України, призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому, винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316, 474 КПК України та безпосередньо можливості затвердження укладеної угоди.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачена та її захисник в підготовчому судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачена беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст.222 КК України.

Суд, заслухавши думку сторін угоди та прокурора, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінально процесуального Кодексу України (далі - КПК України) та закону приходить до наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою, її сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_2 за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст.222 КК України визнаючи, шляхом укладення останньої, доведеним, що остання з метою підробки довідки про доходи на своє ім'я для подальшого використання вказаного документу у власних цілях, у невстановлений досудовим розслідуванням час, вступила у злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою.

Реалізуючи задумане, ОСОБА_2, виконуючи пособницькі дії в підробленні документу, який видається та посвідчується підприємством, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, надала свої повні анкетні та паспортні дані, які необхідні для підробки документів, невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка не уповноважена видавати зазначений документ.

Після чого невстановлена досудовим розслідуванням особа у невстановленому місці, у невстановлений час, за невстановлених обставин підробила довідку про доходи № 143 від 12.06.2014 року, зазначивши завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_2 прийнята на посаду менеджеру з продаж ТОВ «Агро-торгівельна мережа» (ЄДРПОУ 32249009), та заробітна плата з грудня 2013 року по травень 2014 року становила 48000 гривень.

Після цього невстановлена досудовим розслідуванням особа передала підроблену довідку ОСОБА_2.

13.06.2014 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні відділення № 28 Філії ПАТ «Імексбанк» в м. Києві, що розташоване по вул.. Луначарського, 24, з метою отримання готівкового кредиту, надала кредитному експерту філії ПАТ «Імексбанк» у м. Києві завідомо підроблену довідку про доходи, видану на ім'я ОСОБА_2 № 143 від 12.06.2014 року, зазначивши завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_2 прийнята на посаду менеджеру з продаж ТОВ «Агро-торгівельна мережа» (ЄДРПОУ 32249009), та заробітна плата з грудня 2013 року по травень 2014 року становила 48000 гривень, що не відповідає дійсності, незаконно використавши таким чином завідомо підроблений документ.

Згідно інформації, наданої Міністерством доходів і зборів України, ОСОБА_2 не отримувала заробітної плати ТОВ «Агро-торгівельна мережа» (ЄДРПОУ 32249009), що свідчить про те, що ОСОБА_2 не працювала в ТОВ «Агро-торгівельна мережа» (ЄДРПОУ 32249009).

Крім того, 13.06.2014 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні відділення № 28 Філії ПАТ «Імексбанк» в м. Києві, що розташоване по вул. Луначарського, 24, з метою отримання готівкового кредиту, надала до банку завідомо неправдиву інформацію, а саме повідомила співробітнику банку про те, що вона перебуває на посаді менеджера з продаж ТОВ «Агро-торгівельна мережа» (ЄДРПОУ 32249009), та заробітна плата з грудня 2013 року по травень 2014 року становила 48000 гривень, що не відповідає дійсності, оскільки згідно бази даних Міністерства доходів і зборів України, ОСОБА_2 не отримувала заробітної плати ТОВ «Агро-торгівельна мережа» (ЄДРПОУ 32249009), що свідчить про те, що остання в ТОВ «Агро-торгівельна мережа» (ЄДРПОУ 32249009) не працювала, та, відповідно заробітної плати за вищевказаний період не отримувала.

У подальшому, на підтвердження наданої неправдивої інформації, ОСОБА_2 надала співробітнику відділення № 28 філії ПАТ «Імексбанк» у м. Києві завідомо підроблений документ, а саме довідку про доходи № 143 від 12.06.2014 року з ТОВ «Агро-торгівельна мережа» (ЄДРПОУ 32249009), в якій була зазначена завідомо неправдива інформація про те, що вона перебуває на посад менеджер з продаж ТОВ «Агро-торгівельна мережа» (ЄДРПОУ 32249009), та заробітна плата з грудня 2013 року по травень 2014 року становила 48000 гривень.

Таким чином, у підготовчому судовому засіданні, судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України оскільки вона своїми умисними діями вчинила пособництво в підробленні іншого офіційного документу, який видається підприємством, яке має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою; ч.4 ст. 358 КК України, оскільки вона використала завідомо підроблений документ та ч.1 ст.222 КК України, оскільки вона надала завідомо неправдиву інформацію банку з метою одержання кредиту при відсутності ознак злочину проти власності.

Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинна понести за вчинені кримінальні правопорушення (злочини), а саме: за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України - штраф на користь держави у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 4 ст. 358 КК України - 1(один) рік обмеження волі; за ч. 1 ст. 222 КК України - штраф на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю у зв'язку з тим, що обвинувачена на момент вчинення кримінальних правопорушень не працювала. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено 1 (один) рік обмеження волі. Відповідно до ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік з покладенням обов'язків, визначених ст.76 КК України : повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

При цьому, ініціювання та укладення угоди було здійснено у відповідності до положень ст. 469 КПК України та порушень норм останньої, у підготовчому судовому засіданні, судом не встановлено.

Безпосередньо в самій угоді про визнання винуватості викладено усі імперативні реквізити останньої, визначені ст. 472 КПК України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентовані ст. 473 КПК України, наслідки не виконання, визначені ст. 476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за ст. 12 КК України, особливостей і обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступеню тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченої, обставин, що пом'якшують та обтяжують останнє.

Підстав регламентованих п.п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України для відмовити у затвердженні угоди прокурором не було доведено та судом не виявлено.

Таким чином, судом, у підготовчому судовому засіданні, встановлено, що умови даної угоди в повній мірі відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та закону.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 та ч. 1 ст. 475 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченій узгодженої міри покарання.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені та речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 314, 369-371, 373-374, 468-469, 472, 473-475 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між старшим прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва Дроздом Антоном Миколайовичем та ОСОБА_2 у рамках кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014100040007290 від 14 червня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст.222 КК України.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст.222 КК України та призначити покарання:

- за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України - штраф на користь держави у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ч. 4 ст. 358 КК України - 1(один) рік обмеження волі;

- за ч. 1 ст. 222 КК України - штраф на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 1 (один) рік обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Згідно ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених ч. 2 ст. 473 КПК України до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

С у д д я: О.В. Бірса