Ухвала суду № 40923903, 07.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 р.Справа № 820/6747/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції України з контролю за цінами на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2014р. по справі № 820/6747/14

за позовом Державної інспекції України з контролю за цінами

до Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів"

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Державна інспекція України з контролю за цінами (далі - позивач) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» (далі - відповідач) в якому просив суд:

- стягнути в дохід державного бюджету України, р/р 311131086700460, код 21081100 одержувач - УДКС у Чугуївському районі, Харківської області, код 37792204, банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011 суму необґрунтовано отриманої виручки 443625 грн. 32 коп.

- стягнути в дохід державного бюджету, р/р 31113106700460, код 21081100 одержувач - УДКС у Чугуївскому районі, Харківської області, код37792204, банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011 штраф в сумі 443625 грн. 32 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 року.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 25.09.2013 року по 15.10.2013 року позивачем по справі було проведено планову перевірку відповідача з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін за період з 01.10.2012 року по 30.09.2013 року, за результатами якої складено акт №073, в якому відображено, що відповідачем було застосовано незадекларовані оптово-відпускні ціни на борошно пшеничне вищого ґатунку, збільшені більш як на один відсоток протягом місяця, чим порушено вимоги розпорядження голови Харківської ОДА від 08.05.2008р. №277 «Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари», зареєстрованого Головним управлінням юстиції у Харківській області 15.05.2008 за №20/988, застосовано торговельні надбавки вищі за встановлений граничний розмір, чим порушено вимоги розпорядження голови Харківської ОДА від 29.05.2008р. №321 «Про граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки на основні продукти харчування», зареєстрованого Головним управлінням юстиції у Харківській області 18.06.2008 за №32/1000, та сформовано вартість послуги по пакуванню (фасуванню) із завищеним рівнем рентабельності, чим порушено вимоги розпорядження голови Харківської ОДА від 20.05.2011р. №271 «Про граничний розмір рентабельності пакування (фасування) продовольчих товарів, щодо яких запроваджено державне регулювання цін», зареєстрованого Головним управлінням юстиції у Харківській області 09.06.2011 за №133/1241 (а.с.10-56).

На підставі акту №073 позивачем було прийнято рішення № 47 від 18.10.2013 року «Про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін», яким вирішено у відповідача вилучити в дохід державного бюджету необґрунтовано отриману виручку у сумі 443625,32 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 443625,32 грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з необґрунтованості заявлених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 16 Закону України "Про ціни і ціноутворення" органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом. Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.

Указом Президента України від 19.01.2012 року №19/2012 утворено Державну інспекцію України з контролю за цінами, поклавши на неї функції з реалізації державної політики з контролю за цінами. Указом Президента України від 30 березня 2012 року №236/2012 затверджено Положення про Державну інспекцію України з контролю за цінами, яка входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику з контролю за цінами.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" уповноважені органи мають право приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Крім того, згідно пп.8 п.6 Положення про Державну інспекцію України з контролю за цінами Держцінінспекція України має право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Згідно ст. 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки. Суми адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету.

Порядок стягнення сум адміністративно-господарських санкцій, передбачених вищевказаною статтею, визначається Господарським кодексом України.

Приписами ст. 238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. Відповідно до ч.9 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником. Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Згідно ст. 249 ГК України передбачено гарантії прав суб'єктів господарювання у разі неправомірного застосування до них адміністративно-господарських санкцій, а саме: суб'єкт господарювання має право оскаржити до суду рішення будь-якого органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо застосування до нього адміністративно-господарських санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі вищезазначеної норми ГК України відповідач оскаржив до суду рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін №47 від 18.10.2013 року.

Так, згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 року, що набрали законної сили (справа №820/10882/13-а) адміністративний позов Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" до Державної інспекції України з контролю за цінами про скасування рішення задоволено та скасовано рішення Державної інспекції України з контролю за цінами від 18.10.2013 року №47 щодо вилучення в дохід Державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 443625,32 грн. та накладання штрафу в сумі 443625,32 грн.

Згідно ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що в розумінні ст. 72 КАС України обставини, встановлені у адміністративній справі №820/10882/13-а мають преюдиціальне значення при розгляді даної справи, а тому надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує, що оскаржуване рішення №47 від 18.10.2013 року, яким до відповідача по справі застосовано адміністративно-господарські санкції було скасоване у судовому порядку, а тому у позивача відсутні підстави для звернення до суду із позовними вимогами щодо стягнення з відповідача суми необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 443625,32 грн. та штрафу у розмірі 443625,32 грн. згідно пп.8 п.6 Положення про Державну інспекцію України з контролю за цінами.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача по справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної інспекції України з контролю за цінами залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2014р. по справі №820/6747/14 залишити без змін.

Стягнути з Державної інспекції України з контролю за цінами (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, код ЄДРПОУ 38005487) на користь держави судовий збір в розмірі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.