КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/1168/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.
Суддя-доповідач: Бабенко К.А
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Борисюк Л.П., Кобаля М.І., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської Міжрегіональної митниці Міндоходів на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо ПДВПП» до Київської Міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування Рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2014 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, судове рішення суду першої інстанції в його резолютивній частині змінити з наступних підстав.
Як вбачається з пп. 1.1 п. 1 Контракту №482-S від 29.06.2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.91-95), укладеного Позивачем, як Покупцем, та Inverso LLP (Великобританія), як Продавцем, останній продає, а Покупець купує продукцію в асортименті, кількості, за ціною відповідно до Інвойсів, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
На виконання умов зазначеного Контракту, Позивачем здійснено поставку товару на митну територію України, для митного оформлення якого Відповідачу надано електронну митну декларацію №100250000/2013/030456 від 19 липня 2013 року, копія якої також наявна в матеріалах справи (а.с.81), та відповідно до якої, митну вартість товару Позивачем визначено за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. До зазначеної Митної декларації Позивачем додано: Міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 12 липня 2013 року № 00043, книжку МДП (міжнародних дорожніх перевезень) від 12 липня 2013 року №РХ73784905, довідку про транспорті витрати від 12 липня 2013 року, рахунок (інвойс) від 10 липня 2013 року № 1307-10/2, пакувальний лист від 10 липня 2013 року, Контракт № 482-S від 29.06.2013 року, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с.83,86-96).
Для уточнення вартості задекларованого Позивачем товару, Відповідачем запропоновано йому надати додаткові документи.
Листом від 19 липня 2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.98), Позивачем повідомлено Відповідача, що до ВМД №100250000/2013/030456 від 19 липня 2013 року ним надано додаткові документи, а саме: Документ, що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів №ЛП-0000167 від 19.07.2013 року; Довідку транспортних витрат №482-34 від 12.07.2013 року; Договір на перевезення №Л-25 від 01.06.2013 року; Лист бухгалтерії від 19.07.2013 року; Прайс лист б/н від 26.06.2013 року. Разом з тим, Відповідача повідомлено щодо неможливості надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
У зв'язку з тим, що митну вартість товарів не може бути визначено за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються (вартість операції); неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Митного кодексу України); невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України; у митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, Рішенням про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/500090/2 від 19.07.2013 року скориговано митну вартість товарів за резервним методом.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною першою ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
А відповідно до частини другої ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною першою-третьою ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості; контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу; за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з частинами першою-шостою ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
А відповідно до частини другої ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку що Позивачем належним чином підтверджено заявлену митну вартість товарів, натомість Відповідачем жодних належних та допустимих доказів правомірності коригування митної вартості імпортованих Позивачем товарів не надано.
Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.
Проте, оскаржене Рішення про коригування митної вартості товару приймалось структурним підрозділом Відповідача - Митним постом «Західний», а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни оскаржуваної Постанови в її резолютивній частині.
Згідно зі ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є, зокрема, правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
В зв'язку із зазначеним, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, в зв'язку з чим, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу частково, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2014 року в її резолютивній частині змінює.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Київської Міжрегіональної митниці Міндоходів задовольнити частково, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2014 року в її резолютивній частині змінити, викласти другий абзац в наступній редакції: «Визнати протиправним і скасувати Рішення про корегування митної вартості товарів Київської міжрегіональної митниці Міндоходів в особі її структурного підрозділу Митного посту «Західний» від 19 липня 2013 року №100250000/2013/500090/2.
В іншій частині Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2014 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Постанову складено у повному обсязі 29.09.2014 року.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Борисюк Л.П.
Кобаль М. І.
Головуючий суддя Бабенко К.А
Судді: Борисюк Л.П.
Кобаль М.І.
Судове рішення № 40923820, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.09.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/1168/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: