Постанова № 40923814, 15.10.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2014 року

м. Полтава

Справа №816/3542/14

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Державтопостач" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - позивач, ДПІ у м. Полтаві) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Державтопостач" (надалі - відповідач, ТОВ "Державтопостач") та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13 жовтня 2014 року №3542/9/16-01-10-34 просила накласти арешт на кошти та інші цінності, що перебувають на розрахункових рахунках відповідача в банках, в межах суми податкового боргу в розмірі 1530 грн 49 коп., посилаючись на несплату платником податків узгоджених сум грошового зобов’язання у визначені Податковим кодексом України строки та відсутність у останнього майна, що може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав.

У судове засідання 14 жовтня 2014 року з’явився представник позивача.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлений належним чином; причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Відповідно до положень частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, в судовому засіданні 14 жовтня 2014 року, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Державтопостач" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 38324484 /а.с. 11-12/.

Відповідач перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Полтаві з 13 серпня 2012 року та є платником податку на додану вартість /надалі також ПДВ/ з 01 жовтня 2012 року /а.с. 13/.

За особовим рахунком ТОВ "Державтопостач" обліковується податковий борг зі сплати ПДВ загалом в розмірі 232 грн 92 коп. та податку на прибуток в розмірі 1297 грн 57 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі №816/3761/14 задоволено подання ДПІ у м. Полтаві до ТОВ "Державтопостач" про стягнення податкового боргу, стягнуто з розрахункових рахунків ТОВ "Державтопостач" кошти за податковим боргом з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1297 грн 57 коп. та з податку на додану вартість в розмірі 232 грн 92 коп.

Відповідачем податковий борг не сплачено, що підтверджено карткою особового рахунку ТОВ "Державтопостач" /а.с. 40-42/.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Суд зазначає, що наведеною вище нормою законодавства, якою врегульовано підстави і порядок накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, визначено обов’язкові обставини, з якими законодавець пов’язує виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із відповідними вимогами.

Так, на виконання покладених на нього функцій, з огляду на положення підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючий орган уповноважений на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, за умови наявності у такого платника податків податкового боргу, узгодженого у встановленому законом порядку та: 1) відсутності у останнього майна, за рахунок якого такий борг може бути погашений; 2) балансова вартість такого майна менша суми податкового боргу; 3) таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведені підстави є спеціальними нормами виключно для накладення арешту за рішенням суду (на відміну від адміністративного арешту майна, що здійснюється за рішенням керівника податкового органу в порядку статті 94 Податкового кодексу України) і не встановлюють інших обмежень щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків у банках, який має податковий борг.

Таким чином, реалізація права контролюючого органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з відповідним позовом.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Вищим адміністративним судом України (постанова від 24 січня 2014 року, касаційне провадження №К/800/15077/13, справа №2а-1670/7614/12; постанова від 30 липня 2014 року, касаційне провадження №К/800/21256/14, справа №2а/0470/13232/12; ухвала від 04 серпня 2014 року, касаційне провадження №К/800/36574/13, справа №826/3647/13-а).

Разом з тим, арешту коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 Податкового кодексу України, які слід вжити контролюючому органу з метою забезпечення виконання платником податків своїх зобов’язань.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Полтаві сформовано та 30 липня 2014 року надіслано ТОВ "Державтопостач" податкову вимогу від 16 липня 2014 року №1533-25 про сплату узгодженої суми грошового зобов’язання в розмірі 1530 грн 49 коп. /а.с. 9/. Поштове відправлення повернуто контролюючому органу з відміткою від 01 вересня 2014 року про причини невручення "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 10/.

Згідно з абзацом 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податкова вимога ДПІ у м. Полтаві від 16 липня 2014 року №1533-25 вважається врученою відповідачу 01 вересня 2014 року.

Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у м. Полтаві вжито заходів з метою виявлення майна платника податків шляхом подання запитів до Полтавського ВРЕР УМВС України в Полтавській області, Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області, реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області.

Так, до матеріалів справи залучено копію листа ДПІ у м. Полтаві від 05 вересня 2014 року вих. №14785/9/16-01-26-01.17 з відміткою Полтавського ВРЕР УМВС України в Полтавській області про відсутність реєстрації за ТОВ "Державтопостач" транспортних засобів /а.с. 17/.

Судом також досліджено копію листа Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області від 25 вересня 2014 року вих. №01-14/4028, за змістом якого згідно уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи за відповідачем техніка в межах Полтавської області не реєструвалась /а.с. 50/.

Крім того, як підтверджено залученою до матеріалів справи копією витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 05 вересня 2014 року №45077421, інформація про обтяження рухомого майна ТОВ "Державтопостач" в Державному реєстрі відсутня /а.с. 19/.

Так само, за інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 05 вересня 2014 року №26436003 відомості про наявність у ТОВ "Державтопостач" будь-якого нерухомого майна відсутні /а.с. 51/.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що контролюючим органом вжито передбачені податковим законодавством необхідні заходи щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Відсутність у позивача майна унеможливлює здійснення контролюючим органом функцій та заходів щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов’язань з погашення податкового боргу.

Разом з цим, за наявною у позивача інформацією ТОВ "Державтопостач" відкрито розрахункові рахунки в банківських установах, а саме: р/р №26007060905789 /українська гривня/ в Полтавському ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" (МФО 331401), р/р №№26005512893000 /долар США/, 26005512893000 /українська гривня/ в АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005) /а.с. 20/.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень по суті вимог позивача чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.

Разом з тим, наявність за особовим рахунком ТОВ "Державтопостач" податкового боргу за узгодженими грошовими зобов’язаннями в розмірі 1530 грн 49 коп. підтверджено витягом з картки особового рахунку відповідача /а.с. 40-42/. Так само, матеріалами справи підтверджено факт відсутності у платника податків майна, що може бути використано як джерело погашення податкового боргу.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Державтопостач", що знаходяться у банку. Отже, позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві є правомірними та обґрунтованими.

Відтак, позов належить задовольнити у повному обсязі.

За відсутності документального підтвердження понесених сторонами у справі судових витрат, питання щодо їх розподілу суд не вирішує.

Керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Державтопостач" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Державтопостач" (код ЄДРПОУ 38324484; вул. Автобазівська, 2/9, м. Полтава, Полтавська область, 36008) у Полтавському ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", м. Полтава (МФО 331401, р/р №26007060905789 /українська гривня/), АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005, р/р №№26005512893000 /долар США/, 26005512893000 /українська гривня/) в межах суми податкового боргу в розмірі 1530 (одна тисяча п’ятсот тридцять) гривень 49 (сорок дев’ять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Кукоба