Ухвала суду № 40923604, 14.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10982/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П,

суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» до відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГЕОС», Публічне акціонерне товариство «Трест Київпідземшляхбуд-2» про скасування постанови про арешт коштів боржника від 20 червня 2013 року, зняття арешту,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит» звернулось до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області та просить скасувати постанову від 20 червня 2013 року про арешт коштів боржника, прийняття на виконання ухвали Господарського суду м. Києва №910/4236 від 18.06.2013 року в частині накладення арешту на кошти ТОВ «Будівельна компанія «ГЕОС», які обліковуються на поточному рахунку №26005073553002 і №26006073503001 в ПАТ «Банк Національний кредит» та на день подання позову належать банку, зняти арешт з коштів, які обліковуються за зазначених поточних рахунках в ПАТ «Банк Національний кредит».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач по справі Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит» подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 квітня 2013 року між ПАТ «Банк Національний кредит» та ТОВ «Будівельна компанія «ГЕОС» укладено договір №05.1-23/2013/1-5 про надання банківської гарантії виконання робіт, надалі - Договір гарантії або Основне зобов»язання, за яким банк в рахунок забезпечення належного виконання клієнтом зобов»язань перед ТОВ «ГАРАНТ-Н» видав безвідкличну банківську гарантію, з лімітом відповідальності 11 898 521,73 грн на термін дії по 16 вересня 2014 року.

ТОВ «Будівельна компанія «ГЕОС», окрім інших зобов»язань, визначених Основним зобов»язанням, у відповідності до п.4.1 Договору гарантії зобов»язалась щомісячно не пізніше 5-го числа місяця, що слідує за звітним, за надання гарантії, сплачувати позивачу комісійну винагороду у розмірі 4% процента річних суми відповідальності банку, визначеної п.2.1 договору гарантії.

З метою забезпечення виконання клієнтом своїх зобов»язань щодо відшкодування суми, яка може бути сплачена банком за гарантією між позивачем та клієнтом 24 квітня 2013 року укладено договір відступлення права вимоги під відповідальною обставиною №04-256-1/1-1 та №04-256-2/1-1, надалі договір відступлення згідно якого у випадку порушення клієнтом основного зобов»язання (не відшкодування суми сплачених банком коштів бенефіціару за договором гарантії, не сплати банку процентів, комісійних платежів, винагороди, неустойки за договором гарантії, не виконання у строк інших зобов»язань, визначених договором гарантії) договір відступлення набуває чинності та до позивача переходить право вимоги ( в т.ч. отримання коштів) за договором №73553 банківського рахунку від 28 лютого 2012 року та договором №73553-1 банківського рахунку від 18 квітня 2013 року, надалі договір банківського рахунку.

Відповідно до п.3.1 договору відступлення позивач та клієнт дійшли згоди, що у випадку набуття чинності цим договором зобов»язання сторін за договором банківського рахунку припиняються згідно ст. 606 ЦК України у зв»язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, а залишок коштів, що обліковуються на поточному рахунку №26005073553002 і №26006073503001 відповідно до договору банківського рахунку, на дату набуття чинності цим договором є коштами ПАТ «Банк Національний кредит», які він списує на відповідний банківський рахунок та як розпорядник рахунку користується усіма правами власника, в т.ч. і правом його закриття.

В ході розгляду справи позивач пояснив, що на день подання адмінпозову за ТОВ «Будівельна компанія «ГЕОС» рахується прострочена заборгованість зі сплати комісійної винагороди за надання гарантії у розмірі 80 645,53 грн, за травень 2014 року, що у свою чергу є обставиною набуття чинності договором відступлення та відповідно зміни власника коштів за договором банківського рахунку з ТОВ «Будівельна компанія «ГЕОС» на ПАТ «Банк Національний кредит». Своє право реалізувати позивач не може, так як у банку з 21 липня 2013 року на виконанні перебуває постанова про арешт коштів боржника від 20 червня 2013 року, прийнята ВДВС Коломийського міськрайонного УЮ Івано-Франківської області на виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 18.06.2013 року в справі №910/4236/13, якою накладено арешт на кошти в межах суми 16 285 529,95 грн, що містяться на рахунках, що належать ТОВ «Будівельна компанія «ГЕОС» в т.ч. і на рахунках №26005073553002 і №26006073503001, розпорядником яких є позивач згідно договору відступлення.

Згідно з частиною 1 ст. 55 Закону України «Про виконаче провадження», державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

У частині 1 ст. 54 даного Закону зазначено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення простягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю (ч.3 ст. 54 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо рухоме майно, яке є предметом публічного обтяження, є також предметом інших обтяжень, задоволення прав обтяжувала за публічним обтяженням або особи на користь якої встановлено публічне обтяження, здійснюється в черговості згідно з пріоритетом публічного обтяження.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач не надав доказів щодо інформації в реєстрі обтяжень рухомого майна стосовно наявності застави ПАТ «Банк Національний кредит» або інших обтяжень нерухомого майна відносно коштів, що містяться на поточних рахунках №26005073553002 і №26006073503001, а тому вірно зазначено, що суд не може в даному випадку встановити право пріоритету позивача щодо заставлених коштів.

Крім того, колегія суддів погоджується із доводами суду першої інстанції про те, що арешт коштів, які обліковуються на поточних рахунках ТОВ «Будівельна компанія «ГЕОС» та перебувають в заставі ПАТ «Банк Національний кредит» не суперечить положенням ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 38 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію їх обтяжень», а тому відсутні підстава вважати протиправними дії відповідача та підстави для скасування постанови ВДВС від 20 червня 2013 року.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41,160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.