Ухвала суду № 40922324, 16.10.2014, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/2511/13-ц

2-п/336/83/2014

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Вертелецькому М.О.,за участю адвоката ОСОБА_1,розглянув у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі,-

В С Т А Н О В И В:

02.07.2013 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя ухвалив заочне рішення по цивільній справі № 336/2511/13-ц пр.2/336/1518/2013 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Цим рішенням позов був задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_2на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 10633,72 доларів США та судові втрати у розмірі 2040 гр.55 коп.

Копія заочного рішення направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням 03.07.2013 р.(а.с.60),вручена відповідачу під розписку 30.07.2013 р.(а.с.70)

30.09.2014 р. відповідач ОСОБА_2звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду від 02.07.2013 р.з тих підстав, що вона не отримувала судових повісток і не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи ,оскільки з 2011 р.не проживає за місцем реєстрації.

Крім того, вважає, що при прийнятті вказаного вище заочного рішення були порушені норми матеріального права,а саме на підставі кредитного договору з несправедливими умовами суд безпідставно стягнув пеню ,розмір якої перевищує 50% від суми кредиту.

Просить суд заочне рішення від 02.07.2013 р. скасувати, а справу призначити до розгляду в загальному порядку.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат ОСОБА_1просить заяву ОСОБА_2 про перегляд судового рішення задовольнити,а заочне рішення по справі скасувати з посиланням на вказані вище підстави.

Представник позивача за довіреністю Даценко В.С.вважає, що доводи відповідача про необізнаність про час та місце розгляду справи необґрунтовані, оскільки вона особисто отримувала судову кореспонденцію за місцем реєстрації, про зміну місця проживання суд не повідомляла. При прийнятті рішення суд частково задовольнив вимоги банку та стягнув пеню за один рік,чим суттєво зменшив її розмір, умови кредитного договору відповідачем в судовому порядку не оспорювались. Вважає доводи відповідача безпідставними,проти скасування заочного рішення заперечує,оскільки відповідач викликалася в судове засідання належним чином ,а її доводи висновків суду і доказів позивача не спростовують.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши обґрунтованість заяви матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як передбачено ст.232 ЦПК України,заочне рішення підлягає скасуванню,якщо судом буде встановлено,що відповідач не з*явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ч.1,3 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання.

Статтею 76 ЦПК України встановлено порядок вручення судових повісток, зокрема в частині 1 цієї статті вказано, що судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Згідно із ст.77 ЦПК України,у разі відсутності заяви сторони або іншої особи,яка бере участь у справі,про зміну місця проживання або місця знаходження,судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою,навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

З матеріалі справи видно, що відповідач зареєстрована за адресою,вказаною позивачем в позовній заяві,а саме в АДРЕСА_1(а.с.39).

За вказаною адресою реєстрації 13.05.2013 р.ОСОБА_2особисто отримала позовну заяву з додатками та судову повістку,якою викликалася в якості відповідача на судове засідання,призначене на 15.05.2013 р.,про що у справі є поштове повідомлення(а.с.42)

Пояснення представника відповідача в суді про те,що інша особа замість ОСОБА_2отримала позовну заяву з додатками та судову повістку нічим не підтверджуються.

Навпаки,така позиція відповідача матеріалами справи повністю спростована.

Так,на а.с.43 є заява ОСОБА_2,яка зазначила адресою свого проживання саме адресу реєстрації АДРЕСА_1,та просила перенести судове засідання на іншу дату через службове відрядження,що підтвердила копією посвідчення про відрядження на її ім*я(а.с.44)

Цим підтверджується,що саме відповідач ОСОБА_2отримала 13.05.2013 р.судову кореспонденцію,з якої була обізнана про слухання судом даної справи та час і місце судового засідання.

Жодних заяв про зміну місця проживання або про направлення кореспонденції на іншу адресу,відмінну від адреси реєстрації,відповідач не подавала,таким чином не повідомляла суд про необхідність направляти судові повістки за місцем її знаходження.

11.06.2013 р.на адресу реєстрації відповідача була направлена судова повістка на судове засідання,призначене на 02.07.2013 р.,за отриманням якої відповідач на установу пошти не з*явилась,повістка була повернута до суду за закінчення терміну зберігання(а.с.48-49)і згідно ст.77 ЦПК України судова повістка вважається доставленою,а відповідач повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Таким чином, на момент проведення заочного розгляду справи були наявні всі передбачені для цього ст.224 ЦПК України умови,а саме неявка в судове засідання відповідача,який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності,на підставі наявних у справі доказів за згодою на це позивача.

Посилання відповідача на довідку № 17 від 20.09.2014 р.СТ «Зорька» про те,що ОСОБА_2.з травня 2011 р.проживає в с.Михайлівка Запорізької області на висновки суду не впливає та повністю спростовується наведеними вище матеріалами справи про отримання відповідачем судової кореспонденції за місцем реєстрації.

Крім того, в заяві про перегляд судового рішення відповідач не вказав на наявність доказів, які вплинули б на прийняття рішення та які не були враховані судом при вирішенні справи і доказів, наданих позивачем, не спростувала, а лише посилалася на порушення судом норм процесуального та матеріального права,зокрема,несправедливі умови кредитного договору в частині нарахування пені.

В судовому засіданні представник відповідача пояснила,що інших розрахунків пені,ніж надані позивачем та викладені у судовому рішенні,відповідач не проводила,кредитний договір у судовому порядку не оспорювала,тому правильність висновків суду в оскаржуваному рішенні заявою відповідача не спростована.

Зі змісту ст.232 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не з*явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин;докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З наведеного вище суд дійшов висновку,що передбачені законом підстави для скасування заочного рішення за заявою відповідача ОСОБА_2 відсутні і її заява про це задоволенню не підлягає.

Посилання представника відповідача на те,що ОСОБА_2почала проводити погашення заборгованості не є підставою для скасування судового рішення,розмір поточної заборгованості відповідача після прийняття судового рішення в межах виконавчого провадження буде визначатися державним виконавцем в процесі його примусового виконання.

На підставі ст.228 ч.1,231,232,293 ЦПК України,суд-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 02.07.2013 р. по цивільній справі № 336/2511/13-ц пр.2/336/1518/2013 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2про стягнення заборгованості за кредитним договором -відмовити.

Відповідачу ОСОБА_2суд роз*яснює право оскаржити судове рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.А.Галущенко