ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Д.М.
Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.
УХВАЛА
іменем України
"14" жовтня 2014 р. Справа № 806/7985/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Іваненко Т.В.
суддів: Кузьменко Л.В.
Охрімчук І.Г.,
при секретарі Воронецькому Т.Р. ,
за участю сторін:
представника позивача Стеценка Д.О.,
представника відповідача Мезенцева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного підприємства "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" лютого 2014 р. у справі за позовом Спільного підприємства "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги ,
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2013 року Спільне підприємство "САН" у формі ТОВ звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 лютого 2013 року №000053222, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 1230859 грн. 00 коп. та нараховано штрафні санкції у розмірі 307715 грн. 00 коп. та №000054222, яким збільшено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 1601987 грн. 00 коп. та нараховано штрафні санкції у розмірі 400497 грн. 00 коп. та податкову вимогу 16 квітня 2013 року №820-19. Позов обґрунтовано тим, що первинні документи вилучені згідно протоколу обшуку слідчим відділом податкової міліції. Вказує, що наявність товарно-транспортних накладних не є обов'язковою; всі контрагенти СП "САН" у формі ТОВ були належним чином зареєстровані у Єдиному державному реєстрі отже мали повну юридичну правосуб'єктність. Вважає, що висновки податкового органу про нікчемність правочинів є таким, що не відповідають законодавству. Також вказує на порушення строків винесення оскаржуваних повідомлень-рішень, встановлених статтею 58 Податкового кодексу України.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою позов задовольнити. Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що перевірка проводилася в межах розслідування кримінальної справи, а тому податковий орган не міг виносити податкові повідомлення-рішення до винесення рішення в кримінальній справі.
Представник позивач в судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав. Просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Просив відмовити в задоволенні. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд встановив, що в провадженні слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в Житомирській області перебувала кримінальна справа, порушена по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами СП «САН» у формі ТОВ, за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.
З 27 вересня 2011 року до 3 жовтня 2011 року уповноваженими особами ДПІ у м. Житомирі, на підставі постанови старшого слідчого Згурської О.Л. слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в Житомирській області по кримінальній справі №079020/10, проведено документальну позапланову виїзну перевірку СП «САН» у формі ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства згідно отриманої постанови слідчого про призначення перевірки від 20 квітня 2011 року, а саме з: ТОВ «Юнік-Бізнес-Груп», ТОВ «Промбуд-Техно», ТОВ «РІП», ТОВ «Сімбор», ТОВ «Накраторгсервіс», ТОВ «Феро Буд», ТОВ «Талос-Україна», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Акрос-Трейд», ТОВ «Хелдінг», ПП «Міддел Груп», ТОВ «Фірма Теплий дім», ТОВ «Брабусгруп», об'єднання «Житомирська міська інвестиційна будівельна корпорація», ТОВ «Титул-Буд-Сервіс», ТОВ «Фортексбуд», ТОВ «Енергія Лімітед», ТОВ «УТК Аргумент», ТОВ «Альбатрос Компані» за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 12 жовтня 2011 року №4798/23-0/20429219 (а.с. 24-52).
Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пунктів 5.1 та 5.2 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон України №334/94-ВР) в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 1601987 грн. 00 коп. за період з 2007 року до 2010 року; підпунктів 7.4.1 та 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон України №168/97-ВР) в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 1230859 грн. 00 коп. за період з грудня 2007 року до листопада 2010 року; підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, пункту 16.1, підпунктів 16.3.1 та 16.3.2 пункту 16.3 статті 16, пункту 17.1 статті 17, підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон України №889-IV).
22 лютого 2013 року ДПІ у м. Житомирі прийнято податкові повідомлення-рішення №000053222, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 1230859 грн. 00 коп. та нараховано штрафні санкції у розмірі 307715 грн. 00 коп. та №000054222, яким збільшено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 1601987 грн. 00 коп., нараховано штрафні санкції у розмірі 400497 грн. 00 коп.
16 квітня 2013 року ДПІ у м. Житомирі було виставлено СП «САН» у формі ТОВ податкову вимогу №820-19 про стягнення боргу на загальну суму 3617406 грн. 90 коп.
Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції на час винесення оскаржуваних ППР та вимоги) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із абз. 3 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Однією з підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України (в редакції від 20.09.2011 року - чинна на час призначення та проведення перевірки) визначає: постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.
Відповідно до п. 58.4. ст. 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.
Таким чином, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки, що призначена на виконання постанови слідчого відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання. Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій є обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Суд встановив, що постановою Богунського районного суду м. Житомира від 29.05.2012 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 - директора СП ТОВ "САН" за ст.ст. 212 ч. 2, 366 ч. 2 КК України закрити згідно ст. 1 п. "в" Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08.07.2011 року, звільнивши ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності. (т. 1 а.с. 138-139)
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 26.04.2012 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 - головного бухгалтера СП ТОВ "САН" за ст.ст. 366 ч. 2, 212 ч. 2 КК України закрито згідно Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08.07.2011 року, звільнивши ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності. (т. 1 а.с. 190-268).
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 22.02.2012 року звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України на підставі п. "в" ст. 1, ст. 6 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08.07.2011 року (а.с. 35-36 т. 2).
Отже, кримінальні справи стосовно посадових осіб СП "САН" ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також ОСОБА_7 закриті на підставі Закону України "Про амністію" - за нереабілітуючими підставами.
ДПС у Житомирській області листом від 08.02.2013 року за вих. № 2194/7/22-117 повідомило ДПІ в м. Житомирі про наявність акту перевірки від 12.10.2011 року, відсутність прийнятих податкових повідомлень-рішень та додано копії вказаних судових рішень. (а.с. 175 т. 1)
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені 22.02.2013 року, а отже, з дотриманням десяти робочих днів, як встановлено ст. 86 ПК України.
Згідно акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про збільшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 1538574 грн. 00 коп. та про збільшення суми податкового зобов'язання стосовно податку на прибуток у розмірі 2002484 грн. 00 коп. було визнання нереальними вчинених господарських операцій позивача з контрагентами, а саме з: ТОВ "Юнік-Бізнес-Груп", ТОВ "Промбуд-Техно", ТОВ "РІП", ТОВ "Сімбор", ТОВ "Накраторгсервіс", ТОВ "Феро Буд", ТОВ "Талос-Україна", ТОВ "Дерикторія", ТОВ "Акрос-Трейд", ТОВ "Хелдінг", ПП "Міддел Груп", ТОВ "Фірма Теплий дім", ТОВ "Брабусгруп", об'єднання "Житомирська міська інвестиційна будівельна корпорація", ТОВ "Титул-Буд-Сервіс", ТОВ "Фортексбуд", ТОВ "Енергія Лімітед", ТОВ "УТК Аргумент", ТОВ "Альбатрос Компані".
22 лютого 2013 року ДПІ у м. Житомирі прийнято податкові повідомлення-рішення №000053222, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 1230859 грн. 00 коп. та нараховано штрафні санкції у розмірі 307715 грн. 00 коп. та №000054222, яким збільшено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 1601987 грн. 00 коп. та нараховано штрафні санкції у розмірі 400497 грн. 00 коп.
Збільшення грошового зобов'язання з ПДВ здійснено у зв'язку із проведенням позивачем безтоварних операцій з поставки газу скрапленого із контрагентами та не наданням до перевірки первинних документів, які мають підтверджувати проведення господарських операцій та є підставою для відображення останніх бухгалтерському та податковому обліку.
В апеляційній скарзі зазначено, що під час перевірки були надані усі первинні документи, а відсутні документи були вилучені під час проведення обшуку та виїмки слідчим відділом ПМ ДПА у Житомирській області, що підтверджується відповідним протоколом. Реальність проведення господарських операцій підтверджується, на його думку, тим, що СП «САН» у формі ТОВ здійснював у перевіряємий період діяльність щодо роздрібної та оптової торгівлі газом скрапленим через власну мережу авто газозаправних станцій по місту Житомир, а в штаті підприємства перебувало більше 30 кваліфікованих працівників.
Проте позивачем не було враховано усіх обставин справи, зокрема, наявності постанов Богунського районного суду м. Житомира від 29.05.2012 винесеної відносно директора «САН» у формі ТОВ ОСОБА_5, від 26.04.2012 відносно головного бухгалтера «САН» у формі ТОВ ОСОБА_6
За результатами відносин з ТОВ "РІП" до складу податкового кредиту позивачем було віднесено податкові накладні на загальну суму ПДВ 91,8 тис. грн. (вересень 2008 року - листопад 2009 року (35 стор. акта перевірки). Вказані податкові накладні директор Підприємства ОСОБА_5 підробив по неіснуючим фінансово-господарським відносинам із вказаним контрагентом до яких вніс завідомо неправдиві дані про придбання товарів (послуг).
До складу податкового кредиту позивачем було віднесе податкові накладні видані ТОВ "Титул-Буд-Сервіс" на загальну суму ПДВ 110,4 тис.грн. (липень-серпень 2008 року (36 стор. акту перевірки)). Вказані податкові накладні директор ОСОБА_5 підробив неіснуючим фінансово-господарським відносинам із вказаним контрагентом, до яких в
завідомо неправдиві дані про придбання товарів (послуг).
До складу податкового кредиту Позивачем було віднесено податкові накладні видані ТОВ "Феро Буд" на загальну суму ПДВ 205,5 тис.грн. (січень-травень 2008 року (36-37 стор. акту перевірки)). Вказані податкові накладні директор Підприємства ОСОБА_5 підробив неіснуючим фінансово-господарським відносинам із вказаним контрагентом, до яких завідомо неправдиві дані про придбання товарів (послуг).
До складу податкового кредиту позивачем було віднесено податкові накладні видані Об'єднанням «Житомирська міська інвестиційна будівельна корпорація» на загальну суму ПДВ 64, тис.грн. (травень-червень 2008 року (38 стор.акта перевірки)). Вказані податкові накладні директор підприємства ОСОБА_5 підробив по неіснуючим фінансово-господарським відносинам із вказаним контрагентом, до яких вніс завідомо неправдиві дані про придбай товарів (послуг).
До складу податкового кредиту позивачем було віднесено податкові накладні видані ТОВ «Пром-Буд-Техно» на загальну суму ПДВ 89,9 тис.грн. (січень-лютий 2009 року, квітень-травень 2010 року (41 стор.акта перевірки)). Вказані податкові накладні директор підприємства ОСОБА_5 підробив по неіснуючим фінансово-господарським відносинам із вказаним контрагентом, до яких вніс завідомо неправдиві дані про придбання товарів (послуг).
До складу податкового кредиту позивачем було віднесено податкові накладні видані ТОВ «Юнік-Бізнес-Груп» на загальну суму ПДВ 226,9 тис. грн. (листопад-грудень 2009 року, січень- березень 2010 року (39 стор.акта перевірки)). Вказані податкові накладні директор підприємства ОСОБА_5 підробив по неіснуючим фінансово-господарським відносинам із вказаним контрагентом, до яких вніс завідомо неправдиві дані про придбання товарів (послуг).
До складу податкового кредиту позивачем було віднесено податкові накладні видані ПП «Міддел Груп» на загальну суму ПДВ 378,9 тис. грн. (березень-листопад 2009 року (39-41 стор. акта перевірки)). Проведення безтоварних операцій з отримання товару від ТОВ «Пром-Буд-Техно» має наслідком неможливість поставки товарів від ПП «Міддел Груп» до позивача. Окрім цього, по вказаних господарських операціях позивачем не спростовано той факт, що актом перевірки було встановлено та зафіксовано відсутність первинних документів (видаткових накладних, товаро-транспортних накладних та ін.) по взаємовідносинах із ПП «Міддел Груп», оскільки протокол обшуку і виїмки документів не містить інформації про вилучення вказаних документів.
Вказані обставини встановлені постановами Богунського районного суду м. Житомира від 29.05.2012 року винесеної відносно директора СП "САН" у формі ТОВ ОСОБА_5 та від 26.04.2012 року відносно головного бухгалтера СП "САН" у формі ТОВ ОСОБА_6
Аналогічна ситуація щодо відсутності видаткових накладних має місце щодо інших вище згадуваних контрагентів позивача. Вказані порушення були підставою також для висновку щодо неможливості підтвердження проведеною перевіркою віднесення витрат по вказаних господарських операціях до складу валових та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №000054222 від 22.02.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1601987 грн. та нарахування штрафної санкції у розмірі 400497 грн.
Стосовно господарських відносин позивача з ТОВ "Хелдінг".
Перевіркою встановлено, що підприємство ТОВ "Хелдінг" має 7 стан - до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, у відповідності до звіту зі сплати комунального податку на підприємстві працює 1 людина, податкова декларація про доходи та декларація зі сплати податку на додану вартість підприємством не подавалась, що свідчить про те, що дане підприємство не могло поставляти товари та надавати послуги.
Перевіркою на підставі вилучених в ході розслідування кримінальної справи №079027/10 фінансово-господарських документів том №11, 55, 26 та наданих в період перевірки регістрів синтетичного бухгалтерського обліку, встановлено, що підприємством не усунуті розбіжності виявлені згідно системи автоматизованого співставлення.
До складу податкового кредиту за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2010 року СП "САН" у формі ТОВ, було віднесено податкові накладні отримані від ТОВ "Хелдінг", в сумі податку на додану вартість 28666 грн. 00 коп. в тому числі за червень 2010 року. (т. 1 а.с.44).
Крім того позивачем по операціями з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Хелдінг", до складу валових витрат було внесено витрати, які були здійснені без мети їх подальшого використання у власній господарській діяльності в сумі 143333 грн. 00 коп., які відображені по бухгалтерському обліку підприємства проводками: Дт 281 кт 631 за 2010 рік та включені до складу валових витрат у рядку 04.1 Декларації. (на звороті т. 1 а.с.31).
Стосовно господарських відносин позивача з ПП "Міддел Груп".
Перевіркою встановлено, що підприємство ПП "Міддел Груп", у відповідності до звіту зі сплати комунального податку на підприємстві працює 1 людина, згідно декларацій по податку на прибуток основні засоби відсутні, крім того, у зазначеній звітності платником декларувались валові витрати в цілому на рівні задекларованих валових доходів, що свідчить про те, що платником не сплачувались податки до державного бюджету, та те, що дане підприємство не могло поставляти товари та надавати послуги.
Перевіркою на підставі вилучених в ході розслідування кримінальної справи №079027/10 фінансово-господарських документів том №11, 55, 26 та наданих в період перевірки регістрів синтетичного бухгалтерського обліку, встановлено, що за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2010 року СП "САН" у формі TOB, купувало у ПП "Міддел Груп" газ скраплений.
До складу податкового кредиту за вищевказаний період СП "САН" у формі ТОВ, було віднесено податкові накладні отримані від ПП "Міддел Груп" в сумі податку на додану вартість 378920 грн. 00 коп. в тому числі за березень-листопад 2009 року. (а.с.43).
Позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат 1894600 грн. 00 коп. за 2009 рік, а саме операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей не підтверджені видатковими накладними та включені до складу валових витрат у рядку 04.1 Декларації, що призвело до завищення валових витрат. (т. 1 а.с.30).
Стосовно господарських відносин позивача з ТОВ "Брабусгруп".
Перевіркою встановлено, що стосовно підприємства ТОВ "Брабусгруп" до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, у відповідності до звіту зі сплати комунального податку на підприємстві працює 1 людина, податкова декларація про доходи та декларація з податку на додану вартість підприємством не подавалась, що свідчить про те, що платником не сплачувались податки до державного бюджету, та те, що дане підприємство не могло поставляти товари та надавати послуги.
Перевіркою на підставі вилучених в ході розслідування кримінальної справи №079027/10 фінансово-господарських документів том №11, 55, 26 та наданих в період перевірки регістрів синтетичного бухгалтерського обліку, встановлено, що підприємством не усунуті розбіжності виявлені згідно системи автоматизованого співставлення.
До складу податкового кредиту за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2010 року СП "САН" у формі TOB, було віднесено податкові накладні отримані від ТОВ "Брабусгруп" в сумі податку на додану вартість 3180 грн. 00 коп. в тому числі за серпень-вересень 2010 року. (на звороті а.с.44 т. 1).
Позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат по придбанню товарно-матеріальних цінностей на суму 4400 грн. 00 коп. за 2010 рік, а саме операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей не підтверджені видатковими накладними. (на звороті а.с.29 т. 1).
Крім того позивачем по операціями з придбання газу скрапленого від ТОВ "Брабусгруп" до складу валових витрат було внесено витрати, які були здійснені без мети їх подальшого використання у власній господарській діяльності в сумі 11500 грн. 00 коп., які відображені по бухгалтерському обліку підприємства проводками: Дт 281 кт 631 за 2010 рік та включені до складу валових витрат у рядку 04.1 Декларації. (а.с.31 т. 1).
Стосовно господарських відносин позивача з ТОВ "Енергія Лімітед".
Перевіркою встановлено, що стан підприємства ТОВ "Енергія Лімітед" згідно даних Єдиного державного реєстру - припинено, але не знято з обліку, у відповідності до звіту зі сплати комунального податку на підприємстві працює 1 людина, згідно декларацій по податку на прибуток основні засоби відсутні, крім того, у зазначеній звітності платником декларувались валові витрати в цілому на рівні задекларованих валових доходів, за 2010 рік декларація по податку на додану вартість не подавалась, що свідчить про те, що платником не сплачувались податки до державного бюджету, та те, що дане підприємство не могло поставляти товари та надавати послуги.
Перевіркою на підставі вилучених в ході розслідування кримінальної справи №079027/10 фінансово-господарських документів том №11, 55, 26 та наданих в період перевірки регістрів синтетичного бухгалтерського обліку, встановлено, що за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2010 року СП "САН" у формі TOB, купувало ТОВ "Енергія Лімітед" газ скраплений.
До складу податкового кредиту за вищевказаний період СП "САН" у формі ТОВ, було віднесено податкові накладні отримані від ТОВ "Енергія Лімітед" в сумі податку на додану вартість 2984 грн. 00 коп. в тому числі за вересень 2010 року. (а.с.45 т.1).
Крім того позивачем по операціями з придбання газу скрапленого від ТОВ "Енергія Лімітед" до складу валових витрат було внесено витрати, які були здійснені без мети їх подальшого використання у власній господарській діяльності в сумі 14920 грн. 00 коп., які відображені по бухгалтерському обліку підприємства проводками: Дт 281 кт 631 за 2010 рік та включені до складу валових витрат у рядку 04.1 Декларації. (а.с.31 т.1).
Стосовно господарських відносин позивача з ТОВ "Альбатрос Компані".
Перевіркою встановлено, що стан підприємства ТОВ "Альбатрос Компані" - запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання). У відповідності до звіту зі сплати комунального податку на підприємстві працює 0 людей, згідно декларацій по податку на прибуток основні засоби відсутні, крім того у зазначеній звітності платником не декларувались валові витрати та валові доходи, згідно декларації по податку на додану вартість, податкові зобов'язання та податковий кредит не декларувались, що свідчить про те, що платником не сплачувались податки до державного бюджету, та те, що дане підприємство не могло поставляти товари та надавати послуги.
Перевіркою на підставі вилучених в ході розслідування кримінальної справи №079027/10 фінансово-господарських документів том №11, 55, 26 та наданих в період перевірки регістрів синтетичного бухгалтерського обліку, встановлено, що за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2010 року СП "САН" у формі TOB, купувало у ТОВ "Альбатрос Компані" газ скраплений. Крім того підприємством не усунуті розбіжності виявлені згідно системи автоматизованого співставлення.
До складу податкового кредиту за вищевказаний період СП "САН" у формі ТОВ, було віднесено податкові накладні отримані від ТОВ "Альбатрос Компані" в сумі податку на додану вартість 27490 грн. 00 коп. в тому числі за жовтень-листопад 2010 року. (а.с.42 т. 1).
Позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат по придбанню товарно-матеріальних цінностей на суму 25500 грн. 00 коп. за 2010 рік, а саме операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей не підтверджені видатковими накладними. (на зв.а.с.29 т.1).
Крім того позивачем по операціями з придбання газу скрапленого від ТОВ "Альбатрос Компані" до складу валових витрат було внесено витрати, які були здійснені без мети їх подальшого використання у власній господарській діяльності в сумі 111953 грн. 00 коп., які відображені по бухгалтерському обліку підприємства проводками: Дт 281 кт 631 за 2010 рік та включені до складу валових витрат у рядку 04.1 Декларації (на звороті а.с.30 т. 1).
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України №334/94-ВР встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно того, що наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою для неправомірності податкового кредиту чи формування валових витрат, оскільки, відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. N 363, із змінами і доповненнями, товарно-транспортна накладна є обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.
Проте колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий кредит та валові витрати СП "САН" у формі ТОВ по взаємовідносинах з ТОВ "Юнік-Бізнес-Груп", ТОВ "Промбуд-Техно", ТОВ "РІП", ТОВ "Феро Буд", ТОВ "Хелдінг", ПП "Міддел Груп", ТОВ "Брабусгруп", об'єднання "Житомирська міська інвестиційна будівельна корпорація", ТОВ "Титул-Буд-Сервіс", ТОВ "Енергія Лімітед", ТОВ "Альбатрос Компані" сформовані неправомірно, оскільки не підтверджено реальність господарських операцій.
На підставі викладеного колегія суддів вважає правомірними податкові повідомлення-рішення винесені ДПІ в м. Житомирі 22 лютого 2013 року №000053222 та №000054222.
16 квітня 2013 року ДПІ у м.Житомирі було виставлено СП «САН» у формі ТОВ податкову вимогу №820-19 про стягнення боргу на загальну суму 3617406 грн. 90 коп. зокрема з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2045500,62 грн., податку на додану вартість на суму 1565645,06 грн. та податку на доходи фізичних осіб в сумі 6261,22 грн.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податковими повідомленнями-рішеннями від 22.02.2013 року № 000053222 збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 1230859 грн. 00 коп. та нараховано штрафні санкції у розмірі 307715 грн. 00 коп.; №000054222, яким збільшено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 1601987 грн. 00 коп. та нараховано штрафні санкції у розмірі 400497 грн. 00 коп. Правомірність вказаних повідомлень-рішень встановлено вище.
Отже, податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість сформовані у оскаржуваній вимозі як результат несплати зобов'язань визначеними у податкових повідомленнях - рішеннях.
Щодо зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, колегія суддів зазначає наступне.
17.07.2008 року ДПІ в м. Житомирі було винесено податкове повідомлення - рішення № 0005021702/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем 2956,13 грн. та штрафними санкціями 5912,26 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в судовому порядку.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.10.2009 року в справі № 2а-2496/09/0670 в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення - рішення № 0005021702/0 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23.10.2009 року в частині відмови в задоволенні позову залишено без змін.
Отже податкове повідомлення-рішення № 0005021702/0 є узгодженим.
Як наслідок зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 6261,22 грн. з яких 285,91 грн. основний платіж, 5912,26 грн. штрафні санкції та 63,05 грн. пені включено до оскаржуваної вимоги № 820-19 від 16.04.2013 року.
Стосовно строку винесення оскаржуваної вимоги, колегія суддів зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 22.02.2013 року №000053222, №000054222 в адміністративному порядку не оскаржувалися. З позовною заявою до суду позивач звернувся 06.12.2013 року. Отже станом на день винесення вимоги суми вважалися узгодженими.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідачем доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень №000053222 та №000054222 від 22 лютого 2013 року, та податкової вимоги від 16 квітня 2013 року №820-19, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Спільного підприємства "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" лютого 2014 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.В. Іваненко
судді: Л.В. Кузьменко
І.Г. Охрімчук
Повний текст cудового рішення виготовлено "16" жовтня 2014 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Спільне підприємство "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю вул.Жуйка, 43, м.Житомир,10002
3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги, 2, м.Житомир,10014
- ,
Судове рішення № 40921943, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 806/7985/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: