Постанова № 40921898, 07.10.2014, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07 жовтня 2014 р. м. Чернівці справа № 824/2696/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Спіжавки Г.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Червоняк У.С.,

від позивача - Лещенко Д.М.,

від відповідача - Охримчук В.О., Григорчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Чернівецькиий деревообробний комбінат ЛТД" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Чернівецькиий деревообробний комбінат ЛТД" з адміністративним позовом про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 1114,42 грн.

В обґрунтування адміністративного позову позивач посилається на те, що згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства зобов'язані з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій відповідно до п. п. "б" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку.

Однак, як стверджує позивач, сума заборгованості відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2014 року складає 1114,42 грн. Тому, позивач просить у судовому порядку стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

Відповідач позов не визнав та в письмових запереченнях повідомив, що в Товаристві працювала ОСОБА_4, якій в момент виходу на пенсію 25.05.2009 року призначена пільгова пенсія до досягнення нею 55-річного віку. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 досягла 55-річного віку, таким чином отримала право на вихід на пенсію за віком згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення".

Оскільки з лютого 2014 року ОСОБА_4 отримала право на пенсію за віком, витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах підлягають відшкодуванню не відповідачем.

У зв'язку із зазначеним, відповідач вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю та просив його задовольнити, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Чернівецький деревообробний комбінат ЛТД" (зареєстроване в м. Чернівці вул. Донбасівська , 1, код ЄДРПОУ 00274461) - є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

На підприємстві відповідача працювала ОСОБА_4 яка 25.05.2009 року вийшла на пільгову пенсію відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, також працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 затверджені Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 5 Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 23 від 18.11.1992 року підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення на підставі записів у трудових книжках працівників та уточнюючих довідок про характер та умови праці, а також безпосередню зайнятість на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, протягом не менше 80% встановленої тривалості робочого часу, виданих на підприємстві первинних документів у встановленому порядку.

Відповідно до абзацу 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003р. пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-ХІ.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 р. передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто для жінок після досягнення 55 років, а для чоловіків - після досягнення 60 років.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6.4 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктами 6.8 Інструкції, передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно п. 6.9 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано розрахунок за 2013 рік та місячний розмір відшкодування у 2014 року. З вказаного розрахунку вбачається, що датою досягнення ОСОБА_4 пенсійного віку є 16.08.2016 року.

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 було досягнуто пенсійного віку, а саме 55 років відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Також суд зазначає, що позивачем був виставлений розрахунок за серпень 2014 року, у якому зазначено, що датою досягнення особою пенсійного віку є 16.08.2016 року.

Тобто, позивачем було збільшено пенсійний вік застрахованої особи.

Як зазначено позивачем підставою для направлення розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2014 року є те, що з 01.10.2011 року набрав чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011 року, яким до наведеної статті було внесено зміни, та, зокрема, було здійснено підвищення пенсійного віку для жінок.

Згідно цього Закону, відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій повинно здійснюватись жінками до досягнення пенсійного віку відповідно:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Таким чином, після набрання чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи", було збільшено строк відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по ОСОБА_4, а саме до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 вийшла на пенсію 25.05.2009 року, отже до набрання чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", тобто до 01.10.2011 року.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Тобто встановлено, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.

Також, відповідно до рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року у справі за конституційним зверненням Національного Банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України зазначено про те, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Суд зазначає, що позивач не мав права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_4 до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі змінами та доповненнями, оскільки ОСОБА_4 вийшла на пенсію до прийняття Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та на неї не розповсюджується дія Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та включення ОСОБА_4 до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2014 року.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням наданих доказів, встановлених судом фактів, аналізу нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова складена у повному обсязі 13 жовтня 2014 року.

Суддя Г.Г. Спіжавка