Постанова № 40921653, 14.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2014 р. Справа № 804/7931/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі судового засіданняЗахарчук Н. В. Кузнецов С.М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю"УПТК-2009" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндходів у Дніпропетровській області (далі - позивач, Новомосковська ОДПІ) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УПТК - 2009» (далі - відповідач, ТОВ «УПТК - 2009») про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в загальній сумі 10238, 27 грн., з податку на прибуток підприємств в загальній сумі 52147, 40 грн. та заборгованість з авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 58580, 53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «УПТК - 2009» має податковий борг по платежам до бюджету з податку на додану вартість в сумі 10238, 27 грн., з податку на прибуток підприємств в загальній сумі 52147, 40 грн. та заборгованість з авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 58580, 53грн. Податковий борг по сплаті в бюджет податків та зборів у відповідача виник внаслідок несвоєчасної сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «УПТК - 2009» узгоджених податкових зобов'язань. В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндходів у Дніпропетровській області до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми боргу.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УПТК - 2009» зареєстроване 17.12.2008 року виконавчим комітетом Новомосковської міської ради, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до матеріалів справи, Новомосковською ОДПІ нарахована відповідачу пеня у розмірі 1038, 27 грн. за період 16.12.2013, у зв'язку із скасуванням на підставі ст. 100 ПКУ розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) від 30.09.2013 р. №24 по податковому повідомленню - рішенню №0001651520 від 16.04.2013 р. та уточнюючому розрахунку №90010700682 від 17.04.2013 р. за несплату підприємством розстроченого грошового зобов'язання відповідно до договору Новомосковською ОДПІ.

Згідно акту перевірки своєчасності сплати податку на прибуток Новомосковської ОДПІ від 23.01.2014 №22/1502/36181641 встановлено, що відповідач порушує термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України. У зв'язку із чим, Новомосковською ОДПІ застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 87224, 08 грн відповідно до податкового повідомлення - рішення №000341502 від 23.01.2014 року. Згідно особового рахунку платника дане рішення сплачене відповідачем частково у розмірі 50748, 58 грн. Таким чином, суд зазначає, що несплачена сума заборгованості по зазначному рішенню складає 3645, 50 грн.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Конституцією України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VI регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, зазначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, зазначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, зазначено, що звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 36.1 - 36.3 ст.36 Податкового кодексу України, зазначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п.41.2 ст.41 Податкового кодексу України, зазначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до абз.2 пункту 2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до матеріалів справи, відповідачем самостійно подано податкову декларацію з податку на прибуток №9086648212 від 06.02.2013 р. на суму 23421, 23 грн.

Згідно акту перевірки своєчасності салати податку на прибуток Новомосковської ОДПІ від 23.01.2014 р. №22/1502/36181641 встановлено, що відповідач порушує термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст. 57 ПКУ. У зв'язку з чим Новомосковською ОДПІ застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 29880, 02 відповідно до податкового повідомлення - рішення №0000361502 від 23.01.2014 р. Так, у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань платнику нарахована пеня у розмірі 139, 25 грн.

Відповідно до матеріалів справи, суд зазначає, що вищевказані податкові повідомлення рішення в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалися, а тому відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ПКУ податкові зобов'язання визначені у вищезазначених податкових повідомленнях - рішеннях є узгодженими.

Згідно з п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України, зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В порядку п.59.3. ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Новомосковською ОДПІ на підставі п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу було направлено податкові вимоги №1/164 від 25.05.2010 р. та №2/238 від 05.07.2010 р, які були отримані відповідачем.

Також позивачем відповідачу було направлено лист про необхідність вжиття заходів щодо сплати узгодженої податкової заборгованості або самостійно виділити активи, які можливо було б реалізувати в рахунок погашення податкового боргу, однак відповіді від відповідача не надходило.

Так, Новомосковською ОДПІ складено акт від 15.01.2013 року №2 на підставі рішення від 25.09.2010 р. №30 «Про опис майна у податкову заставу платника податків», яким було описано активи відповідача, на які поширюється право податкової застави, про що було внесено відомості до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна.

Відповідно до п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України , 95.1. контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням сукупності викладених обставин, приймаючи до уваги, що сума боргу відповідачем самостійно не сплачена, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд доходить до висновку про задоволення позову.

Згідно пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункти 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України).

Відповідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, основними умовами для звернення до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків є наявність податкового боргу, відсутність коштів у платника податків, що перебувають у його власності та перебування майна платника податків у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як встановлено судом, вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до його погашення відповідачем. Позивачем з метою реалізації права, наданого пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, заявлено вимогу про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача на суму 120 966, 20 грн. грн., за рахунок майна платника податків, що перебуває, в розумінні пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, у податковій заставі.

Таким чином, враховуючи те, що податковий борг ТОВ «УПТК - 2009» у розмірі 120 966, 20 грн. відповідачем у добровільному порядку не погашено, його стягнення з рахунків підприємства та за рахунок його готівки також не відбулося, у зв'язку з відсутності грошових коштів на рахунках відповідача у банках, суд приходить висновку про наявність підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «УПТК - 2009» про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 120 966 грн. 20 коп. за рахунок реалізації майна Товариства з обмеженою відповідальністю «УПТК - 2009», що перебуває у податковій заставі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук