Постанова № 40921591, 18.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 р. Справа № 804/14422/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретаріЗахарчук Н. В. Кузнецов С.М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач, Верхньодніпровська ОДПІ) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до особи - підприємця ОСОБА_4 (далі -ФОП ОСОБА_4, відповідач), в якій просить суд стягнути заборгованість по орендній платі за землю в сумі 24 788, 66 грн. з ФОП ОСОБА_4

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг в сумі 24 788, 66 грн., який утворився в результаті несплати в установлені строки самостійно задекларованих сум по орендній платі за землю. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, адміністративний позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ФОП ОСОБА_4 та Жовтоводською міською радою 21.06.2008 року укладено договір оренди земельної ділянки. Вищезазначений договір укладався строком до виготовлення постійного договору оренди на земельну ділянку.

Відповідно до матеріалів справ з лютого 2012 р. за відповідачем рахується податковий бор по орендній платі за землю в сумі 24 788, 66 грн., який відповідачем задекларовано самостійно.

Відповідно до положення п.87.9 ст. 87 ПКУ, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговість його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

На виконання пункту 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу, відповідачу Верхньодніпровською об'єднаною податковою інспекцією Головного управління міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області 02.12.2008 року було направлено першу податкову вимогу №1/2468 на суму податкового боргу 3 789, 26 грн., зазначена вимога отримана відповідачем 16.01.2009 року. 04.02.2009 року відповідачу було направлено другу податкову вимогу №2/360 на суму податкового боргу - 7332, 08 грн., яка отримана відповідачем 04.02.2009 року та залишена без задоволення

Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно статті 13 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535-XII (далі - Закон України № 2535-XII) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки. Таким чином у відповідача існує обов'язок сплачувати орендну плату за землю, що підтверджується договорами оренди земельних ділянок.

Згідно пункту 287.4 статті 287 Податкового кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.56.11 ст. 56 Податкового кодексу України: «56.11. Не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків».

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Відповідно до п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Таким чином, заборгованість по сплаті податків є узгодженою, вона не скасована і не списана податковим органом.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 18 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно частини 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, Верхньодніпровська об'єднана податкова інспекція Головного управління міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області правомірно звернулася з адміністративним позовом до суду.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 86, 128, 159-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації проживання:АДРЕСА_1) податковий борг у сумі - 24 788, 66 грн., котрі підлягають зарахуванню на бюджетний рахунок - орендна плата за землю код платежу 13050500, р/р 33219815700018, банк одержувача - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код банку 36916755, одержувач - місцевий бюджет м. Жовті Води.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук