Ухвала суду № 40921392, 15.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1018/14 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А. М. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2014 року м. Київ

Київського апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Старової Н. Е.

суддів: Файдюка В. В.,Чаку Є. В.

при секретарі: Приходько К. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелторі Плюс» (далі позивач, Товариство) до Реєстратора Комунального підприємства «Бучанське бюро технічної інвентаризації» (далі відповідач 1), Реєстраційної служби Бучанського міського управління юстиції (далі відповідач 2), третя особа - ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріелторі Плюс» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстратора Комунального підприємства «Бучанське бюро технічної інвентаризації», Реєстраційної служби Бучанського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апелянт підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Позивач, та відповідач не з'явилися до судового засідання, що не заперечує розгляду справи за їх відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, заслухав осіб що з'явилися до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 (третя особа) 25 лютого 2011 року уклала з ТОВ «Ріелторі Плюс» договір купівлі продажу нежилого приміщення площею 498,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 104).

Наказом господарського суду № 19/279-10 від 24 лютого 2011 року вирішено стягнути з ТОВ «Ріелторі Плюс» на користь ТОВ «Торговий дім «Насіння» борг в сумі 1 112 064,68 грн. На виконання вказаного наказу відділом Державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№25355841 від 16 березня 2011 року, якою накладено арешт на все майно, що належить ТОВ «Ріелторі плюс» у межах суми звернення у розмірі 11120064,68 грн. (а. с. 22-23).

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 14 листопада 2012 року вирішено виключити з акту опису і арешту нежитлове приміщення № 9 площею 498,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 та звільнити його з під арешту (а. с. 134-136).

На підставі заяви та доданих до неї документів, 22 листопада 2012 року державним реєстратором КП «Бучанського БТІ» зареєстровано право власності ОСОБА_2 на зазначене нежитлове приміщення та видано Витяг про державну реєстрацію прав (а. с. 105).

Позивач, вважаючи, що державним реєстратором КП «Бучанське бюро технічної інвентаризації» Даниленко М. М. здійснено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 всупереч існуванню арешту на таке приміщення, звернувся з позовом до суду.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно здійснюється на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в порядку, визначеному Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (далі -Тимчасове положення).

П. 3.1 Тимчасового положення, на державного реєстратора покладений обов'язок здійснити дії щодо встановлення наявності або відсутності заборон або інших обтяжень, відповідність відомостей про об'єкт реєстрації, здійснити інші дії для виявлення перешкод державної реєстрації.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо заяву про державну реєстрацію права власності, відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна, було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна.

Як свідчать матеріали справи, арешт на спірне нежитлове приміщення було накладено відділом ДВС Бучанського МУЮ 16 березня 2011 року, тобто до укладення договору купівлі-продажу від 25 лютого 2011 року, за яким позивач відчужив на користь третьої особи спірне нежитлове приміщення.

Згідно з ч. 2 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження», у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень ВП№25355841, державним виконавцем рішень щодо зняття арешту з майна ТОВ «Ріелторі Плюс», виключення його з опису, у тому числі, спірного нежилого приміщення, прийнято не було (а. с. 175-182), тобто на день здійснення державної реєстрації нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 за третьою особою, спірне нежитлове приміщення перебувало під арештом.

Окремо, слід зазначити, що рішення Апеляційного суду Київської області від 14 листопада 2012 року №22ц-4530/2012, на підставі якого, ОСОБА_2 звернулася щодо державної реєстрації за нею првва власності на спірне нежитлове приміщення, скасовано рішеннім суду вищої інстанції від 02 жовтня 2013 року (а. с. 137-141).

Таким чином, державним реєстратором під час здійснення державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення не було взято до уваги наявність не скасованого арешту на вказане майно, встановленого постановами Державної виконавчої служби від 16 березня 2011 року та 06 листопада 2012 року, у результаті чого, всупереч вимог Закону, протиправно вчинено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача має бути покладення на Реєстраційну службу Бучанського міського управління юстиції Київської області обов'язку скасувати вчинений протиправно запис про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 та поновити попередній запис за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріелторі Плюс».

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається третя особа в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 13.03.2014 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.