Ухвала суду № 40921347, 02.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1279/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Бабенку Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Малого підприємства «Промкомплекс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Малого підприємства «Промкомплекс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Мале підприємство «Промкомплекс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві та просило скасувати податкові повідомлення - рішення від 11 липня 2013 року № 0005502260 та № 0005512260.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що сукупність наданих ним доказів та первинних документів повною мірою підтверджує реальність проведених господарських операцій з TOB «Девен Альянс» за період, що перевірявся, а тому вважає висновки суду першої інстанції хибними та такими, що не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, що працівником ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка МП «Промкомплекс» у формі TOB з питань дотримання вимог податкового законодавства за взаємовідносинами з контрагентом TOB «Девен Альянс» за період з 01.10.2012 по 31.10.2012, за результатами якої складений Акт від 26.06.2013 № 134/22-6/21615705.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем: п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 і п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток за 4-ий квартал 2012 року на суму 127 281, 00 грн. та заниження податку на додану вартість за жовтень 2012 року на суму 101 016, 00 грн.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ Мнідоходів у м. Києві винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11.07.2013 № 0005502260 та №0005512260.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що за спірними операціями між позивачем та ТОВ «Девен Альянс» лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Відповідно до п.п.134.1.1. п. 134.1. ст.131 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Однак, сама по собі податкова накладна не утворює підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків валових витрат при обчисленні податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом другої половини 2012 року між МП «Промкомплекс» у формі TOB (Замовник/Покупець), в особі генерального директора Кукнерика І.Д., та TOB «Девен Альянс» (Підрядник), в особі директора Єрофеєнка О.С., були укладені: Договір від 27.08.2012 № 3, за умовами якого Підрядник зобов'язується за дорученням Замовника виконати наступні роботи: монтаж пасажирського ліфту вантажопідйомністю 1000 кг на 7 зупинок на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3; капітальний ремонт пасажирського ліфту вантажопідйомністю 1000 кг на 5 зупинок на Об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3; пусконалагоджувальні роботи 4-х пасажирських ліфтів на 2 зупинки. Договірна ціна робіт становить 360 104, 00 грн. (з ПДВ). Строк виконання робіт - протягом 45-ти календарних днів з моменту надання будівельних робіт та підписання цього договору; Договір від 10.10.2012 № 5, за умовами якого Підрядник зобов'язується за дорученням Замовника виконати наступні роботи: розвантажувально-вантажні роботи, з розбирання та збирання обладнання, рознесення обладнання в шахті ліфтів, буріння отворів в шахтах ліфтів, підсобні роботи з монтажу ліфтів на об'єкті: станція «Іпподром» Київського метрополітену. Договірна ціна робіт становить 245 992, 80 грн. (з ПДВ). Строк виконання робіт - протягом 20-ти календарних днів з менту надання будівельних робіт та підписання цього договору.

Права залучати до виконання підрядних робіт третіх осіб на договірних уставах без погодження та/або з погодженням із Замовником описані вище договори не передбачають.

На підтвердження фактичного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань за вказаними договорами позивачем були надані наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів, а саме: Договорів від 27.08.2012 № З та від 10.10.2012 № 5, акти приймання виконаних робіт, копії банківських виписок та податкові накладні.

Однак, на думку колегії суддів, вищевказані документи не можуть бути належними та достатніми доказами реальності проведення спірних господарських операцій, оскільки, по-перше, обсяг виконаних робіт, що наведений в акті приймання виконаних робіт на суму 245 992, 80 грн. не відповідає змісту робіт, обумовлених в договорі від 10.10.2012 № 5 на аналогічну суму. По-друге в податкових накладних відсутні відомості про П.І.П особи, яка їх підписала. По-третє враховуючи специфіку обумовлених вказаними договорами робіт, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності у ТОВ «Девон Альянс» ліцензій або будь-яких інших дозвільних документів на проведення будівельних робіт, а також доказів на підтвердження вчинення відповідних будівельних (монтажних) робіт саме працівниками ТОВ «Девон Альянс».

Інших первинних і розрахункових документів, оформлених на підставі перелічених вище Договорів, зокрема, кошторисної документації; актів приймання ліфтів до експлуатації, оформлення яких передбачено такими Договорами; документів, оформлених за результатами передачі Замовником Підряднику товарно-матеріальних цінностей (будівельних та інших матеріалів, засобів, обладнання, тощо), що були необхідні для виконання підрядних робіт, та/або за результатами придбання Замовником у Підрядника певних товарно-матеріальних цінностей разом із комплексом робіт; договорів субпідряду, які стали підставою для складання податкових накладних позивачем не надано.

Більше того, при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковим органом були враховані висновки іншого Акта, від 20.12.2012 № 2216/2220 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства», отриманого від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, яким встановлено, що фактичне місцезнаходження підприємства ТОВ «Девен Альянс» не встановлено; за адресою місцезнаходження підприємства будь-які первинні та розрахункові документи, що підтверджують господарські відносини з контрагентами, - відсутні; за результатами аналізу даних податкової звітності та іншої податкової інформації задекларованих основних засобів, матеріальних запасів і трудових ресурсів за ТОВ «Девен Альянс» не виявлено.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те що недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача на користь останнього зумовлює висновок про відсутність правових підстав для формування останнім спірних сум податкового кредиту з ПДВ та валових витрат за такими операціями.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малого підприємства «Промкомплекс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 травня 2014 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 07 жовтня 2014 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.