Постанова № 40921273, 24.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2014 р. Справа№ 910/22624/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Лобаня О.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 24.09.2014

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» на рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2014 (повне рішення складено та підписано 14.07.2014)

у справі №910/22624/13 (суддя Марченко О.В.)

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ»

про стягнення 1790,97 грн. страхового відшкодування в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2014 у справі №910/22624/13 позов задоволено. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 1 790,97 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 808,64 грн. судового збору. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на користь приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» 507,60 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, приватне акціонерне товариство «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2014 року у справі №910/22624/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» витрати на проведення судової авто товарознавчої експертизи у розмірі 1 015,00 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник стверджує, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою від 18.08.2014 Київським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Федорчук Р.В., Лобань О.І. поновлено приватному акціонерному товариству «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2014 року у справі №910/22624/13, прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №910/9072/14 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 у зв'язку з перебуванням судді Федорчука Р.В. у відпустці змінено склад судової колегії на: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Гаврилюк О.М., Лобань О.І.

Представник позивача приймав участь в судовому засіданні, в якому надав свої пояснення щодо суті спору, заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2014 у справі №910/22624/13 - без змін.

Представник відповідача приймав участь у судовому засіданні в якому надав свої пояснення щодо суті спору, підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2014 у справі №910/22624/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2012 ПАТ «СК «Уніка» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір (КАСКО), предметом якого є майнові інтереси, які не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням; строк дії договору: з 29.05.12 по 28.05.2013.

13.09.2012 о 18 год. 45 хв. у м. Києві на вулиці Саперно-Слобідській сталася ДТП за участю автомобіля «Opel» під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Chevrolet» під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 09.10.2012 у справі №2601/18219/12 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено на винну особу адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., в дохід держави.

14.09.2012 позивач звернувся до страхувальника із заявою про виплату страхового відшкодування.

27.09.2012 Експертною компанією «Укравтоекспертиза» складено звіт серія SL №18409 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Chevrolet». Згідно зі звітом вартість відновлювального ремонту становить 10 380,05 грн.

ФОП ОСОБА_4 виставлено ОСОБА_2 рахунок від 03.10.2012 №937 для оплати за ремонт автомобіля «Chevrolet» на суму 10 405,46 грн.

Разом з цим, згідно з ремонтною калькуляцією від 03.10.2012 вартість ремонту автомобіля «Chevrolet» складає 10 405,46 грн.

22.10.2012 ПАТ «СК «Уніка» складено страховий акт №00099820, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 9 880,05 грн., та на підставі якого позивачем було перераховано ФОП ОСОБА_4 страхове відшкодування у сумі 9 880,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 24.10.2012 №036898.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «СГ «Ю.Бі.Ай» було замовлено у ТОВ «ЕАК «Фаворит» оцінку розміру відновлювального ремонту автомобіля «Chevrolet». Аварійним комісаром (ОСОБА_5) було розраховано коефіцієнт фізичного зносу та розмір відновлювального ремонту автомобіля «Chevrolet» з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та складено аварійний сертифікат (ЦВ) №2770-4. Розмір страхового відшкодування становить 5 562,00 грн.

У зв'язку з цим відповідачем було сплачено на користь позивача страхове відшкодування у сумі 5 562,00 грн.

Разом з тим, відповідно до висновку від 28.05.2014 №64 судової автотоварознавчої експертизи ринкова вартість автомобіля «Chevrolet» 2008 року випуску сірого кольору станом на 13.09.2012 становить 68 455,98 грн. Матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Chevrolet», державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, станом на 13.09.2012 становить 7 852,97 грн. Розрахунок експертом автотоварознавцем коефіцієнту пропорційності відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту від 18.05.2012 №011096/4007/0000503 відповідно умовам страхування не передбачено методикою товарознавчої експертизи, в зв'язку з чим дане питання виходить за межі компетенції експерта автотоварознавця.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Opel» на момент ДТП була застрахована ПАТ «СГ «Ю.Бі.Ай» полісом №АВ/3674974, за яким ліміт по майну становив по 50 000,00 грн., а франшиза - 5000,00 грн.

У листопаді 2013 приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 1 790,97 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, приватне акціонерне товариство «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2014 у справі №910/22624/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ПАТ «СГ «Ю.Бі.Ай» посилається на зменшення суми шляхом застосування пропорції, у зв'язку з тим, що страхова сума за договором (КАСКО) складає 50 000,00 грн., а відповідно до експертної оцінки 128 700 грн. на момент ДТП.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

За приписами статті 27 ЗУ «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В силу ст. 20 ЗУ «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі страхового відшкодування, яка має право на отримання такого відшкодування, становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина ОСОБА_3 встановлена у судовому порядку (постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 09.10.2012 у справі №2601/18219/12), а тому вказані обставини не потребують додаткового доведення, а відтак, шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Opel», повинна відшкодовуватися власником вказаного автомобіля, а саме ОСОБА_3

Згідно з п.34.4 ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Як зазначалось вище, ПАТ «СГ «Ю.Бі.Ай» було замовлено у ТОВ «ЕАК «Фаворит» оцінку розміру відновлювального ремонту автомобіля «Chevrolet»; аварійним комісаром (ОСОБА_5) було розраховано коефіцієнт фізичного зносу та розмір відновлювального ремонту автомобіля «Chevrolet» з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та складено аварійний сертифікат (ЦВ) №2770-4; розмір страхового відшкодування становить 5 562,00 грн. У зв'язку з чим, відповідачем було сплачено на користь позивача страхове відшкодування у сумі 5 562,00 грн.

Разом з тим, відповідно до висновку від 28.05.2014 №64 судової автотоварознавчої експертизи: ринкова вартість автомобіля «Chevrolet» 2008 року випуску сірого кольору станом на 13.09.2012 становить 68 455,98 грн.; матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Chevrolet», державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, станом на 13.09.2012 становить 7 852,97 грн.; розрахунок експертом автотоварознавцем коефіцієнту пропорційності відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту від 18.05.2012 №011096/4007/0000503 відповідно умовам страхування не передбачено методикою товарознавчої експертизи, в зв'язку з чим дане питання виходить за межі компетенції експерта авто товарознавця.

Нормами статті 21 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Opel» на момент ДТП була застрахована ПАТ «СГ «Ю.Бі.Ай» полісом №АВ/3674974, за яким ліміт по майну становив по 50 000,00 грн., а франшиза - 5000,00 грн.

Отже, ПАТ «СГ «Ю.Бі.Ай» зобов'язане виплатити ПАТ «СК «Уніка» кошти у сумі 1 790,97 грн. (7 852,97 грн. - 5 562,00 грн. - 500,00 грн.).

Крім того, колегією суддів апеляційного господарського суду відхиляються за необґрунтованістю та недоведеністю доводи апеляційної скарги щодо зменшення суми шляхом застосування пропорції у зв'язку з тим, що страхова сума за договором складає 50 000,00 грн., а відповідно до експертної оцінки - 128 700,00 грн.

Так, відповідно підпункту 10.1.19 пункту 10.1 договору якщо страхова сума, визначена підпунктом 1.3.4 пункту 1.3 договору, виявляється меншою, ніж загальна дійсна вартість транспортного засобу та додаткового обладнання, визначена пунктом 1.2 договору, відшкодуванню підлягає лише частка дійсного збитку, яка відповідає частці страхової суми у дійсній вартості транспортного засобу та додаткового обладнання.

На переконання судової колегії, оскільки за умовами договору дійсна вартість автомобіля «Chevrolet» становить 50 0000,00 грн., а страхова сума складає також 50 000,00 грн., то передбачена підпунктом 10.1.19 пункту 10.1 договору пропорція не застосовується.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодного доказу, підтверджуючого факт повного відшкодування позивачеві здійсненої останнім виплати страхового відшкодування, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1790,97 грн. страхового відшкодування в порядку регресу є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем - приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Ю.Бі.Ай» не надано докази та належним чином не доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування рішення місцевого господарського суду від 10.07.2014.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія не бере їх до уваги, оскільки прийшла висновку про їх необґрунтованість. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, апелянтом не було надано суду апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2014 прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи відповідача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2014 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Ю.Бі.Ай» - без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» на рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2014 у справі №910/22624/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2014 у справі №910/22624/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/22624/13 повернути до господарського міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

О.І. Лобань