Постанова № 40921087, 13.10.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 року Житомир справа № 806/4124/14

категорія 8.3.3

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Липа В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврохімпром" до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення № 1 від 22.08.2014 р., зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврохімпром" звернулося до адміністративного суду з позовом, у якому просить скасувати рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 22 серпня 2014 року № 1 про виключення сільськогосподарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврохімпром" з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та зобов'язати Володарсько-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області поновити з дати виключення Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврохімпром" в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Обгунтовуючі свої позовні вимоги позивач зазначив, що в період з 10.07.2014 року по 18.07.2014 року посадовими особами Володарсько-Волинської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності кредиту згідно поданих декларацій з податку на додану вартість за період з 01.03.2014 року по 30.04.2014 року ТОВ "Єврохімпром", результати якої оформлено актом від 25.07.2014 року № 32/22/22-07/37069183. Під час проведеної перевірки податковий орган зробив висновок про порушення товариством вимог ст. 203, частин 1, 2 ст. 215, статей 216, 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 КЦ України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Єврохімпром" при реалізації покупця. Також, перевіркою не підтверджено реальність здійснення операцій та формування податкових зобов'язань, які підпадають під визначення об'єкту оподаткування податком на додану вартість згідно статті 185 ПК України за березень-квітень 2014 року та не підтверджено реальність здійснення операцій та формування податкового кредиту, який підпадає під визначення об'єкту оподаткування податком на додану вартість згідно статті 185 ПК України за березень-квітень 2014 року. За результатами перевірки, на підставі акту перевірки та керуючись пп. а, б п. 209.11 ст. 209 ПК України керівником контролюючого органу прийнято рішення № 1 від 22.08.2014 року про виключення сільськогосподарського підприємства ТОВ "Єврохімпром" з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Причиною зняття з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування зазначено, що питома вага несільськогосподарських товарів (послуг) протягом попередніх 12 послідових податкових періодів перевищує 25%. Першим числом місяця в якому було допущено перевищення зазначено 01 серпня 2014 року. Позивач не погоджується з висновком податкового органу та прийнятим на його основі рішенням, оскільки проводить діяльність як сільгоспвиробник та здійснює постачання вироблених ним сільськогосподарських товарів. У товариства наявні всі документи бухгалтерського і податкового обліку на підтвердження здійснення зазначених операцій, а тому рішення підлягає скасуванню як незаконне.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Також, ним було подано письмові заперечення, в яких він просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи зі змісту п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано Положеннями Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно зі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності до п. 81.3 ст. 81 Податкового кодексу України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврохімпром" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване Черняхівською районною державною адміністрацією та як платник податків перебуває на податковому обліку в Черняхівському відділенні Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Судом встановлено, що в період з 10.07.2014 року по 18.07.2014 року посадовими особами Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту згідно поданих декларацій з податку на додану вартість за період з 01.03.2014 року по 30.04.2014 року ТОВ "Єврохімпром", результати якої оформлено актом від 25.07.2014 року № 32/22/22-07/37069183.

Під час проведеної перевірки податковий орган зробив висновок про порушення ТОВ "Єврохімпром" вимог ст. 203, частин 1, 2 ст. 215, статей 216, 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 КЦ України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Єврохімпром" при реалізації покупця. Також, перевіркою не підтверджено реальність здійснення операцій та формування податкових зобов'язань, які підпадають під визначення об'єкту оподаткування податком на додану вартість згідно статті 185 ПК України за березень-квітень 2014 року та не підтверджено реальність здійснення операцій та формування податкового кредиту, який підпадає під визначення об'єкту оподаткування податком на додану вартість згідно статті 185 ПК України за березень-квітень 2014 року.

За результатами перевірки, на підставі акту перевірки та у відповідності зі пп. а, б п. 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України керівником контролюючого органу прийнято рішення № 1 від 22.08.2014 року про виключення сільськогосподарського підприємства ТОВ "Єврохімпром" з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Причиною зняття з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування зазначено, що питома вага несільськогосподарських товарів (послуг) протягом попередніх 12 послідових податкових періодів перевищує 25%. Першим числом місяця в якому було допущено перевищення зазначено 01 серпня 2014 року.

Перевіряючи зазначене рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає його таким, що не узгоджуються з правовими положеннями законів України з наступних підстав.

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно зі п. 209.6. ст. 209 Податкового кодексу України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Встановлено, ТОВ "Єврохімпром" обрало спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, про що подало відповідну заяву до Черняхівського відділення Володарсько-Волинської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

01.04.2013 року позивач був зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування, про що видане відповідне свідоцтво.

Умови, за яких сільськогосподарське підприємство втрачає право застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, встановлені пунктом 209.11 статті 209 Податкового кодексу України.

Відповідно до вказаної норми, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно зі п.5.2 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Зазначені додатки повинні бути підписані посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень посадовими особами, що здійснюють перевірку, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій платника податків та, за їх наявності, відповідальних осіб за ведення обліку доходів і витрат суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.

На думку суду для прийняття рішення про виключення сільськогосподарського підприємства в зв'язку з порушенням питомої ваги, акт перевірки повинен містити докази, з посиланням на первинні документи, про той факт, що підприємство поставляло несільськогосподарські товари, або сільськогосподарські товари не власного виробництва питома вага яких перевищувала 25%. Таке твердження узгоджується з позицією ВАСУ викладеній в постанові від 10 жовтня 2013 р. справа № К/9991/40422/12.

Наявний в матеріалах справи акт перевірки не містить жодного обгрунтованого пояснення щодо порушень ТОВ "Єврохімпром" вимог п. 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України чи посилань на конкретні письмові докази.

Суд звертає увагу на розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг за квітень 2014 року, який наявний матеріалах справи, з якого вбачається, що за період з травня 2013 року по квітень 2014 року загальний обсяг постачання (без ПДВ) позивачем товарів (послуг) склав 19696409,00 грн., з яких постачання сільськогосподарських товарів (послуг) склало 19633659,00 грн. (питома вага 99,99%), постачання товарів (послуг), що не належать до сільськогосподарських склало 2750,00 гривень (питома вага 0,01%). Даний розрахунок був прийняти податковим органом без зауважень.

Оскільки, акт перевірки від 25.07.2014 року № 32/22/22-07/37069183 було складено зі значними порушеннями положень нормативно-правових актів, то і рішення, яке прийнято на основі такої перевірки не може бути визнано законним.

Таким чином, рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 22 серпня 2014 року № 1 про виключення сільськогосподарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврохімпром" з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування підлягає скасуванню.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним рішення.

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 22 серпня 2014 року № 1 про виключення сільськогосподарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврохімпром" з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Зобов'язати Володарсько-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області поновити з дати виключення Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврохімпром" в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Липа