Постанова № 40921057, 30.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 р. Справа № 804/8572/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі судового засіданняЗахарчук Н. В. Кузнецов С.М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Інгулецького районного центру зайнятості м.Кривого Рогу до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся Інгулецький районний центр зайнятості м. Кривого Рогу (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_3 ( далі - відповідач, ОСОБА_3) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 3071, 28 грн.

Ухвалою суду від 02.07.2014 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Свої позовні вимоги Інгулецький районний центр зайнятості м. Кривого Рогу пояснює тим, що під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення було проведено розслідування та складено акт № 394 від 17.04.2013 року, яким встановлено факт існування договору цивільно-правового характеру, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» з 28.08.2013р. та діючого по 28.08.2014р. Таким чином, позивач зазначає, що відповідач надавала неправдиві відомості, приховуючи факт існування даного договору під час перебування на обліку як безробітна в Інгулецькому районному центрі зайнятості м. Кривого Рогу в період з 25.03.2013 р. по 09.09.2013 р. та під час поновлення статусу та перебування як безробітна в Інгулецькому районному центрі зайнятості в період з 17.09.2013 р. по 24.02.2014р. Отже, відповідач двічі приховала факт свого працевлаштування, що призвело до незаконного отримання ОСОБА_3 державної допомоги по безробіттю в сумі 3071, 28 грн.

У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі.

З адреси відповідача, зазначеної відповідно даних позовної заяви, повернувся конверт із поштовим вкладенням, що у відповідності до положень ч.11 ст.35 КАС України вважається належним врученням поштового відправлення.

На підставі положень ч.6 ст.128 КАС України суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_3 в період з 25.03.2013 по 09.09.2013 р. та з 17.09.2013 р. по 24.02.2014 р. перебувала як безробітна на обліку в Інгулецькому районному центрі зайнятості м. Кривого Рогу.

25.03.2013 р. та 17.09.2013 р. відповідно до наказів №НТ130325, №НТ130917 Інгулецького районного центру зайнятості м. Кривого Рогу ОСОБА_3 був поновлений статус безробітного відповідно до п.1 ч.1 ст. 43 ЗУ «Про зайнятість населення»

Згідно ст.21 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року №5067-VI, діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, спрямовується і координується Міністром - керівником центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах є юридичними особами публічного права.

До сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, можуть належати підприємства, установи та організації.

Фінансування діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції та виконання ним функцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» , здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Послуги, що надаються територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відповідно до покладених на них завдань є безоплатними.

Згідно ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути:

1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «;Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»;

3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Аналіз матеріалів справи показує, що у відповідності до «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним» затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України, державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.03.2009 р. за № 232/16248 та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» центром зайнятості було проведено розслідування та складено акт № 394 від 17.04.2013 року, яким встановлено факт існування договору цивільно-правового характеру, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» з 28.08.2013р. та діючого по 28,08.2014р.

Таким чином,з огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач надавала неправдиві відомості, приховуючи факт існування даного договору під час перебування на обліку як безробітна в Інгулецькому районному центрі зайнятості м. Кривого Рогу в період з 25.03.2013 р. по 09.09.2013 р. та під час поновлення статусу та перебування як безробітна в Інгулецькому районному центрі зайнятості в період з 17.09.2013р. по 24.02.2014р. Отже, відповідач двічі приховала факт свого працевлаштування, що призвело до незаконного отримання ОСОБА_3 державної допомоги по безробіттю в сумі 3071, 28 грн.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

До зайнятого населення також належать:

непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства;

батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;

особа, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за ним відповідно до законодавства.

До зайнятого населення не належать іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні і зайнятість яких пов'язана із забезпеченням діяльності іноземних посольств і місій або виконанням своїх професійних чи трудових обов'язків перед роботодавцем - нерезидентом.

Згідно п.1.2, пп.1 п.5.5, п.6.14 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: в тому числі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

Відповідно до п. 37 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» № 198 від 20.03.2013 року територіальний орган припиняє реєстрацію: з дня: початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов'язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів):

- працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту);

- укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Відповідно до матеріалів справи, за періоди: з 28.08.2013р. по 09.09.2013р. та з 17.09.2013р.по 24.02.2014р. відповідач незаконно отримала матеріальне забезпечення на випадок безробіття, передбачене Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", загальна вартість якого склала 3071, 28 грн. Загальна сума позову - 3071, 28грн., виплачених ОСОБА_3 як допомога по безробіттю, включає в себе 233,40грн. за період з 28.08.2013р. по 09.09.2013р. та 2837,88 грн. за період з 17.09.2013р. по 24.02.2014р.

У відповідності до положень ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 02.03.2000 року №1533-ІІІ, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню в порядку, установленому центральними органами виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, державної податкової політики за погодженням з правлінням Фонду.

Згідно з матеріалами справи, 25.02.2014р. ОСОБА_3 було знято з обліку в Інгулецькому районному центрі зайнятості у зв'язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних, на підставі яких прийнято рішення про поновлення їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Інгулецьким районним центром зайнятості було запропоновано ОСОБА_3 добровільно повернути незаконно отримані кошти у сумі 3071, 28 грн., однак відповідач добровільно кошти не повернула.

В претензії, що направлялась ОСОБА_3, громадяни попереджаються, що у разі отримання допомоги незаконним шляхом і відмови від добровільного повернення отриманих сум служба зайнятості має право стягнути цю суму у судовому порядку.

За ст.39 вищевказаного Закону спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Дії позивача не були оскаржені ОСОБА_3 у судовому порядку, тому стягнення спірних коштів здійснюється у судовому порядку.

Отже, загальна сума незаконно отриманої ОСОБА_3 допомоги по безробіттю становить - 3071, 28 грн., що залишається несплаченою.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю, натомість відповідачем не було надано суду доказів щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати означеної суми боргу на момент розгляду справи.

Таким чином, суд вважає, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний Інгулецького районного центру зайнятості м. Кривого Рогу до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Інгулецького районного центру зайнятості м. Кривого Рогу незаконно отримані кошти у сумі 3071, 28 грн. на р/р37177001012647 ГУ ДКСУ України у Дніпропетровській області,код ОКПО 37665769, МФО 805012.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук