Постанова № 40921034, 02.10.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року Житомир справа № 806/2783/14

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Липи В.А.,

за участі секретаря Костарчука О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2014 року № 0000722201,

встановив:

У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" звернулося до адміністративного суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 30 травня 2014 року за № 0000722201, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість розмірі 165345,00 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ "Комтрансбілд" за січень 2014 року, результати якої оформлено актом перевірки від 13.05.2014 року № 576/22-01/13568156. Під час проведеної перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення товариством вимог п.п. 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість на сум 165345,00 грн. Свої висновки перевіряючі обґрунтували тим, що отримали лист від 14.04.2014 року № 3999/7/26-55-22-13 від ДПІ в Печерському районі м. Києва, в якому зазначено, що контрагент - ТОВ "Комтрансбілд" відсутній за місцезнаходженням (встановлено стан "9"), також ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" не було надано реєстр товарно-транспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів. Позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеними в акті перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним, безпідставним та необґрунтованим, а тому просить скасувати його у повному обсязі, оскільки під час перевірки ним було надано всю бухгалтерську документацію, яка підтверджує факт вчинення господарської операції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та письмових доказів приєднаних до неї.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, посилаючись на які просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи зі змісту п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано Положеннями Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно зі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності до п. 81.3 ст. 81 Податкового кодексу України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване Коростенською районною державною адміністрацією, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та як платник податків перебуває на податковому обліку в Коростенській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24.01.2012 року № 09337394 являється платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що в період з 25.04.2014 року по 05.05.2014 року посадовими особами Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ "Комтрансбілд" за січень 2014 року, результати якої викладені в акті від 13.05.2014 року № 576/22-01/13568156.

Зазначеним актом зафіксовано порушення товариством вимог п.п. 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість на сум 165345,00 грн. Свої висновки перевіряючі обґрунтували тим, що отримали лист від 14.04.2014 року № 3999/7/26-55-22-13 від ДПІ в Печерському районі м. Києва, в якому зазначено, що контрагент позивача - ТОВ "Комтрансбілд" відсутній за місцезнаходженням (встановлено стан "9"), також ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" не було надано реєстр товарно-транспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів.

За результатами перевірки та на підставі акту перевірки Коростенською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2014 року за № 0000722201, яким ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість розмірі 165345,00 грн.

Перевіряючи зазначене рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає його таким, що не узгоджуються з правовими положеннями законів України з наступних підстав.

Судом встановлено, 06 листопада 2013 року між ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" (яке виступає як Замовник) та ТОВ "Комтрансбілд" (яке виступає як Виконавець) було укладено договір перевезення. Відповідно до умов договору Виконавець зобов'язується перевезти Замовнику гірничу масу в установленому даним договором порядку на об'єкт Замовника за адресою Житомирська область, Коростенський район, с. Бехи на умовах згідно даного Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані Виконавцем послуги в строки та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до пп. 1.2 п. 1 Договору, послуги надаються Виконавцем з використанням техніки наведеної в додатку до Договору, на яку перед початком виконання робіт Замовнику надаються копії правовстановлюючих чи інших документів, що підтверджують на неї право власності або право використання Виконавцем.

Вартість послуг по Договору та маршрути перевезення згоджуються сторонами в додатках до Договору. Зазначена вартість послуг включає в себе всі витрати Виконавця, необхідні для належного виконання робіт за цим Договором (вартість масел, експлуатаційних рідин, дизельного пального, вартість технічного обслуговування, ремонту, витрати на оплату праці водіїв (машиністів) та обслуговуючого персоналу техніки.

Розрахунки між Виконавцем і Замовником за перевезення вантажів здійснюються шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.

Також, 06 листопада 2013 року між ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" (яке виступає як Замовник) та ТОВ "Комтрансбілд" (яке виступає як Виконавець) було укладено договір надання послуг. Відповідно до умов договору Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі виконати роботи з використанням своїх транспортних засобів, а Замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.

Роботи по Договору виконуються Бульдозером Komatsu DI55AX-5, заводський номер 70190.

Ціна на роботи Виконавця є договірною, встановлюється за домовленістю сторін і вказується у відповідних додатках до Договору.

Замовник сплачує Виконавцю за перевезення техніки (бульдозера) до місця проведення робіт 18000,00 грн. та 18000,00 грн. в якості авансового платежу за перевезення техніки Виконавця з місця проведення робіт до місця, вказаного Виконавцем, після закінчення виконання робіт по Договору.

У підтвердження здійснення господарських операцій позивачем до справи надані наступні документи: договір перевезення від 06.11.2013 року, договір надання послуг від 06.11.2013 року, додаткові угоди № 1 від 06.11.2013 року, № 3 від 06.11.2013 року, № 4 від 06.11.2013 року, № 5 від 14.11.2013 року, № 6 від 09.12.2013 року, № 7 від 11.12.2013 року, № 8 від 11.12.2013 року, № 9 від 17.12.2013 року, № 10 від 17.12.2013 року, № 11 від 09.01.2014 року, № 12 від 10.01.2014 року, № 13 від 20.01.2014 року, № 14 від 22.01.2014 року, № 15 від 24.01.2014 року, товарно-транспортні накладні № 0158 від 15.01.2014 року, № 0089 від 10-11 січня 2014 року, № 0022 від 04-05 січня 2014 року, № 0068 від 09-10 січня 2014 року, № 0040 від 05-06 січня 2014 року, № 0012 від 03-04 січня 2014 року, № 0237 від 21-22 січня 2014 року, № 0057 від 08-09 січня 2014 року, № 0279 від 24-25 січня 2014 року, № 0269 від 23-24 січня 2014 року, № 0143 від 14.01.2014 року, № 0143 від 14.01.2014 року, № 0091 від 14.01.2014 року, № 0169 від 16.01.2014 року, № 0132 від 13-14 січня 2014 року, № 0115 від 12-13 січня 2014 року, № 0103 від 11-12 січня 2014 року, № 0103 від 16.01.2014 року, № 0250 від 22-23 січня 2014 року, № 0309 від 26-27 січня 2014 року, № 0291 від 25-26 січня 2014 року, № 0080 від 12-13 січня 2014 року, № 0050 від 08.01.2014 року, № 0218 від 20-21 січня 2014 року, № 0122 від 17-18 січня 2014 року, № 0082 від 10-11 січня 2014 року, № 0028 від 04-05 січня 2014 року, № 0082 від 10-11 січня 2014 року, № 0069 від 09-10 січня 2014 року, № 0038 від 05-06 січня 2014 року, № 0013 від 03-04 січня 2014 року, № 0173 від 16-17 січня 2014 року, № 0135 від 13-14 січня 2014 року, № 0193 від 18-19 січня 2014 року, № 0202 від 19-20 січня 2014 року, № 0034 від 05.01.2014 року, № 0002 від 03.01.2014 року, № 0120 від 12-13 січня 2014 року, № 0108 від 16.01.2014 року, № 0156 від 15.01.2014 року, № 0095 від 11.01.2014 року, № 0141 від 14.01.2014 року, № 0198 від 19.01.2014 року, № 0215 від 20.01.2014 року, № 0141 від 14.01.2014 року, № 0187 від 18.01.2014 року, № 0116 від 17.01.2014 року, № 0280 від 24-25 січня 2014 року, № 0219 від 28-29 січня 2014 року, № 0210 від 27-28 січня 2014 року, № 0234 від 21-22 січня 2014 року, № 0251 від 22-23 січня 2014 року, № 0265 від 23-24 січня 2014 року, № 0170 від 16.01.2014 року, № 0131 від 13-14 січня 2014 року, № 0114 від 12-13 січня 2014 року, № 0153 від 15.01.2014 року, № 0102 від -12 січня 2014 року, № 0104 від 16.01.2014 року, № 0149 від 14-15 січня 2014 року, № 0161 від 15-16 січня 2014 року, № 0161 від 15-16 січня 2014 року, № 0184 від 17-18 січня 2014 року, № 0044 від 06.01.2014 року, № 0034 від 08.01.2014 року, № 0060 від 10.01.2014 року, № 0021 від 04.01.2014 року, № 0020 від 05.01.2014 року, № 0062 від 09.01.2014 року, № 0085 від 13-14 січня 2014 року, № 0119 від 12-13 січня 2014 року, № 0100 від 16-17 січня 2014 року, № 0136 від 19-20 січня 2014 року, № 0207 від 19-20 січня 2014 року, № 0127 від 18-19 січня 2014 року, № 0073 від 11-12 січня 2014 року, № 0079 від 12-13 січня 2014 року, № 0045 від 06.01.2014 року, № 0058 від 10.01.2014 року, № 0049 від 08.01.2014 року, № 0017від 04.01.2014 року, № 0018 від 05.01.2014 року, № 0061 від 09.01.2014 року, № 0006 від 04.01.2014 року, № 0031 від 05.01.2014 року, № 0008 від 03.01.2014 року, № 0186 від 17-18 січня 2014 року, № 0100 від 15-16 січня 2014 року, № 01541 від 14-15 січня 2014 року, № 0223 від 20-21 січня 2014 року, № 0141 від 20-21 січня 2014 року, № 0176 від 16-17 січня 2014 року, № 0128 від 18-19 січня 2014 року, № 0129 від 13.01.2014 року, № 0208 від 19-20 січня 2014 року, № 0137 від 19-20 січня 2014 року, № 0092 від 14-15 січня 2014 року, № 0067 від 11.01.2014 року, № 0097 від 11.01.2014 року, № 0164 від 15-16 січня 2014 року, № 7669 від 12.01.2014 року, № 0107 від 12.01.2014 року, № 0121 від 17-18 січня 2014 року, № 0080 від 10.01.2014 року, № 0048 від 06.01.2014 року, № 0036 від 08.12.2013 року, № 0055 від 10.01.2014 року, № 0080 від 10.01.2014 року, № 0052 від 08.01.2014 року, № 0020 від 04.01.2014 року, № 0032 від 05.01.2014 року, № 0064 від 09.01.2014 року, № 0008 від 04.01.2014 року, № 0284 від 25.01.2014 року, № 0230 від 21.01.2014 року, № 0270 від 24.01.2014 року, № 0221 від 28-29 січня 2014 року, № 0167 від 24.01.2014 року, № 0236 від 29-30 січня 2014 року, № 0260 від 31.01.2014 року-01.02.2014 року, № 0086 від 10-11 січня 2014 року, № 0086 від 10-11 січня 2014 року, № 0053 від 09-10 січня 2014 року, № 0012 від 04.01.2014 року, № 0259 від 31.01.2014-01.02.2014 року, № 0182 від 25.01.2014 року, № 0244 від 30.01.2014 року, № 0231 від 29.01.2014 року, № 0163 від 24.01.2014 року, № 0272 від 24.01.2014 року, №№ 0285 від 25.01.2014 року, № 0215 від 28.01.2014 року, № 0197 від 27.01.2014 року, № 0296 від 26.01.2014 року, № 0078 від 12-13 січня 2014 року, № 0047 від 09.01.2014 року, № 0067 від 09.01.2014 року, № 0185 від 17-18 січня 2014 року, № 0099 від 15-16 січня 2014 року, № 0071 від 11-12 січня 2014 року, № 0121 від 12-13 січня 2014 року, № 0203 від 19-20 січня 2014 року, № 0194 від 18-19 січня 2014 року, № 0134 від 13-14 січня 2014 року, № 0111 від 16-17 січня 2014 року, № 0108 від 12-13 січня 2014 року, № 0108 від 12-13 грудня 2013 року, № 0157 від 15.01.2014 року, № 00094 від 11.01.2014 року, № 0144 від 14.01.2014 року, № 0210 від 20.01.2014 року, № 0090 від 14.01.2014 року, № 0125 від 13.01.2014 року, № 0197 від 19.01.2014 року, № 0166 від 16.01.2014 року, № 0190 від 18.01.2014 року, № 0179 від 17.01.2014 року, № 0278 від 24-25 січня 2014 року, № 0267 від 23-24 січня 2014 року, № 0211 від 27-28 січня 2014 року, № 0306 від 26-27 січня 2014 року, № 0293 від 25-26 січня 2014 року, № 0295 від 25-26 січня 2014 року, № 0196 від 26-27 січня 2014 року, № 0303 від 26-27 січня 2014 року, № 0212 від 27-28 січня 2014 року, № 0229 від 29.01.2014 року, № 0176 від 24-25 січня 2014 року, № 0242 від 30.01.2014 року, № 0258 від 31.01.2014 року, № 0115 від 17.01.2014 року, № 0171 від 16.01.2014 року, № 0132 від 19.01.2014 року, № 0213 від 20.01.2014 року, № 0152 від 15.01.2014 року, № 0102 від 16.01.2014 року, № 0125 від 18.01.2014 року, № 0109 від 12.01.2014 року, № 0093 від 11.01.2014 року, № 0126 від 13.01.2014 року, № 0137 від 14.01.2014 року, № 0095 від 15.01.2014 року, № 0168 від 16.01.2014 року, № 0188 від 18.01.2014 року, № 0200 від 19.01.2014 року, № 0137 від 14.01.2014 року, № 0212 від 20.01.2014 року, № 0178 від 17.01.2014 року, № 0282 від 24-25 січня 2014 року, № 0266 від 23-24 січня 2014 року, № 0205 від 27-28 січня 2014 року, № 0235 від 21-22 січня 2014 року, № 0305 від 26-27 січня 2014 року, № 0252 від 22-23 січня 2014 року, № 0292 від 25-26 січня 2014 року, № 0128 від 13.01.2014 року, № 0092 від 11.01.2014 року, № 0111 від 12.12.2013 року, № 0111 від 12.01.2014 року, № 0042 від 06.01.2014 року, № 0054 від 10.01.2014 року, № 0053 від 08.01.2014 року, № 0019 від 04.01.2014 року, № 0026 від 05.01.2014 року, № 0063 від 09.01.2014 року, № 0009 від 04.01.201 року, № 0035 від 05.01.2014 року, № 0003 від 03.01.2014 року, № 0005 від 03.01.2014 року, № 0192 від 26.01.2014 року, № 0250 від 30-31 січня 2014 року, № 0199 від 27.01.2014 року, № 0242 від 22.01.2014 року, № 0087 від 10-11 січня 2014 року, № 0025 від 04-05 січня 2014 року, № 0037 від 05-06 січня 2014 року, № 0055 від 08-09 січня 2014року, № 0011від 03-04 січня 2014 року, № 0052 від 09-10 січня 2014 року, № 0126 від 18.01.2014 року, № 0107 від 16.01.2014 року, № 0076 від 12.01.2014 року, № 0096 від 15.01.2014 року, № 0070 від 11.01.2014 року, № 0211 від 20.01.2014 року, № 0084 від 13.01.2014 року, № 0199 від 19.01.2014 року, № 7718 від 14.01.2014 року, № 0114 від 17.01.2014 року, № 0154 від 22-23 січня 2014 року, № 0174 від 24-25 січня 2014 року, № 0232 від 21-22 січня 2014 року, № 0253 від 22-23 січня 2014 року, № 0162 від 23-24 січня 2014 року, № 0175 від 16-17 січня 2014 року, № 0124 від 13.01.2014 року, № 0093 від 14-15 січня 2014 року, № 0142 від 20-21 січня 2014 року, № 0222 від 20-21 січня 2014 року, № 0066 від 11.01.2013 року, № 0162 від 15-16 січня 2014 року, № 0106 від 12.01.2014 року, № 0081 від 10.01.2014 року, № 0043 від 06.01.2014 року, № 0056 від 10.01.2014 року, № 0051 від 08.01.2014 року, № 0081 від 10.01.2014 року, № 0016 від 04.01.2014 року, № 0021 від 05.01.2014 року, № 0030 від 05.01.2014 року, № 0004 від 03.01.2014 року, № 0066 від 09.01.2014 року, № 0183 від 25.01.2014 року, № 0164 від 24.01.2014 року, № 0228 від 21.01.2014 року, № 0144 від 21.01.2014 року, № 0286 від 25.01.2014 року, № 0246 від 22.01.2014 року, № 0198 від 27.01.2014 року, № 0297 від 26.01.2014 року, № 0261 від 23.01.2014 року, №0060 від 09.01.2014 року, № 0110 від 16-17 січня 2014 року, № 0204 від 19-20 січня 2014 року, № 0219 від 20-21 січня 2014 року, № 0147 від 14-15 січня 2014 року, № 0072 від 11-12 січня 2014 року, № 0098 від 15-16 січня 2014 року, № 0105 від 11-12 січня 2014 року, № 00046 від 06.01.2014 року, №0057 від 10.01.2014 року, № 0035 від 08.01.2014 року, № 0022 від 05.01.2014 року, № 0124 від 18.01.2014 року, № 0110 від 12.01.2014 року, № 0094 від 15.01.2014 року, № 0096 від 11.01.2014 року, № 0139 від 14.01.2014 року, № 0214 від 20.01.2014 року, № 0089 від 14.01.2014 року, № 0139 від 14.01.2014 року, № 0127 від 13.01.2014 року, № 0133 від 19.01.2014 року, № 0155 від 22-23 січня 2014 року, № 0234 від 29-30 січня 2014 року, № 0220 від 28-29 січня 2014 року, № 0233 від 21-22 січня 2014 року, № 0233 від 21-22 січня 2014 року, № 0255 від 22-23 січня 2014 року, № 0161 від 23-24 січня 2014 року, № 0299 від 26.01.2014 року, № 0201 від 27.01.2014 року, № 0287 від 25.01.2014 року, № 0274 від 24.01.2014 року, № 0235 від 29-30 січня 2014 року, № 0248 від 30-31 січня 2014 року, № 0184 від 25.01.2014 року, № 0265 від 31.01.2014 року-01.02.2014 року, № 0085 від 10-11 січня 2014 року, № 0026 від 04-05 січня 2014 року, № 0036 від 05-06 січня 2014 року, № 0073 від 09-10 січня 2014 року, № 0054 від 08-09 січня 2014 року, № 0009 від 03-04 січня 2014 року, № 0017 від 04-05 січня 2014 року, № 0218 від 20-21 січня 2014 року, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-05/01-14 від 14.01.2014 року за період з 03.01.2014 року по 10.01.2014 року, № ОУ-03/01-14 від 14.01.2014 року за період з 03.01.2014 року по 10.01.2014 року, № ОУ-04/01-14 від 04.01.2014 року за період з 03.01.2014 року по 10.01.2014 року, № ОУ-02/01-14 від 02.01.2014 року за період з 03.01.2014 року до 10.01.2014 року, № ОУ-06/01-14 від 06.01.2014 року за період з 11.01.2014 року до 20.01.2014 року, № ОУ-07/01-14 від 24.01.2014 року за період з 11.01.2014 року по 20.01.2014 року, № ОУ-08/01-14 від 24.01.2014 року за період з 11.01.2014 року по 20.01.2014 року, № ОУ-12/01-14 від 31.01.2014 року за період з 21.01.2014 року по 31.01.2014 року, № ОУ-11/01-14 від 31.01.2014 року за період з 21.01.2014 року по 31.01.2014 року, № ОУ-10/01-14 від 21.01.2014 року за період з 21.01.2014 року до 31.01.2014 року, виписки з банку, податкові накладні від 14.01.2014 року № 2 на загальну суму з ПДВ 239170,07 грн., № 5 на загальну суму з ПДВ 2100,00 грн., № 4 на загальну суму з ПДВ 30400,00 грн., № 3 на загальну суму з ПДВ 43120,00 грн., від 24.01.2014 року № 6 на загальну суму з ПДВ 336778,94 грн., № 7 на загальну суму з ПДВ 54880,00 грн., № 8 на загальну суму з ПДВ 22720,00 грн., від 31.01.2014 року № 11 на загальну суму з ПДВ 18600,00 грн., № 10 на загальну суму з ПДВ 226659,094 грн., № 12 на загальну суму з ПДВ 17640,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 даного Закону визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі підпунктами 2.1, 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи (на паперових та машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву підприємства, установи, від імені яких складено документ; назву документа (форми), код форми; дату і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі); посаду, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності до п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами ст. 198 Податкового кодексу України, яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності зі п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно зі п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно зі п. 201.1 ст. 201 Податкового кодекс України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Нормами пункту 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Згідно зі п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що позивачем було виконано всі зобов'язання, які покладено Цивільним кодексом України за договорами укладеними з його контрагентом - ТОВ "Комтрансбілд", а саме: прийнято надані послуги, сплачено виконавцю грошові кошти за послуги, про що свідчать вищеперелічені первинні документи. Даний факт не зміг спростувати представник податкового органу під час судового розгляду адміністративної справи.

Надані позивачем документи оформленні відповідно до вимог чинного законодавства, мають всі необхідні реквізити та дають підстави для висновку про сплату ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" сум податку на додану вартість в ціні придбання послуг у ТОВ "Комтрансбілд", який видав позивачу податкові накладні.

Що стосується посилань Коростенської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області на той факт, що контрагент позивача - ТОВ "Комтрансбілд" відсутній за місцезнаходженням (встановлено стан "9"), слід зазначити слідуюче.

Пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно зі ч. 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Положенням частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відтак, ураховуючи положення статей 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними та допустимими доказами при встановленні факту відсутності керівних органів - юридичної особи за її місцезнаходженням є саме відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Як вбачається з спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців контрагент позивача - ТОВ "Комтрансбілд" знаходяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а записів, щодо зміни місцезнаходження, виключення з державного реєстру не внесено.

Відтак, факт наявності інформації в автоматизованих базах даних та службових документах податкового органу про відсутність платників податків за юридичними адресами не може бути підставою для виключення сум ПДВ з податкового кредиту, якщо така адреса відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, а також за умови вірно заповнених всіх інших реквізитів.

ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" до справи було надано всі первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, надані документи оформленні належним чином та відповідають вимогам чинного законодавства.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи та з урахуванням того, що у справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Крім того слід зазначити, що на час здійснення господарських операцій контрагент позивача - ТОВ "Комтрансбілд" був зареєстрований як платники податку на додану вартість, що також підтверджується матеріалами справи.

Суд зазначає, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Вказаних доказів у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівського гранітного кар'єру" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 травня 2014 року за № 0000722201, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість розмірі 165345,00 грн.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною другою цитованої статті серед іншого встановлюється, що докази суду надають сторони, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір у сумі 1827,00 грн. слід відшкодувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 86, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 30.05.2014 року № 0000722201.

Відшкодувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" з державного бюджету понесені судові витрати у сумі 1827 гривень.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Липа

Повний текст постанови виготовлено: 08 жовтня 2014 р.