Ухвала суду № 40920104, 07.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 р.Справа № 820/11913/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за участю: представника відповідача - Прокопченка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2014р. по справі № 820/11913/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект", в якому просило стягнути на користь Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова суму заборгованості з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має науковий працівник, у розмірі 2737,14грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 р. позовні вимоги задоволені, а саме: з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект стягнуто заборгованість з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має науковий працівник у розмірі 2737, 14грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що колишнім працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект", які мали право на призначення пенсії згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", призначена пенсія відповідно до цього Закону.

Відповідач всупереч вимог Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №372 від 24 березня 2004, не виконував обов'язку щодо внесення до Пенсійного фонду України коштів на покриття сум наукових пенсій. Внаслідок невиконання вимог законодавства, у відповідача виникла заборгованість з відшкодування різниці у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників за квітень-травень 2014 року у сумі 2737,14грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно вимог чинного законодавства на відповідача покладено обов'язок з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має науковий працівник. Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова були направлені відповідачу повідомлення про суми витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між розміром пенсій, призначених згідно з Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів. Вказані повідомлення були отримані уповноваженою особою підприємства відповідача, проте суми відповідно до них не сплачені. Відповідачем не було надано доказів оскарження вказаних повідомлень про розрахунок сум ані в судовому, ані в адміністративному порядку, в зв'язку з чим суд першої інстанції вважав вказані розрахунки узгодженими відповідачем.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", науково-технічна діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій. Її основними формами (видами) є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов'язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Відповідно до вимог абз. 3 ст. 24 Закон України "Про наукову та науково-технічну діяльність", різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Згідно до п. 2 Порядку, фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року (далі Порядок), за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Відповідно з п. 5 Порядку, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Згідно ч. 9 Порядку, різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3-8 цього Порядку.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Інститут Харківпроект" перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до наявних в матеріалах справи довідок ТОВ "Інститут Харківпроект" вбачається, що гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 працювали в Державному проектному інституті по плануванню та забудові м. Харкова "Харківпроект. Вказаним особам призначено наукову пенсію згідно ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Громадянка ОСОБА_4 отримує пенсію гр. ОСОБА_3, колишнього працівника ТОВ "Інститут Харківпроект" у зв'язку з втратою годувальника на підставі свідоцтва про смерть.

З квітня по травень 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова нарахована пенсія вищенаведеним особам. Сума різниці між сумою пенсії, призначеної даним особам на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з листопада по грудень 2013 року складає 2737,14 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова складались та направлялось на адресу відповідача повідомлення, що містили місячну суму зобов'язання, проте, відповідачем в добровільному порядку не було у встановлений законом строк сплачено суму різниці пенсії.

Аналізуючи доводи відповідача про відсутність у нього обов'язку з відшкодування наукових пенсій в зв'язку з відсутністю правонаступництва між відповідачем та підприємством, на якому працювали особи, яким призначено наукову пенсію, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість таких висновків.

Згідно матеріалів справи зміни форм господарювання відповідача (Державний проектний інститут по плануванню та забудові м. Харкова "Харківпроект" - Орендне підприємство "Інститут Харківпроект" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект") відбувались на умовах правонаступництва і, відповідно, ТОВ "Інститут Харківпроект" є правонаступником Державного проектного інституту по плануванню та забудові м. Харкова "Харківпроект". Відповідачем не надано доказів того, що на будь - якому етапі перетворень відбулася ліквідація суб'єкта господарювання.

Колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2014р. по справі № 820/11913/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 13.10.2014 р.