Постанова № 40919817, 07.10.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 жовтня 2014 р. Справа №820/13033/14

Харківський окружний адміністративний суд:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Машира В.О.,

представника відповідача - Лук'янцева С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій, з урахуванням уточнень, просить скасувати наказ Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 1171 від 10.06.2014 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт"; визнати протиправними дії працівників Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо призначення та проведення документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт", на підставі якої складено акт перевірки № 2491/20-33-22-01/36988217 від 23.06.2014 року; скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 00002342201 від 22.07.2014 року, № 0002622201 від 12.08.2014 року, № 0002792201 від 27.08.2014 року.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що проведена перевірка є протиправною, а висновки викладені в акті перевірки такими, що не відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства. Так, відповідачем безпідставно та незаконно прийнято наказ про проведення перевірки, оскільки не було підстав для винесення наказу та відповідно і підстав для проведення перевірки та складання акту за результатами проведеної перевірки. Щодо висновків відповідача про нереальність здійснення господарських відносин із ТОВ "Гранд Тайм", в частині придбання послуг у жовтні, листопаді та грудні 2013 року на загальну суму 170832 грн., у т.ч. на суму ПДВ 28473 грн. позивач зазначив, що єдиною підставою для визначення податкових зобов'язань відповідач зазначив наявність акту № 2070/26-59-22-02 від 17.04.2014 року та акту № 1057/2659/22-02/38123047 від 16.04.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гранд Тайм" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року. Проте, в акті перевірки відповідач не наводить жодних порушень з боку позивача щодо форми та змісту документів первинного бухгалтерського обліку. У зв'язку із чим позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні 07.10.2014 року представник позивача надав аналогічні пояснення викладеним в матеріалах справи та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.10.2014 року проти задоволення позову заперечив та зазначив, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області дотримано процедуру здійснення невиїзної позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт", а дії з її проведення - відповідають вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи. Також відповідач зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував відображений в акті перевірки висновок про отримання інформації щодо визнання іншим органом державної податкової служби нікчемними угод укладених з ТОВ "Гранд Тайм", у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити. Таке твердження відповідач мотивує тим, що податковим органом на обліку, в якому знаходиться контрагент позивача було складено № 2070/26-59-22-02 від 17.04.2014 року та акту № 1057/2659/22-02/38123047 від 16.04.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гранд Тайм" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року, яким зафіксовано відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій із контрагентами. У зв'язку із чим просив у задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Так, відповідно до п. 20.1.4. ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. .

Підпункт 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульовано статтею 78 Податкового кодексу України, зокрема, визначено перелік обставин, за наявності хоча б однієї з якої здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка.

Відповідно до п.п. 78.1.11. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отриманого судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Пунктом 78.4 ст.78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2014 року відповідачем отримано постанову старшого слідчого другого управління відділу кримінальних розслідувань слідчого управління ГУ Міндоходів у Харківській області про проведення перевірок від 28.04.2014 року.

На підставі вимог пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області видано наказ № 1171 "Про проведення позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт" податковий номер 36988217" від 10.06.2014 року.

Судом встановлено, що 23.06.2014 року, на підставі направлення на перевірку № 1308 від 10.06.2014 року, на підставі наказу № 11710 від 10.06.2014 року, контролюючим органом було проведено перевірку позивача, результати якої оформлені актом №2491/20-30-22-01.

Суд, перевіривши дії відповідача по прийняттю спірного наказу на проведення перевірки, по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Схід-Теплоремонт" та складанню за її результатами акту перевірки на відповідність вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що вони вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, отже є законними та такими, що відповідають нормам діючого законодавства.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наказ Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 1171 від 10.06.2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт" на момент звернення до суду вичерпав свою дію, оскільки він є актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом свого виконання, а саме на його підставі було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 2491/20-33-22-01/36988217 від 23.06.2014 року та винесені податкові повідомлення-рішення, а тому він не може бути скасований після його виконання.

Також суд зазначає, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб до такої перевірки. Якщо допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду у суді можуть бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюються контролюючими органами.

Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладена у постанові від 27.12.2010 року.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо скасування наказу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 1171 від 10.06.2014 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт".

Оскільки дії контролюючого органу по винесенню спірного наказу були вчинені в межах діючого законодавства, відповідно і дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо призначення та проведення документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт", на підставі якої складено акт № 2491/20-33-22-01/36988217 від 23.06.2014 року, були вчинені в межах повноважень, наділених останніх законодавцем. А тому позовні вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 00002342201 від 22.07.2014 року, № 0002622201 від 12.08.2014 року, № 0002792201 від 27.08.2014 року суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена виїзна документальна позапланова перевірка позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Гранд Тайм" за 01.01.2013 року по 01.04.2014 року їх реальності та повноти відображення в обліку, результати якої оформлені актом №2491/20-30-22-01 від 23.04.2014 року ( а.с.16-33).

Перевіркою ТОВ "Схід-Теплоремонт" встановлено відсутність факту реального здійснення господарських відносин з ТОВ "Гранд Тайм" в частині придбання послуг в жовтні, листопаді та грудні 2013 року, внаслідок чого підприємством порушено п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року; п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого не підтверджено реальність здійснення господарських відносин по придбанню товару на загальну суму 170832 грн. у т.ч. на суму ПДВ 28473 грн. (а.с. 33).

На підставі вказаного акту перевірки №2491/20-30-22-01 від 23.04.2014 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення № 00002342201 від 22.07.2014 року, № 0002622201 від 12.08.2014 року, № 0002792201 від 27.08.2014 року (а.с. 65-66, 79).

З дослідженого акту перевірки №2491/20-30-22-01 від 23.04.2014 року судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин по придбанню товару у ТОВ "Гранд Тайм" на загальну суму 170832 грн. у т.ч. на суму ПДВ 28473 грн.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ "Схід-Теплоремонт" (покупець) та ТОВ "Гранд Тайм" (продавець) 01.08.2012 року було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно видаткових накладних за цінами вказаними у цих видаткових накладних (а.с. 121-122).

Також, судом встановлено, що між ТОВ "Схід-Теплоремонт" (покупець) та ТОВ "Гранд Тайм" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно видаткових накладних за цінами вказаними у цих видаткових накладних (а.с. 123-124).

На підтвердження реальності укладеного правочину позивач надав до матеріалів справи документи первинного бухгалтерського обліку, а саме: податкові накладні від 16.09.2013 року № 474, від 27.09.2013 року № 473, від 28.03.2013 року № 540, від 05.06.2013 року № 215, від 24.05.2013 року № 305, від 20.02.2013 року № 623, від 02.04.2013 року № 195, від 28.02.2013 року № 624, видатковими накладними № 473 від 27.09.2013 року, № 474 від 16.09.2013 року, № 195 від 02.04.2013 року, №305 від 24.05.2013 року, № 623 від 20.02.2013 року, № 540 від 28.03.2013 року, № 9515 від 05.06.2013 року, № 624 від 28.02.2013 року, товарно-транспортними накладними, картками розрахунку (а.с. 125-153).

На виконання умов укладеного правочину, для подальшої реалізації придбаної продукції позивачем було укладено договори з Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" № ТГО-361/11 від 25.10.2011 року, № ТГО-301/12 від 20.09.2012 року та № ТГО-323/13 від 27.08.2013 року, а також укладені договори з Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" № 570404 від 21.05.2013 року, № 680648 від 30.08.2013 року, реальність яких підтверджується наявними у матеріалах справи актами вартості змонтованого обладнання, довідками про вартість виконаних робіт, відомостями ресурсів, платіжними дорученнями (а.с. 154-214).

Суд зазначає, що про фактичне виконання умов договору свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання договорів між позивачем та ТОВ "Гранд Тайм" підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та ТОВ "Гранд Тайм" виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ "Гранд Тайм" належним чином на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України .

Щодо перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Гранд Тайм" судом встановлено наступне.

Підставами для встановлення порушення ст.138, 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VІ із змінами та доповненнями в акті перевірки відповідачем зазначено про встановлення факту неможливості реального здійснення фінансово господарських операцій позивачем з ТОВ "Гранд Тайм" та ведення господарської діяльності, однак суд, зазначає, що факт реальності господарських операцій з контрагентом доведено вище.

Згідно п. 22.1. ст. 22 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Враховуючи, що усі первинні документи бухгалтерського обліку позивача відповідають вимогам чинного законодавства, підприємство мало всі законні підстави для віднесення до складу валових витрат у розмірі 48688 грн., а тому є необґрунтованим висновок відповідача щодо встановлення позивачу порушення ст.138, ст. 139 Податкового кодексу України та відповідно донараховано податок на прибуток.

Посилання представника відповідача в акт перевірки № 2491/20-33-22-01/36988217 від 23.06.2014 року про те, що ним отримано акти № 2070/26-59-22-02 від 17.04.2014 року та акту № 1057/2659/22-02/38123047 від 16.04.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гранд Тайм" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року", суд не приймає до уваги виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 порядку №1232 від 27.12.2010 року про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Однак, відносно контрагента позивача було складено акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гранд Тайм" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року", отже фактично ТОВ "Гранд Тайм" не перевірявся, документи первинного та бухгалтерського обліку ТОВ "Гранд Тайм" досліджені не були, а тому лише даний акт не може свідчити про нереальність правовідносин між позивачем та ТОВ "Гранд Тайм", зауважень до первинної документації наданої позивачем під час проведення перевірки чи про їх недостатність відповідачем в акті перевірки не зроблено.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкових повідомлень - рішень № 00002342201 від 22.07.2014 року, № 0002622201 від 12.08.2014 року, № 0002792201 від 27.08.2014 року, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт" у частині скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в цій частині, в іншій частині позов не підлягає задоволенню з вищевикладених підстав.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 00002342201 від 22.07.2014 року, № 0002622201 від 12.08.2014 року, № 0002792201 від 27.08.2014 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 13.10.2014р.

Суддя С.О. Чудних