Постанова № 40919293, 16.10.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2014 р.Справа № 916/2778/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Ліпчанської Н.В., Шевченко В.В.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду)

при секретарі судового засідання: Щербатюку О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Бурлакіна О.В. (за довіреністю),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»

на рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2014р.

по справі №916/2778/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «ОДЕСА»

до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»

про стягнення 765 253,98 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 16.10.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2014р. Товариство з обмежено відповідальністю «Міжнародний аеропорт «ОДЕСА» (далі - Аеропорт, позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (далі - Підприємство, відповідач) про стягнення вартості безпідставно набутого майна в сумі 765 253,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем вартості фактично отриманої теплової енергії.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.09.2014р. позов Аеропорту задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 765 253, 98 грн. безпідставно набутого майна та 15 305,08 грн. витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги Аеропорту про стягнення фактично отриманої відповідачем теплової енергії за період з жовтня 2012р. по січень 2013р. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, розрахунком позивача та не спростовані відповідачем.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, Підприємство звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення скасувати, постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме порушено застосування тарифів на теплову енергію, відповідач зазначає, що рішенням Одеської міської ради №28 від 25.01.2013р. визначені тарифи, які підлягають застосуванню лише з 25.01.2013р.

30.09.2014р. до Одеського апеляційного господарського суду від Аеропорту надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вважає, рішення господарського суду законним та правомірним, а апеляційну скаргу не обґрунтованою.

Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.09.2014р., проте його представник в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

В судовому засіданні 16.10.2014р. представник позивача надала пояснення, в яких просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, Аеропорт є власником котельної за адресою: м. Одеса, Центральний аеропорт, будинок 2, загальною площею об'єкту 909,5 кв. м, відповідно до технічного паспорту на нежитлові будівлі від 19.12.2011р., складений КП «МБТІ та РОН», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про право власності від 29.12.2011р.

18.07.2012р. Аеропорт направив на адресу Підприємства лист з пропозицією укладення договору на закупівлю послуг теплопостачання, однак відповіді від відповідача на даний лист не було, договір не укладався.

На підставі листа відповідача від 24.10.2012р. № 32/01-2831, у зв'язку з початком 15.10.2013р. опалювального сезону, позивачем було відпущено теплову енергію у період з жовтня 2012р. по січень 2013р. у обсязі 2051,296 Гкал, що засвідчено сторонами без зауважень та заперечень при підписанні актів про відпуск теплової енергії від 31.10.2012р., 31.11.2012р., 31.12.2012р., 31.01.2013р., які є первинними документами та засвідчують факт набуття відповідачем майна (теплової енергії) без укладення відповідного договору тобто без належних правових підстав.

Листом від 24.07.2013р. Аеропорт вказувало Підприємству на необхідність оплати рахунку № 1133 від 31.05.2013р. за фактично надані послуги з постачання, виробництва та транспортування теплової енергії у період з жовтня 2012р. по 24 січня 2013р. на загальну суму 765 253,98 грн., а також про необхідність повернення підписаним з боку відповідача акту здачі-приймання робіт від 31.05.2013р. № 1286 раніше надісланого відповідачу. Поштове відправлення було надіслано на адресу відповідача та отримано останнім 29.07.2013р., що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення листа.

Відповідно до проведених позивачем розрахунків фактичної вартості відпущеної відповідачу теплової енергії, за основу розрахунку були прийняті тарифи на теплову енергію, що були визначені для ТОВ "Міжнародний аеропорт "ОДЕСА"

Згідно додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.01.2013р. № 28. вартість 1 Гкал теплової енергії для населення становила 331,19 грн., для бюджетних організацій 1003,65 грн., для інших споживачів 1015,56 грн.. На підставі вищевказаного додатку позивач здійснив розрахунки фактичної вартості відпущеної відповідачу теплової енергії та її розмір склав 765 253,98 грн.

Вимогами ч. 1 ст. 43 ГПК України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За приписами ст.ст. 1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

За таких обставин, встановивши споживання відповідачем теплової енергії за відсутності відповідного договору у вказаному позивачем періоді, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про покладення на відповідача обов'язку по сплаті вартості спожитої теплової енергії на підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги проте, що позивачем неправомірно застосуванні тарифи, які були введені рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.01.2013р. № 28 для розрахунку вартості переданої теплової енергії за період з жовтня 2012р. по січень 2013р., не заслуговують на увагу суду, оскільки виходячи з приписів ч. 2 ст. 1213 ЦК України вартість спірної теплової енергії повинна визначатись на момент розгляду судом справи про повернення майна, у даному випадку, згідно діючих тарифів.

Отже, наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись cm.cm. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2014р. залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.10.2014 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Суддя Ліпчанська Н.В.

Суддя Шевченко В.В.