Постанова № 40919270, 10.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2014 р. Справа№ 925/689/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Лобаня О.І.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 10.09.2014 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» на рішення господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 року (повне рішення складено та підписано 16.06.2014 року)

у справі №925/689/14 (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія»

про стягнення 136 000,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 року у справі №925/689/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» до загального фонду Державного бюджету України через Черкаське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України для зарахування на рахунок в ГУДКУ в Черкаській області 68 000,00 грн. штрафу та 68 000,00 грн. пені. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» у доход Державного бюджету України 2 720,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

В своїх доводах апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийняте із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та висновки суду є такими, що не відповідають обставинам справи.

Ухвалою від 04.07.2014 року Київським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючий суддя - Руденко М.А., судді - Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю. прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи №925/689/14 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 року №02-15/226 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Руденко М.А. у відпустці, призначено повторний автоматичний розподіл справи №925/689/14.

Згідно з розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 року для розгляду апеляційної скарги у справі №925/689/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді Ільєнок Т.В., Хрипун О.О.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 року №02-15/268 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, у зв'язку з помилково визначеною спеціалізацією, призначено повторний автоматичний розподіл справи №925/689/14.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 року №02-15/270 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, у зв'язку з службовою запискою головуючого судді Разіної Т.І., призначено повторний автоматичний розподіл справи №925/689/14.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ між суддями, проведеного на підставі розпорядження керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 року №02-15/270 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» на рішення господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 року у справі № 925/689/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді Лобань О.І., Федорчук Р.В.

Ухвалою від 14.08.2014 року Київським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Лобань О.І., Федорчук Р.В. прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №925/689/14 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Представник позивача приймав участь у судовому засіданні, в якому надав свої пояснення щодо суті спору, заперечував проти доводів, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 року у справі №925/689/14 - без змін.

Представник відповідача приймав участь у судовому засіданні, в якому надав свої пояснення щодо суті спору та підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» задовольнити, рішення господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 року у справі №925/689/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників позивача та відповідача у справі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Рішенням адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.09.2013 року №70 «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» визнано дії товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» у вигляді поширення на етикетках ковбасного виробу «Сервелат» у словосполученні з іншим словом «Європейський», що може утворювати у потенційного споживача уяву про споживчі властивості та смакові характеристики даного ковбасного виробу, визначені нормами державних стандартів України, в той час, коли його виробництво здійснюється на підставі технічних умов, які не відповідають визначеним нормам державних стандартів України, порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неправдивих даних про споживчі властивості товару, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання та накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ «Черкаська продовольча компанія» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.09.2013 року №70 «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу».

Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.02.2014 року у справі №925/1936/13, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року відмовлено у позові повністю.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Черкаська продовольча компанія» не сплатила у встановленому розмірі та у встановлений термін штраф відповідно до рішення адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. У зв'язку з цим, на підставі ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивачем нарахована пеня за кожен день прострочення сплати штрафу з 07.02.2014 року по 11.03.2014 року та з 11.04.2014 року по 02.06.2014 року у розмірі півтора відсотка від суми штрафу, але не більше розміру самого штрафу, що становить 68 000,00 грн.

У квітні 2014 року Черкаське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» про стягнення 68 000,00 грн. штрафу за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та пені у розмірі 68 000,00 грн. за прострочення сплати штрафу.

При прийняті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення 136 000,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач у свої запереченнях зазначає, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.06.2011 року господарським судом Черкаської області порушено провадження у справі №01/5026/1159/2011 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому відповідно до ст. 12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» накладені Черкаським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України штрафні санкції не підлягають стягненню протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Згідно з ст. 1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції 2011 року мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції 2011 року, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про Антимонопольний комітет України» адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету має повноваження приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Нормами ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що ЗУ «Про захист економічної конкуренції» на підставі приписів якого нараховані штраф та пеня, не регулює ані цивільно-правових відносин, ані відносин у сфері оподаткування. Даний закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що штраф накладений рішенням адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції є видом відповідальності, а пеня нарахована у зв'язку з простроченням сплати штрафу є способом забезпечення сплати цього штрафу.

Вказані штраф і пеня не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов'язання або зобов'язання щодо сплати податків і зборів та не є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов'язань, відповідно до положень ст. 1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.12.2013 року у справі №922/770/13-г.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на вищенаведене, твердження скаржника, що штрафні санкції не можуть стягуватись протягом дії мораторію є безпідставними.

Київський апеляційний господарський суд провівши перерахунок пені, дійшов висновку, що розрахунок здійснений позивачем є арифметично вірним, а тому місцевим господарським судом правомірно задоволено вимоги щодо стягнення 68 000,00 грн. пені за час прострочення сплати суми штрафу.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 року прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 року у справі №925/689/14 - без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» на рішення господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 року у справі №925/689/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 року у справі №925/689/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/689/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.І. Лобань

Р.В. Федорчук