Постанова № 40919266, 18.08.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2014 р. Справа№ 925/145/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Лобаня О.І.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 18.08.2014 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області на рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2014 року (повне рішення складено та підписано 29.04.2014 року)

у справі №925/145/14 (суддя Потапенко В.В.)

за позовом прокурора Чигиринського району

до 1. Чигиринської районної державної адміністрації

2. Приватного підприємства «Колос Чигиринщини»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 02.04.2014 року у справі №925/145/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду заступник прокурора Черкаської області звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2014 року та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити. В своїх доводах прокурор посилався на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою від 03.06.2014 року Київським апеляційним господарським судом прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №925/145/14 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Прокурор брав участь в судових засіданнях та надав свої пояснення й підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2014 року у справі №925/145/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача-2 брав участь в судових засіданнях та надав свої пояснення й заперечив проти доводів, які викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2014 року у справі №925/145/14 без змін.

Представники відповідача-1 та третьої особи в дане судове засідання не з'явилися. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду сторін було попереджено, що неявка їх представників без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача-1 та третьої особи.

Згідно з ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 09.01.2007 року №5/01-12 Чигиринська РДА надала ПП «Колос Чигиринщини» дозвіл на виготовлення технічної документації щодо укладення договору оренди земельної ділянки площею 249,43 га із земель запасу Тіньківської сільської ради терміном на 5 років.

Технічна документація із землеустрою щодо передачі в оренду на 5 років земельних ділянок площею 250,72 га із земель запасу Тіньківської сільської ради була виготовлена згідно з технічного завдання, затвердженого ПП «Колос Чигиринщини», протоколу засідання конкурсної комісії розгляду матеріалів поданих до райдержадміністрації про оренду земель №17 від 26.12.2006 року, за погодженням з Чигиринським районним відділом земельних ресурсів № б/н від 20.02.2007 року, Тіньківською сільською радою № 6-2 від 29.09.2006 року.

Розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області №352 від 31.10.2007 року «Про надання в оренду земельних ділянок ПП «Колос Чигиринщини» надано ПП «Колос Чигиринщини» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (відповідно Українського класифікатора цільового використання земель код - 2.1) за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Тіньківської сільської ради в оренду строком на 15 років три земельні ділянки загальною площею 250,72 га, в тому числі ріллі - 250,72 га.

26.11.2007 року між Чигиринською РДА (орендодавець) та ПП «Колос Чигиринщини» (орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір), який 07.12.2007 року зареєстрований в Чигиринському районному відділі Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті по земельних ресурсах України» за №040779801172.

За умовами договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування три земельні ділянки загальною площею 250,72 га, в тому числі ріллі - 250,72 га. Передача спірної земельної ділянки в оренду відповідачу-2 підтверджується актом прийому-передачі від 07.12.2007 року (а.с.123).

Згідно додатків до договору - плану меж землекористування, кадастрових планів трьох земельних ділянок межі земельних ділянок були визначені на місцевості (в натурі), (а.с.119-122).

У лютому 2014 року прокурор Чигиринського району звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом про визнання незаконним і скасування розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації №352 від 31.10.2007 року «Про надання в оренду земельних ділянок ПП «Колос Чигиринщини», визнання недійсним договору оренди земельних ділянок від 26.11.2007 року, зареєстрованого у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах України» від 07.12.2007 року за №040779801172, укладеного між Чигиринською районною державною адміністрацією та ПП «Колос Чигиринщини», розташованої в адміністративних межах Тіньківської сільської ради, за межами населеного пункту с. Тіньки, площею 250,72 га та зобов'язання ПП «Колос Чигиринщини» повернути Чигиринській районній державній адміністрації земельну ділянку, яка знаходиться в адміністративних межах Тіньківської сільської ради, за межами населеного пункту с. Тіньки, Чигиринського району, Черкаської області площею 250,72 га.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що в порушення вимог ст. 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в установленому законом порядку не розроблявся та не погоджувався. Також прокурор посилається на те, що спірні розпорядження та договір оренди землі суперечать законодавству, зокрема ст. 124 ЗК України, ст. 15 Закону України «Про оренду землі» та відсутня реєстраційна справа.

При прийнятті оскаржуваного рішення про відмову в позові, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора Чигиринського району є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга заступника прокурора Черкаської області не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Статтею 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Частиною першою ст.124 Земельного кодексу України, яка діяла на час укладення договору оренди, було встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки .

Відповідно до частини третьої вказаної статті цього Кодексу передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку,встановленому статтями 118,123 цього Кодексу.

Постановою КМУ №677 від 26.05.2004 року (чинною на час прийняття спірного розпорядження) було затверджено Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно з п. 2 вказаного Порядку, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення; земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення; земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).

Проект відведення земельної ділянки може не розроблятися також в інших випадках, передбачених законом.

З аналізу вказаних вище норм вбачається, що розроблення проекту відведення земельних ділянок, на час укладання спірного договору, вимагалося лише у разі зміни цільового призначення земель та при виділенні земель запасу під забудову.

Як встановлено в суді першої інстанції, на підставі розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області №352 від 31.10.2007 року «Про надання в оренду земельних ділянок ПП «Колос Чигиринщини» надано ПП «Колос Чигиринщини» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (відповідно Українського класифікатора цільового використання земель код - 2.1) за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Тіньківської сільської ради в оренду строком на 15 років три земельні ділянки загальною площею 250,72 га, в тому числі ріллі - 250,72 га. і 26.11.2007 року між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір оренди землі (далі - договір), який 07.12.2007 року зареєстрований в Чигиринському районному відділі Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті по земельних ресурсах України» за №040779801172.

Проаналізувавши зміст спірного розпорядження та сам договір оренди земельної ділянки, колегія суддів зазначає, що дані земельні ділянки передавались в оренду ПП «Колос Чигиринщини» без зміни їх цільового призначення та без їх забудови.

Вказана обставина також підтверджується матеріалами справи та відсутністю у справі рішень органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з цього приводу (ст. 20 ЗК України).

Враховуючи наведене судова колегія вважає, що господарський суд прийшов до вірного висновку про відмову у вимозі прокурора про визнання незаконним та скасування розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації №352 від 31.10.2007 року «Про надання в оренду земельних ділянок ПП «Колос Чигиринщини», оскільки розроблення проекту відведення спірної земельної ділянки, на час укладення спірного договору, не передбачалось.

Твердження прокурора про те, що в порушення вимог ст. 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в установленому законом порядку не розроблявся та не погоджувався, є, на переконання колегії суддів, безпідставне, оскільки ст. 123 ЗК України, редакція якої була чинною на момент укладення спірного договору, передбачалось розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки у разі передачі земельної ділянки в постійне користування без встановлення строку (ст. 92 ЗК України).

Щодо передачі земельних ділянок в оренду, то вказаний порядок передачі спірних земельних ділянок в оренду, на той час, регулювався положеннями ст. 124 ЗК України.

Також колегія суддів зазначає, що на момент укладення спірного договору складання проекту технічної документації землеустрою не передбачалось і не було встановлено порядку отримання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою. Тому посилання прокурора на відсутність розпорядження щодо дозволу на розробку документації із землеустрою є помилковим.

Так, ст. 22 Закону України «Про землеустрій», яка була чинною на час укладення договору, передбачалось, що землеустрій здійснюється на підставі: рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; укладених договорів між юридичними та фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; судових рішень.

Як вбачається із матеріалів справи та виходячи із зазначених вище норм законодавства, між відповідачем-2 та ТОВ «Земпроект» було укладено договір на розробку технічної документації із землеустрою, який останнім був розроблений, що узгоджується із умовами договору (п.16).

Згідно з частиною першою ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною другою ст. 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 15 Земельного кодексу України істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження щодо використання земельної ділянки; визначення сторони,яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною другою цієї статті Закону встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цієї статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції, спірний договір оренди землі, укладений сторонами у письмовій формі, на підставі рішення належного органу виконавчої влади - орендодавця, прийнятого у порядку та з дотриманням усіх його істотних умов, передбачених Земельним кодексом України, пройшов державну реєстрацію у встановленому законом порядку, а тому є укладеним і набрав чинності.

З матеріалів справи вбачається, що спірний договір виконується належним чином, земля використовується за цільовим призначенням, сплачується орендна плата. Заборгованість з орендної плати за землю відсутня, що сторонами не заперечується. Ефективність використання землі не перевірялась ні прокурором, ні іншими контролюючими органами.

Під час розгляду справи судовою колегією не встановлені обставини, які б давали підстави для визнання недійсним спірного договору оренди землі, не встановлені і обставини, які б свідчили про наявність, встановлених ст.143 ЦК України, підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку.

У спірному договорі наявні всі передбачені законом істотні умови і відповідно законні підстави для його визнання недійсним з причини невідповідності договору нормам чинного законодавства відсутні. Чигиринська райдержадміністрація на момент укладання договору мала необхідні повноваження для вчинення дій, направлених на передачу земельної ділянки в оренду і для видачі розпорядження та укладення договору оренди земельної ділянки.

Щодо твердження прокурора про відсутність в договорі положення про строк дії договору оренди земельної ділянки із врахуванням періоду ротації основної сівозміни, згідно з проектом землеустрою, колегія суддів зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин чинне законодавство не передбачало порядку розроблення проектів землеустрою стосовно сівозмін, тобто був відсутніх механізм його правового регулювання.

Крім того, доводи прокурора про те, що відповідно до виготовленої ТОВ «Землепроект» технічної документації із землеустрою вказано інший строк на який передаються в оренду ПП «Колос Чигиринщини» земельні ділянки загальною площею 250,72 га ріллі - 5 років, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки вказана обставина не є підставою для визнання недійсним договору та скасування розпорядження. До того ж, як зазначалось вище, виготовлення технічної документації по спірному договору не було необхідним і питання визначення терміну оренди було визначено розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області №352 від 31.10.2007 року та умовами договору оренди землі від 26.11.2007 року.

Отже, на переконання судової колегії спірний договір відповідає вимогам чинного законодавства щодо дотримання його письмової форми та державної реєстрації. Реєстрація спірного договору була здійснена Чигиринським відділом Черкаської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» 07.02.2007 року.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що створення реєстраційної справи цілком покладається на державний орган, що здійснював державну реєстрацію спірного договору. Відповідач не може нести будь-якої відповідальності за дії державних органів, оскільки вони йому не підконтрольні. Окрім того, відсутність реєстраційної справи при наявності всіх документів не може слугувати підставою для визнання спірного договору недійсним, а тому доводи скаржника з цього приводу є безпідставними.

Також посилання прокурора на відсутність акта прийому-передачі земельної ділянки є помилковим. Так, виконання зобов'язань райдержадміністрацією щодо передачі земельної ділянки в користування відповідачеві-1 підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 07.12.2007 року, що є невід'ємним додатком до договору, який міститься в матеріалах справи та був досліджений у судовому засіданні (а.с. 123).

З огляду на зазначене вище, за переконанням колегії суддів апеляційного господарського суду, місцевий господарський суд, при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшов вірного висновку, що позовні вимоги прокурора Чигиринського району про визнання незаконним і скасування розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації №352 від 31.10.2007 року «Про надання в оренду земельних ділянок ПП «Колос Чигиринщини», визнання недійсним договору оренди земельних ділянок від 26.11.2007 року та зобов'язання ПП «Колос Чигиринщини» повернути Чигиринській районній державній адміністрації земельну ділянку, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Прокурором не надано докази та належним чином не доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування рішення місцевого господарського суду від 02.04.2014 року та позовної заяви визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія не бере їх до уваги, оскільки прийшла висновку про їх необґрунтованість. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, апелянтом не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду одночасно звертає увагу на те, що при прийнятті судом першої інстанції рішення було помилково застосовано норми Земельного кодексу, які на час укладення спірного договору не діяли. Однак, вказана обставина ніяким чином не вплинула на висновок суду про необґрунтованість вимог прокурора та прийняття судом законного рішення про відмову в позові, а тому, на думку колегії суддів, відсутні підстави для його скасування.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2014 року прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, і є таким, що відповідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи позивача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2014 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області - без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області на рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2014 року у справі №925/145/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2014 року у справі №925/145/14 залишити без змін.

3. Справу №925/145/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.І. Лобань

Р.В. Федорчук