Рішення № 40918925, 10.10.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/69/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2014 Справа № 908/3117/14

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Крнцерну "МТМ" Комунарського району, м. Запоріжжя

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про стягнення 6 907,62 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

від позивача: Кузьміна С.Ю., довіреність № 9137/27 від 31.12.2013р.

від відповідача: не прибув.

Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Комунарського району звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 6 907,62 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 85130052 від 02.12.2013р., а саме 5 742,62 грн. основної заборгованості, 440,13 грн. пені, 626,19 інфляційних витрат та 98,68 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 28.08.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3117/13, присвоєно справі номер провадження 13/69/14 та призначено судове засідання на 24.09.2014р.

Ухвалою суду від 24.09.2014р. розгляд справи відкладено на 30.09.2014р., у зв'язку з неявкою представника відповідача.

В судовому засіданні 30.09.2014р. оголошено перерву до 10.10.2014р., у зв'язку із наданням додаткових доказів.

До початку розгляду справи представники сторін заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 30.09.2014р. представник позивача надав заяву № 1238-юр від 29.09.2014р. про припинення провадження у справі, в якій просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу, у зв'язку зі сплатою відповідачем.

10.10.2014р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні 10.10.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві № 1238-юр від 27.08.2014р., з урахуванням заяви № 1238-юр від 29.09.2014р. про припинення провадження у справі та просить суд стягнути з відповідача 440,13 грн. пені, 626,19 інфляційних витрат та 98,68 грн. 3% річних.

Відповідач в судове засідання 10.10.2014р. не з'явився. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином в судовому засіданні 30.09.2014р.

10.10.2014р. до господарського суду надійшла заява від 09.10.2014р., в якій відповідач просить суд розглянути справу без участі відповідача. Позовні вимоги в частині нарахування штрафних санкцій, а саме: 440,13 грн. пені, 626,19 інфляційних витрат та 98,68 грн. 3% річних визнає у повному обсязі

Суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами та поясненнями представника позивача в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача (в судовому засіданні 30.09.2014р.), суд

В С Т А Н О В И В:

02.12.2013р. між Концерном «Міські теплові мережі» (Теплопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) був укладений договір № 85130052 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно із п. 2.1 Договору, теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду;

- підігрів води - за наявної можливості;

- кондиціювання - по замовленню Споживача;

- інші технологічні потреби - по замовленню Споживача.

Відповідно до п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків Споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3 Договору).

Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4 Договору).

В п. 6.7 Договору сторони погодили, що Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: АДРЕСА_2, тел. НОМЕР_2, документи за розрахунковий період: рахунок, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий акт приймання - передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3 дні, по області - 5- днів, по Україні - 7 днів) (п. 6.7.1 Договору).

Відповідно до п. 6.7.2 Договору, у разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем та оформлений таким чином акт вважається погоджений і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1 договору строк. При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні корегування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем в судовому порядку.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, акти приймання-передачі та виставлені рахунки, позивач на виконання умов Договору за період з грудня 2013 року по липень 2014 року поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 6 546,83 грн.

Відповідач, в свою чергу, не виконав умови договору та здійснив часткову оплату за поставлену теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 804,21 грн.

Рахунки за теплову енергію та акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період (копії вказаних документів містяться в матеріалах справи) направлялись у відповідності до умов Договору на адресу відповідача.

Представлені суду акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період підписані Теплопостачальною організацією та мають відмітку про відмову від підпису споживача, які в судовому порядку не оскаржувались, а отже, відповідно до п. 6.3 Договору є підставами для проведення розрахунків за поставлену теплову енергію в гарячій воді.

Як свідчать надані суду документальні докази, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію у встановлений договором строк та у повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору № 85130052 від 02.12.2013р.

Отже, на день подання позову у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, згідно розрахунку позивача сума боргу за використану теплову енергію за період з грудня 2013 року по липень 2014 року склала 5 742,62 грн.

Однак, після порушення провадження у справі відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 5 742,62 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії у гарячій воді № 85130052 від 02.12.2013р. та сплати суми боргу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманих послуг, та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, а також з урахуванням викладеного, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми 5 742,62 грн. основного боргу.

Разом з тим, після порушення провадження у даній справі відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 5 742,62 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Відповідно до приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження по справі, в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 5 742,62 слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 440,13 грн. пені, 626,19 інфляційних витрат та 98,68 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано суду розрахунки суми 3 % річних та інфляційних витрат, згідно за якими відповідачу нараховано до сплати суму 3 % річних у розмірі 98,68 грн. та суму інфляційних витрат у розмірі 626,19 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по не сплаті боргу за використану теплову енергію за період з грудня 2013 року по липень 2014 року.

Перевіривши додані позивачем до матеріалів справи розрахунки 3% річних та інфляційних витрат за вказані вище періоди, суд дійшов висновку про вірність їх нарахування. У зв'язку з чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 98,68 грн. та суму інфляційних витрат у розмірі 626,19 грн., суд визнає доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В п. 7.2.10 Договору сторони обумовили, що за порушення Споживачем строків оплати за теплову енергію, встановлених у п. 6.4 цього Договору, останній сплачує Теплопостачальній організації пеню у розмірі 1 % від суми заборгованості за спожиту теплову енергію за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно приписів ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по сплаті за поставлену теплову енергію у період з грудня 2013 року по липень 2014 року.

За розрахунком позивача, розмір пені за прострочення виконання зобов'язання за період прострочення складає 440,13 грн.

Судом перевірено правильність розрахунку позивача, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині судом визнаються обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 1 827,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Провадження у справі за вимогою про стягнення суми 5 742,62 грн. основного боргу припинити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, на п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у філії Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 98 (дев'яносто вісім) грн. 68 коп. 3% річних, 440 (чотириста сорок) грн. 13 коп. пені, 626 (шістсот двадцять шість) грн. 19коп. інфляційних витрат та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 15.10.2014р.