Постанова № 40918335, 30.09.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року 16 год. 00 хв. Справа № 808/5428/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представника позивача Білик О.В.

представника відповідача 1 Прокофєва С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»

до: Запорізької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області

про: визнання протиправними дій, визнання неправомірною бездіяльність, стягнення переплати ввізного мита

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (далі - позивач або ПАТ «Дніпроспецсталь») звернулось з адміністративним позовом до Запорізької митниці Міндоходів (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі - відповідач 2 або ГУ ДКСУ у Запорізькій області) про визнання протиправною відмови Запорізької митниці Міндоходів у поверненні ПАТ «Дніпроспецсталь» суми митних платежів за ВМД № 112030000/2013/010135 від 22.04.2013 у розмірі 34119 грн. 40 коп., визнання неправомірною бездіяльності Запорізької митниці Міндоходів щодо ненадання ГУ ДКСУ у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів за ВМД № 112030000/2013/010135 від 22.04.2013 у розмірі 34119 грн. 40 коп., стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Дніпроспецсталь» переплати ввізного мита у сумі 34119 грн. 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ПАТ «Дніпроспецсталь» 12.04.2013 для проведення митного оформлення товару за методом № 1 до Запорізької митниці Міндоходів були подані відповідні документи, але митний орган не погодившись з визначеною позивачем митною вартістю прийняв рішення відповідно до якого митна вартість товару була визначена за шостим методом, у зв'язку з чим позивачем було надміру сплачено митних платежів у сумі 34119 грн. 40 коп.

За результатами судового оскарження, рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № 112030000/2013/000348/2 від 22.04.2013 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112030000/2013/00368 від 22.04.2013 постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду скасовані, у зв'язку з чим після набрання законної сили рішенням суду позивач звернувся до Запорізької митниці Міндоходів з заявою про повернення надміру сплачених митних платежів у сумі 34119 грн. 40 коп. Митним органом висновку до органу Державного казначейства України щодо повернення надміру сплачених коштів надано не було, у зв'язку з чим позивач просить визнати неправомірними дії Запорізької митниці Міндоходів щодо відмови у задоволенні зави позивача про повернення сум митних платежів, визнання неправомірної бездіяльності Запорізької митниці Міндоходів щодо ненадання висновку про повернення надмірно сплачених коштів та стягнення з Державного бюджету України переплати ввізного мита у сумі 34119 грн. 40 коп.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та надала суду пояснення в їх обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача 1 позов не визнав у повному обсязі, просив у його задоволенні відмовити та надав заперечення на адміністративний позов в яких зазначив, що Дніпропетровським апеляційним судом вимоги ПАТ «Дніпроспецсталь» про стягнення переплати ввізного мита у сумі 34119 грн. 40 коп. вже було розглянуто та відмовлено в їх задоволенні. Також представник відповідача 1 зазначає, що позивач погодився з рішенням Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів та самостійно сплатив митні платежі згідно з митною вартістю, визначеною митним органом. Позивач не скористався правом здійснити митне оформлення в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, та випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію. Зазначає, що відповідачем 1 рішення про застосування визначення митної вартості не приймалось, у зв'язку з чим відсутній факт переплати ввізного мита та підстав для повернення надмірно сплачених митних платежів. Також до заяви про повернення надмірно сплачених митних платежів позивачем будь-яких доказів, що підтверджують відповідну суму надмірно сплачених митних платежів не надавались, що є порушенням Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами. Вважає, що дії Запорізької митниці Міндоходів правомірні, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представник відповідача 2, який про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не прибув, надіслав до суду пояснення в яких зазначив, що контроль за справлянням митних та інших платежів, що вносяться до або під час митного оформлення, покладено на Міністерство доходів і зборів України. Органи Державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо повернення помилково та/або надміру зарахованих до бюджету митних платежів, а здійснюють таке повернення тільки на підставі висновків органів Міндоходів або за рішенням суду. Оскільки на адресу відповідача 2 не надходило відповідного висновку органів Міндоходів щодо повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, - підстав для перерахування коштів у відповідача 2 не має. Також зазначає, що позивачем не подано жодних платіжних доручень, що підтверджують перерахування відповідних коштів до державного бюджету. Просить суд врахувати зазначені пояснення при розгляді справи та проводити її розгляд за відсутності представника Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (а.с. 58-59).

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.10.2013 Запорізьким окружним адміністративним судом винесено постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ПАТ «Дніпроспецсталь» до Запорізької митниці Міндоходів, ГУ ДКСУ у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування Рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів за шостим методом № 112030000/2013/00348/2 від 22.04.2013 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112030000/2013/00368 від 22.04.2013 за ВМД № 112030000/2013/009378, стягнення з Державного бюджету України переплати ввізного мита у сумі 34119 грн. 40 коп. відмовлено у повному обсязі (а.с. 43-46).

Позивач оскаржив зазначену постанову в апеляційному порядку та 20.02.2014 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом винесено постанову якою апеляційну скаргу ПАТ «Дніпроспецсталь» задоволено частково. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2013 у справі № 808/6766/13-а скасовано та прийнято нову, якою визнано протиправним та скасовано Рішення Запорізької митниці Міндоходів від 22.04.2013 № 112030000/2013/00348/2 про коригування митної вартості товарів, визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2013/00368 від 22.04.2013. У задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України переплати ввізного мита у сумі 34119 грн. 40 коп. відмовлено (а.с. 47-49).

У зв'язку із скасуванням рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 112030000/2013/00348/2 від 22.04.2013 позивач зазначає, що сума надмірно сплачених до бюджету митних платежів за ВМД № 112030000/2013/010135 від 22.04.2013 складає 34119 грн. 40 коп.

Після набранням судовим рішенням в адміністративній справі № 808/6766/13-а законної сили, позивач звернувся до Запорізької митниці Міндоходів з заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів № 171/1-139 від 07.04.2014 (а.с. 52).

До заяви позивач надав наступні копії документів: МД № 112030000/2013/009378 від 12.04.2013; ДМВ № 112030000/2013/009378 від 12.04.2013; МД № 112030000/2013/010135 від 22.04.2013; ДМВ № 112030000/2013/010135 від 22.04.2013; копію платіжного доручення № 6511 на суму 1225000 грн. про перерахування митних платежів; копію платіжного доручення № 7148 на суму 1680000 грн.; рішення про коригування митної вартості товару № 112030000/2013/000348/2 від 22.04.2013; картку відмови № 112030000/2013/00368 від 22.04.2013; копію постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014.

Розглянувши заяву позивача, Запорізька митниця Міндоходів 15.04.2014 надала відповідь де зазначила, що питання стосовно повернення надмірно сплачених митних платежів у сумі 34119 грн. 40 коп. є предметом розгляду по справі № 808/6766/13-а та буде вирішено після розгляду її Вищим адміністративним судом України, де на даний час триває провадження (а.с. 53).

Вважаючи дії Запорізької митниці Міндоходів протиправними, ПАТ «Дніпроспецсталь» звернулось із позовом до суду.

Відповідно до статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України визначено «Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами», який затверджений Наказом Державної митної служби України 20.07.2007 за № 618 (далі - Порядок № 618) та «Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань» затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерством фінансів України 30.12.2013 № 882/1188.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

До заяви додаються: аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту. Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та пояснень представників сторін, Запорізькою митницею Міндоходів відповідно до статті 54 Митного кодексу України митну вартість за першим методом, визначеним позивачем, не визнано, будь-якого іншого рішення про визначення митної вартості не прийнято, у зв'язку з чим не можливо встановити наявність чи відсутність переплати з ввізного мита. Також, позивачем до заяви про повернення надмірно сплачених митних платежів № 171/1-139 від 07.04.2014 не подано документів, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що в свою чергу є порушенням норм пункту 1 розділу ІІ Порядку № 618.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. У зв'язку з чим суд не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачені платежі з такої вартості, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Як встановлено судом, після скасування Рішення про визначення митної вартості товарів № 112030000/2013/00348/2 від 22.04.2013 та картки відмови № 112030000/2013/00368 від 22.04.2013, Запорізькою митницею Міндоходів будь-яке рішення щодо визначення митної вартості товарів за ВМД 112030000/2013/009378 не приймалось, докази визнання відповідачем 1 заявленої декларантом митної вартості за першим методом відсутні, у зв'язку з чим надмірна сплата платежів є недоведеною, а відтак, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що при подачі адміністративного позову позивачем сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору за вимогами майнового характеру щодо стягнення надмірно сплачених коштів та 10 відсотків розміру ставки судового збору за вимогами не майнового характеру, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з позивача підлягає сума судового збору у розмірі 1644 грн. 30 коп.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (код ЄДРПОУ 00186536) на користь Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя (р/р 31215206784006, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 35450335) суму судового збору у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М Каракуша