Ухвала суду № 40917379, 08.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2014 р.Справа № 818/1372/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Бершова Г.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського обласного військового комісаріату на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2014р. по справі № 818/1372/14

за позовом ОСОБА_1

до Сумського обласного військового комісаріату

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумського обласного військового комісаріату, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Сумського обласного військового комісаріату щодо невиплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік в розмірі місячного грошового забезпечення в сумі 3801 грн.;

- стягнути з Сумського обласного військового комісаріату на його користь матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік в розмірі місячного грошового забезпечення в сумі 3801 грн..

Свої вимоги мотивує тим, що під час проходження військової служби в 152 військовому представництві Міністерства оборони України звернувся до Сумського обласного військового комісаріату щодо виплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік. Проте, на вказане звернення відповідачем видана довідка, в якій зазначено, що станом на 01.03.2014 року фактична заборгованість з виплати грошового забезпечення відсутня. Однак позивач зазначає, що він не отримував вказаних коштів.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.14 року позов ОСОБА_1 до Сумського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, стягнення коштів задоволено.

Визнано протиправними дії Сумського обласного військового комісаріату щодо невиплати матеріальної допомоги ОСОБА_1 для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік в розмірі місячного грошового забезпечення в сумі 3801 грн.

Стягнуто з Сумського обласного військового комісаріату (40030, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 30, код 08269552) на користь ОСОБА_1 (41100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) матеріальну допомогу в розмірі 3801 грн. (три тисячі вісімсот одна грн).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що під час проходження військової служби в 152 військовому представництві Міністерства оборони України, 02.07.2013 року ОСОБА_1 подав рапорт про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік (а.с. 37).

Вказаний рапорт підписаний та погоджений відділом фінансового та соціального забезпечення Сумського обласного військового комісаріату 02.09.2013 року (а.с.37).

Наказом начальника 152 військового представництва Міністерства оборони України №70 від 02.09.2013 р. підполковнику ОСОБА_1 було призначено до виплати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік відповідно до вимог наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 р. №260 у розмірі місячного грошового забезпечення (а.с.3).

З довідки Сумського обласного військового комісаріату від 12.03.2014 року №883 вбачається, що станом на 01.03.2014 року фактична заборгованість з виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 відсутня (а.с.4).

Підставою для звернення позивача до суду слугувало те, що матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік він фактично не отримав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що не виплативши матеріальну допомогу ОСОБА_1 для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік в розмірі місячного грошового забезпечення в сумі 3801 грн., суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, чим порушено законні інтереси позивача, тому вказана матеріальна допомога підлягає стягненню з відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Також, частиною 2 статті 9 вищевказаного Закону встановлено, що до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За приписами пункту 1.10 розділу 1 Інструкції "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністром оборони України від 11.06.2008 року №260 грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років із дня виникнення права на їх отримання.

Відповідно до пунктів 33.1, 33.2 розділу 33 вказаної Інструкції особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом начальника 152 військового представництва Міністерства оборони України №70 від 02.09.2013р., ОСОБА_1 призначено до виплати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік.

Вищезазначений наказ в установленому законом порядку не скасований.

Тому колегія суддів вважає протиправними дії відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Посилання відповідача на не виплату позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у зв'язку з відсутністю коштів є безпідставними, оскільки ні Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ні Інструкція "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністром оборони України від 11.06.2008 року №260, ні інші нормативні акти не містять у собі такої підстави для відмови у виплаті вказаних виплат, як відсутність грошових коштів.

Крім того, відповідач не надав доказів відсутності коштів для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Сумським обласним військовим комісаріатом, як суб'єктом владних повноважень, не було доведено правомірності оскаржуваних дій.

За таких обставин, колегія суддів вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що, не виплативши матеріальну допомогу ОСОБА_1 для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік в розмірі місячного грошового забезпечення в сумі 3801 грн., суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, чим порушено законні інтереси позивача.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 30.07.14 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2014р. по справі № 818/1372/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Бершов Г.Є.