Ухвала суду № 40917344, 07.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 р.Справа № 820/13356/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за учасю: представника відповідача - Фоміної В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної виконавчої служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2014р. по справі № 820/13356/14

за позовом ОСОБА_2

до Державної виконавчої служби України

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної виконавчої служби України, у якому просив: скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 38662931, яку винесено 27 червня 2014 року, як така що незаконна і має відомості, які не відповідають дійсності; зобов'язати ДВС України здійснити повне виконання рішення суду, а саме перерахувати на банківській рахунок позивача кошти, як то визначено рішенням ЄСзПЛ, а саме: різницю, яка виникла при конвертації 3000 Євро в національну валюту, на підставі перерахування її не за курсом, який існував на день здійснення платежу, а за курсом граничного терміну добровільного виконання вказаного рішення ЄСзПЛ; зобов'язати ВПВР ДВС України нарахувати пеню у розмірах визначених рішенням ЄСзПЛ, а саме: нарахувати простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, з 07 вересня 2013 року по день здійснення остаточного розрахунку, який складається з повної виплати 3000 Євро, які конвертовані в національну валюту по курсу, який існував 08 жовтня 2013 року (на день здійснення платежу), до якого необхідно додати три відсоткові пункти.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2014 року закрито провадження по зазначеній справі в частині позовних вимог про зобов'язання Державної виконавчої служби України здійснити повне виконання рішення суду, а саме перерахувати на банківській рахунок позивача кошти, як то визначено рішенням Європейського суду з прав людини, а саме: різницю, яка виникла при конвертації 3000 Євро в національну валюту, на підставі перерахування її не за курсом, який існував на день здійснення платежу, а за курсом граничного терміну добровільного виконання вказаного рішення Європейського суду з прав людини; зобов'язання ВПВР Державної виконавчої служби України нарахувати пеню у розмірах визначених рішенням Європейського суду з прав людини, а саме: нарахувати простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, з 07 вересня 2013 року по день здійснення остаточного розрахунку, який складається з повної виплати 3000 Євро, які конвертовані в національну валюту по курсу, який існував 08 жовтня 2013 року (на день здійснення платежу), до якого необхідно додати три відсоткові пункти.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено, а саме: скасовано постанову Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження №38662931, яку винесено 27 червня 2014 року.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2014 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про виконавче провадження», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Європейського суду з прав людини від 06 червня 2013 року за № 11770/03 на користь позивача присуджено грошову компенсацію в розмірі 3000 Євро, які мають бути конвертовані в національну валюту України за курсом на день здійснення платежу. Зі спливом тримісячного строку і до остаточного розрахунку на цю суму нараховується простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано 3 відсоткові пункти.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Єжова М.В. від 03 липня 2013 року відкрито виконавче провадження ВП № 38662931 з виконання зазначеного вище рішення Європейського суду з прав людини.

04 липня 2013 року листом № 13-0-26-1425-5/11 зазначену постанову направлено для виконання до департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України та секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.

22 липня 2013 року листом № 966-5/11 відповідачем до департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України та секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини повідомлено банківські реквізити позивача, необхідні для перерахування коштів за рішенням Європейського суду з прав людини.

08 жовтня 2013 року позивачу зараховано 31 657, 08 грн. еквівалент 3000 Євро станом на 06 вересня 2013 року за рішенням Європейського суду з прав людини № 11770/03 від 06 червня 2013 року ВП №38662931 від 03 липня 2013 року.

06 грудня 2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень винесено вимогу державного виконавця №13-966/11, відповідно до якої розраховано пеню за затримку виконання рішення Європейського суду з прав людини у розмірі 110, 72 грн.

27 червня 2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№38662931, у зв'язку із його повним виконанням.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо не своєчасного виконання рішення Європейського суду з прав людини по стягненню коштів на користь позивача з держави та їх виплату, такою, що призвела до невиконання рішення Європейського суду з прав людини відповідно вимог вказаних в рішенні - протягом трьох місяців з дня набрання рішення чинності. Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби здійснити повне виконання рішення Європейського суду з прав людини, а саме перерахувати на банківський рахунок ОСОБА_2 різницю, яка виникла при конвертації 3000 євро в національну валюту, на підставі перерахування її не за курсом який існував на день здійснення платежу 08 жовтня 2013 року, а за курсом граничного терміну добровільного виконання вказаного рішення Європейського суду з прав людини. Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України нарахувати пеню у розмірах визначених рішенням Європейського суду з прав людини, а саме нарахувати простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати з 07 вересня 2013 року по день здійснення остаточного розрахунку, який складається з повної виплати 3000 євро, які конвертовані в національну валюту по курсу, який існував на 08 жовтня 2013 року.

Зазначеним рішенням суду встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини від 06 червня 2013 року виконано не в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Порядок примусового виконання рішень державною виконавчою службою передбачений Законом України "Про виконавче провадження" та здійснюється на підставі виконавчих документів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Пунктом 9 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно ч. 3 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" можливо лише у разі фактичного виконання виконавчого документу. При цьому, якщо виконавчий документ не виконано в повному обсязі, на виконавчому документі ставиться відповідна відмітка, у тому числі, про залишок нестягненої суми.

Згідно до частин 1 та 3 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2014р. по справі № 820/13356/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 13.10.2014 р.