Постанова № 40917155, 10.10.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2014 року справа № 823/2770/14

м. Черкаси

11 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Рахліній В.В.,

за участю:

представника позивача Державної фінансової інспекції в Черкаській області Постоленко І.В. - за довіреністю,

представника відповідача державного навчального закладу «Іркліївський професійний аграрний ліцей» Мушинської М.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Черкаській області до державного навчального закладу «Іркліївський професійний аграрний ліцей» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція в Черкаській області звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з державного навчального закладу «Іркліївський професійний аграрний ліцей» до Державного бюджету України коштів на загальну суму 33 651,12грн.

Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує, що працівниками Золотоніської ОДФІ проведено ревізію фінансово-господарської діяльності державного навчального закладу «Іркліївський професійний аграрний ліцей», за період з 01.01.2011р. по 30.09.2013р., про що складено акт від 06.12.2013р. № 03-17/67. Зазначеним актом встановлено порушення відповідачем, зокрема, пунктів 2.1, 2.2 та 2.5 Порядку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами - до кошторисів вартості навчання не були включені витрати, що пов'язані з опаленням приміщення навчального корпусу. Крім цього, також встановлено порушення вимог п.23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ та п.1.7 Порядку № 736/902/758 - ліцеєм за рахунок коштів загального фонду покрито видатки спеціального фонду на оплату за період з 2011 по 2012р.р. та за 9 місяців 2013р. заробітної плати викладачів та обслуговуючого персоналу. Зазначеними порушеннями спеціальному фонду установи завдано збитків на загальну суму 33651,12грн. В зв'язку з не усуненням вищевказаних порушень під час проведення перевірки, позивачем було направлено відповідачеві вимогу від 09.01.2014р. № 03-17/7 про усунення порушень виявлених ревізією, з встановленим строком їх виконання до 10.02.2014р. Оскільки, відповідачем у встановлені строки виявлені порушення усунуті не були (кошти відшкодовані не були), позивач звернувся до суду, для стягнення заборгованості в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечила та просила суд залишити його без задоволення. Заперечення відповідача мотивовані тим, що витрати на енергоносії не здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду, оскільки, навчання контрактників проводилось паралельно з бюджетними групами, а тому опалення приміщень окремо для контрактників не здійснювалось. Крім цього, в своїх запереченнях відповідач наголосив, що в матеріалах акту перевірки відсутні будь-які докази того, що ліцеєм за рахунок коштів загального фонду було покрито видатки спеціального фонду на оплату за період з 2011 по 2012р.р. та за 9 місяців 2013р. заробітної плати викладачів та обслуговуючого персоналу.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що протягом жовтня-листопада 2013р. працівниками Золотоніської ОДФІ було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності державного навчального закладу «Іркліївський професійний аграрний ліцей», за період з 01.01.2011р. по 30.09.2013р., про що складено акт від 06.12.2013р. № 03-17/67 (а.с.7-10).

Під час перевірки встановлено наступні порушення, зокрема:

- до кошторисів вартості навчання відповідачем не включено витрати, що пов'язані з опаленнями приміщення навчального корпусу, чим порушено п.2.1, 2.2 та 2.5 Порядку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 23.07.2010 N 736/902/758 (завдано збитків спеціальному фонду установи на суму 821,98грн);

- ліцеєм за рахунок загального фонду покрито видатки спеціального фонду на оплату за період з 2011 по 2012р.р. та за 9 місяців 2013р. заробітної плати викладачів та обслуговуючого персоналу, що є порушенням ст. 13 Бюджетного кодексу України, п.23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002р. № 228 та п.1.7 Порядку № 736/902/758 (завдано збитків спеціальному фонду установи на суму 32829,14грн).

Оскільки, вищевказані порушення під час проведення ревізії відповідачем усунуті не були, у відповідності до п.7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення держаного фінансового контролю в Україні» та абзацу 1 п.46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, об'єкту контролю направлено вимогу від 09.01.2014р. № 03-17/7 про усунення порушень виявлених ревізією, з встановленим терміном їх виконання до 10.02.2014р. (а.с.7). Зокрема, згідно п.9 та п.10 зазначеної вимоги, відповідача зобов'язано повернути до загального фонду Державного бюджету України кошти в сумі 821,98грн. та 32829,14грн.

У зв'язку з невідшкодуванням шкоди у встановлені законом строки, позивач звернувся до суду, для стягнення заборгованості в судовому порядку.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що в розумінні положень ст.2 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи визнаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Положеннями ч.1 ст.4 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетне законодавство складається з: Конституції України; цього Кодексу; закону про Державний бюджет України; інших законів, що регулюють бюджетні відносини, передбачених статтею 1 цього Кодексу; нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, прийнятих на підставі і на виконання цього Кодексу та інших законів України, передбачених пунктами 3 та 4 цієї частини статті; нормативно-правових актів органів виконавчої влади, прийнятих на підставі і на виконання цього Кодексу, інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, передбачених пунктами 3, 4 та 5 цієї частини статті; рішень про місцевий бюджет; рішень органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийнятих відповідно до цього Кодексу, нормативно-правових актів, передбачених пунктами 3, 4, 5, 6 і 7 цієї частини статті.

Указом Президента України 23.04.2011р. № 499/2011 затверджено положення про Державну фінансову інспекцію України (далі - Положення № 499/2011).

Відповідно до п.1 та п.п.1 п.4 цього Положення Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за: використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів.

Відповідно до п.п.15 п.6 та п.7 Положення № 499/2011 Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Частиною 2 ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993р. № 2939-XII (надалі - Закон № 2939) передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Держфінінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах.

З огляду на викладені вище норми суд дійшов висновку, що відповідач (державний навчальний заклад «Іркліївський професійний аграрний ліцей») визнається бюджетною установою та зобов'язаний виконувати законні вимоги територіальних органів Державної фінансової інспекції щодо усунення виявлених під час ревізії порушень державної фінансової дисципліни.

Спільним Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 23.07.2010 № 736/902/758 затверджено Порядок надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами (надалі - Порядок).

У відповідності до п.2.1 Прядку, встановлення вартості платної освітньої послуги здійснюється на базі економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних з її наданням.

Складовими вартості витрат є: - витрати на оплату праці працівників; - нарахування на оплату праці відповідно до законодавства; - безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій; - капітальні витрати; - індексація заробітної плати, інші витрати відповідно до чинного законодавства (п.2.2 Порядку).

Пунктом 2.5 зазначеного Порядку встановлено, що до безпосередніх витрат та оплати послуг інших організацій при визначенні вартості платних освітніх послуг належать матеріальні витрати, що використовуються на надання освітніх послуг, у тому числі на придбання сировини, якою в даному випадку виступає вугілля.

Тобто, витрати на придбання вугілля, з урахуванням положень «Порядку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами» є складовою частиною для встановлення вартості платної освітньої послуги - вартості навчання.

Складовими частинами спеціального фонду бюджету є, зокрема - доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування (ч.3 ст.13 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до вимог п.15 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України, власні надходження бюджетних установ - кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.

Оскільки, основним завданням відповідача є надання освітніх послуг, то плата за їх надання буде відноситися до власних надходжень, які є складовою частиною спеціального фонду установи.

Таким чином, не включення ДНЗ «Іркліївський професійний аграрний ліцей» до вартості навчання витрат на придбання вугілля дійсно призвело до недоотримання доходів спеціального фонду установи на загальну суму 821,98грн.

Крім цього, матеріалами акту перевірки відповідача встановлено, що в своїх письмових поясненнях директор ДНЗ «Іркліївський професійний аграрний ліцей» та головний бухгалтер не заперечували проти встановленого порушення, а лише зазначили що при розрахунку вартості навчання вартість вугілля була незначна, а тому не була включена до її вартості.

Щодо встановленого порушення за яким - до вартості навчання учнів за договорами відповідачем включено видатки на заробітну плату викладачів та обслуговуючого персоналу, суд зазначає наступне.

Частиною 4 ст.13 Бюджетного кодексу України визначено, що власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи: перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством; друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

У складі першої групи виділяють, зокрема підгрупу 1, куди відноситься плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю.

Положеннями зазначеної статті кодексу також передбачено, що власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу) на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи).

Відповідно до п.1.7 Порядку, кошти, отримані навчальним закладом від надання платних послуг, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України, та використовуються згідно із затвердженим кошторисом навчального закладу з урахуванням вимог законодавства.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що власні надходження ліцею, якими є - плата за навчання використовуються останнім на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, а оскільки власні надходження включаються до спеціального фонду установи, то покриття відповідачем за рахунок коштів загального фонду видатків спеціального фонду на оплату заробітної плати викладачів та обслуговуючого персоналу за період з 2011р. по 2012р. та за 9 місяців 2013р. є неправомірним та таким, що порушує вимоги вищевказаних положень Бюджетного кодексу України та Порядоку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги, що державний навчальний заклад «Іркліївський професійний аграрний ліцей» у встановлені законом строки вимогу від 09.01.2014р. № 03-17/7 про усунення порушень виявлених ревізією, якою останнього, зокрема, зобов'язано перерахувати до загального фонду державного бюджету кошти в сумі 33651,12грн. не виконав та не оскаржив її, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з державного навчального закладу «Іркліївський професійний аграрний ліцей», Черкаська область, Чорнобаївський район, село Іркліїв, вулиця Марії Пустовіт, 50, (код ЄДРПОУ 02548570) до Державного бюджету України кошти в сумі 33651 грн. 12 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлено 15 жовтня 2014 року