Постанова № 40917132, 15.10.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 жовтня 2014 р. № 820/16095/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Зінченка А.В.,

при секретарі - Алавердян Е.А.

за участі представників сторін:

позивача - Зубкової В.В., Слукіної В.І.

відповідача - Гуда К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіліс Аутсорсинг» до державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобіліс Аутсорсинг», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області, якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.06.2014 року № 0001052204, яким донараховано податок на прибуток в розмірі 3746,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 936,5 грн.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому просить скасувати його в повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги, надали аналогічні обставинам справи пояснення та просили позов задовольнити .

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та вказав, що винесене податкове повідомлення - рішення відповідає вимогам чинного законодавства, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобіліс Аутсорсинг» перебуває на податковому обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Судом встановлено, що головним державним ревізором-інспектором відділу проведення камеральних перевірок правління податкового аудиту ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківської області Крицьковою А.П. на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового Кодексу України, у порядку статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік ТОВ «Мобіліс Аутсорсинг» (податковий номер 38000405), за результатами якої складено акт від 23.05.2014 року № 254/20-34-22-04-05/38000405, яким зафіксовано заниження податку на прибуток за 2013 рік на суму 3746,0 грн. (де 3746,0 грн. - сума авансового внеску з податку на прибуток, яка нарахована на суму виплачених дивідендів), в порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ 11.06.2014 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0001052204, яким донараховано податок на прибуток в розмірі 3746,0 грн. та застосовано штрафну ( фінансову) санкцію в розмірі 936,5 грн.

Позивач не погодився з винесеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до ГУ Міндоходів в Харківській області та до Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду скарг податкове повідомлення - рішення залишено буз змін, а скарги позивача - без задоволення.

Суд вказує, що згідно з п.п.14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дивіденди - це платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої па суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами. Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу (крім платників цього податку, які підпадають під дію статті 156 цього Кодексу). Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб'єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з розділом XIV цього Кодексу. Це правило поширюється також па державні не корпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому відповідно центральним або місцевим органом виконавчої влади, до сфери управління якого віднесено такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету. При цьому, якщо будь-який платіж будь-якою особою називається дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті згідно з нормами, визначеними в першому, другому та третьому абзацах цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку, чи ні.

Також суд зазначає, що п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу України встановлено, що якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації. У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Суд вважає за необхідним зазначити, що відповідно до вимог Наказу Міндоходів України № 872 від 30.12.2013р., яким затверджена форма податкової декларації по податку на прибуток підприємств, розрахунок суми авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів, що повинна бути сплачена у звітному (податковому) періоді, здійснюється у строчці « 5» додатку «АВ» до строки « 20» декларації. При цьому у строчці 5.1 додатку «АВ» виділяється сума авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів у звітному (податковому) періоді, яка повинна бути сплачена за місцем знаходження юридичної особи, та переноситься до строки « 20» декларації. Сума сплачених авансових внесків, розрахована у додатку «АВ» до строки 20 декларації, вчаровується при зменшенні нарахованої суми податку на прибуток підприємств та відображається у строчці 13.5 «Сума нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів...» табл. 1 «зменшення нарахованої суми податку» додатку 13 ЗГІ до строки « 13».

Матеріалами справи підтверджено, що згідно даних наданої ТОВ "Мобіліс Аутсорсинг" податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік підприємством був нарахований авансовий внесок податку на прибуток підприємств у сумі 3746 грн., за рахунок сплачених авансових внесків у зв'язку із виплатою дивідендів на суму 3746,0 грн. (рядок 13.5 додатку 1ЗЗП до декларації), при цьому додаток АВ до декларації не наданий та строка « 20АВ» не заповнена .

Перевіркою відображеного показника у рядку 133П Декларації «авансові внески податку на прибуток підприємств» встановлено завищення задекларованого суб'єктом господарювання показника на 3746,0 грн. за рахунок зайво включеної суми сплаченого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів на 3746,0 грн. в порушення пп. пп.153.3.3 п.153.3 ст. 153 розділу III Податкового кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що завищення суми нарахованого авансового внеску податку на прибуток підприємств за 2013 рік на 3746,0 грн. призвело до заниження рядка 14 податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» на 3746 грн. в порушення пп.152.1 ст. 152 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями, а тому винесення податкового повідомлення-рішення, яким донараховано податок на прибуток та застосовано штрафні ( фінансові) санкції, є правомірним та законним.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

А згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 6-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіліс Аутсорсинг» до державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 16 жовтня 2014 року.

Суддя А.В. Зінченко