Рішення № 40916667, 13.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19012/14 13.10.14Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»доТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»простягнення 4054 грн. 00 коп.Представники: Від позивача: Від відповідача: не з'явились; не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.09.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» з вимогами до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» про стягнення 4054 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Land Rover, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу ВАЗ-2110, державний номер НОМЕР_2, цивільна відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5071320, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 порушено провадження у справі № 910/19012/14 та справу призначено до розгляду на 29.09.2014.

25.09.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 13.10.2014.

30.09.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від МТСБУ надійшла відповідь на запит суду, яку суд долучив до матеріалів справи.

У судове засідання 13.10.2014 представники сторін не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, про причини неявки не повідомили, про час, дату та місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені за адресою, яка зазначена у Спеціальних витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19272140 від 10.09.2014 (позивач) та № 19272139 від 10.09.2014 (відповідач).

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 13.10.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Відомостей про дорожньо-транспортну пригоду № 9001121, сформованої АІПС ДТП станом на 30.08.2012, та постанови Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 18.05.2012 у справі № 120/1033/12 встановлено, що 04.05.2012 на 78 км + 800 м а/д Алушта-Судак-Феодосія АР Крим ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом ВАЗ-2110, державний номер НОМЕР_2, порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Land Rover, державний номер НОМЕР_1, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

02.02.2012 між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (страховик) та Спільним Українсько-Великобританським товариством з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» (страхувальник) укладено Договір ДКТР/21/44/48-А 0266064 добровільного комплексного страхування транспортних ризиків, яким передбачено страхування транспортного засобу Land Rover, державний номер НОМЕР_1.

У відповідності до умов пункту 14 договору страхування строк дії договору визначено з 05.02.2012 по 04.02.2013.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0002655 від 10.05.2012 та акту виконаних робіт № НЗ-0000329 від 14.05.2012, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоімпортс», фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Land Rover, державний номер НОМЕР_1, становить 4554 грн. 00 коп.

Наведені у акті виконаних робіт № НЗ-0000329 від 14.05.2012 роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у первинній довідці, виданої Управлінням Державтоінспекції ГУМВС України, що також не було спростовано сторонами.

Згідно зі страховим актом, складеним позивачем, № 23785Р/40120п від 05.09.2012 та розрахунком суми страхового відшкодування розмір страхового відшкодування за Договором ДКТР/21/44/48-А 0266064 добровільного комплексного страхування транспортних ризиків від 02.02.2012 склав 4554 грн. 00 коп.

На підставі заяви про виплату страхового відшкодування 06.09.2012 позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 4554 грн. 00 коп. на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням № 52566 від 06.09.2012, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Як встановлено судом, станом на 04.05.2012 цивільна відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ-2110, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5071320 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн., франшизи - 500 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що 06.08.2013 позивачем було направлено відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) № Г0502/5434 від 23.07.2013 (по суті, заяву про страхове відшкодування, передбачену п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») та 09.01.2013 - доповнення до заяви про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) № Г0502/77 від 08.01.2014.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток (заміна кредитора у зобов'язанні).

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ-2110, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5071320, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу ВАЗ-2110, державний номер НОМЕР_2, власнику автотранспортного засобу Land Rover, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Водночас, Законом України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

Суд приходить до висновку, що проведення оцінки завданої шкоди є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методикик значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля Land Rover, державний номер НОМЕР_1, (копія якого міститься у матеріалах справи), вбачається, що рік випуску автомобіля - 2011, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином, підстав для вирахування зносу в даному випадку немає.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак сторонами не було надано доказів щодо існування вказаних обставин.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5071320 розмір франшизи складає 500 грн. 00 коп.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» про стягнення 4054 грн. 00 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» (02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 17; ідентифікаційний код: 31158052) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 65; ідентифікаційний код: 30115243) грошові кошти в розмірі 4054 (чотири тисячі п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 16.10.2014

Суддя І.М. Отрош