Ухвала суду № 40916653, 15.10.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.10.2014 Справа № 920/41/13

Суддя господарського суду Сумської області Котельницька В.Л., розглянувши матеріали справи №920/41/13, за позовом: Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта», м.Суми до відповідача: Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми про визнання частини договору недійсним,

Представники сторін:

від позивача (скаржника) - С.Ю.Лозіна (довіреність №12-156 від 02.09.2014)

від відповідача - не прибув

від органу ДВС - Т.С.Пшик (довіреність № 54/54 від 01.08.2014)

За участю секретаря судового засіданні Ю.О.Зері

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 04.02.2013 в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2013 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 14.02.2013 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.07.2013 касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» задоволено. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2013 та рішення Господарського суду Сумської області від 14.02.20113 у справі № 920/41/13 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Сумської області в іншому складі.

22.10.2013 господарським судом Сумської області було винесено рішення по справі №920/41/13, відповідно до якого позов задоволено, визнано недійсними частини договору оренди ФМ-361 від 30.01.1998 (в редакції, викладеній у зміні № 2 від 08.04.2008), а саме: розділ ІІ зміни № 3 від 31.12.2009 до розрахунку орендної плати до договору оренди № ФМ-361 від 30.01.1998, укладеного між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та УДППЗ «Укрпошта»; розділ ІІ зміни № 4 від 01.04.2011 до розрахунку орендної плати до договору оренди № ФМ-361 від 30.01.1998, укладеного між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та УДППЗ «Укрпошта»; стягнуто з Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33; код ЄДРПОУ 33525906) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» (40003, м. Суми, вул. Привокзальна, 5; код ЄДРПОУ 22981300) 1073 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 апеляційну скаргу відповідача було задоволено, рішення господарського суду Сумської області від 22.10.2013 - скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Додатковою постановою Харківського апеляційного суду було стягнуто з позивача судовий збір у сумі 573 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги.

На виконання зазначеної додаткової постанови 04.03.2014 господарським судом Сумської області видано відповідний наказ.

19.06.2014 матеріали справи №920/41/13 разом с касаційною скаргою відповідача (№935 від 10.06.2014) були направлені господарським судом Сумської області до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2014 касаційну скаргу Управління майна комунальної власності Сумської міської ради залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 - без змін.

Під час перебування справи у суді касаційної інстанції до господарського суду Сумської області надійшла скарга №13-11-282 від 18.06.2014 Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Пшик Т.С., відповідно до якої позивач просить суд визнати незаконним винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 42545475 від 17.03.2014 з невірним зазначенням боржника; визнати бездіяльністю державного виконавця ненаправлення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 42545475 від 17.03.2014 у встановлених порядку та термін; скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 42545475 від 17.03.2014.

Від органу ДВС надійшли заперечення № 54/14 від 13.10.2014 на скаргу позивача, у яких державний виконавець пояснює, що ним були вчинені всі необхідні дії по виконанню наказу господарського суду у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження».

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про свою позицію стосовно поданої позивачем скарги суд не повідомив.

Дослідивши матеріали поданої скарги, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та

інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 25 вищезазначеного Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Господарським судом Сумської області на виконання додаткової постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2014 у справі № 920/41/13 було видано наказ про стягнення з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (м. Суми, вул. Петропавлівська, 86, ід. код 31814196) на користь Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (4009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 33525906) 573,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

17.03.2014 до відділу ДВС Сумського міського управління юстиції надійшла заява стягувача - Управління майна комунальної власності Сумської міської ради про відкриття виконавчого провадження разом з виконавчим документом.

17.03.2014 на виконання вимог ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем відділу ДВС Сумського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№42545475.

Однак, у зазначеній постанові, як зазначає у своїй скарзі позивач, невірно зазначено адресу та код ЄДРПОУ боржника, що унеможливлює виконання судового наказу у добровільному порядку.

Державний виконавець проти наявності у постанові про відкриття виконавчого провадження помилки заперечує та зазначає, що до вказаної постанови були внесені відомості про боржника, які містяться у виконавчому документі - наказі господарського суду Сумської області від 04.03.2014.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі повинна бути зазначена резолютивна частина рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані відомості про позивача містяться у резолютивній частині додаткової постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2014 у справі № 920/41/13.

Тому суд вважає, що у даному випадку має місце описка саме у судовому рішенні, а не у постанові державного виконавця.

Відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

При цьому, відповідно до п. 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2014 «Про судове рішення» роз'яснення рішення або виправлення в ньому описок чи арифметичних помилок здійснюється тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 42545475 від 17.03.2014 задоволенню не підлягає через її необґрунтованість та безпідставність.

При цьому суд зазначає, що скаржник не позбавлений права звернутись до Харківського апеляційного господарського суду з відповідною заявою про виправлення описки у судовому рішенні.

Що стосується вимоги скаржника щодо визнання незаконною бездіяльності державного виконавця в частині ненаправлення постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику у встановленому порядку та строк, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З матеріалів справи вбачається, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2014 була направлена на адресу УДППЗ «Укрпошта» 05.06.2014, про що свідчить відмітка на поштовому штемпелі.

При цьому несвоєчасність відправлення поштової кореспонденції представник органу Державної виконавчої служби пояснює неналежним фінансовим забезпеченням.

Суд зазначає, що неналежне матеріальне забезпечення маркованою продукцією, як на це посилається державний виконавець, не є підставою для несвоєчасного та не у встановленому порядку (рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення) надсилання сторонам виконавчого провадження необхідних документів, оскільки положення ст.ст. 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження» не містять подібних винятків.

Відповідно до абз. 1 п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що скарга позивача у справі на бездіяльність органу Державної виконавчої служби є такою, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 77, 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу позивача (вх. №1628(с) від 18.06.2014) на бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції - задовольнити частково.

2. Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця щодо ненаправлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 42545475 від 17.03.2014 у встановленому порядку та термін.

3. В іншій частині скарги - відмовити.

4. Копію даної ухвали надіслати сторонам по справі з урахуванням ст. 87 ГПК України.

Суддя В.Л.Котельницька