Постанова № 40915841, 29.09.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 року м. ПолтаваСправа №816/3102/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - Компанця Б.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного вищого навчального закладу "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

06 серпня 2014 року Приватний вищий навчальний заклад "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення від 21 липня 2014 року №00201817004/565.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Так, позивач зауважує, що у спірному рішенні невірно зазначено код ЄДРПОУ Приватного вищого навчального закладу "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління", доданий до рішення розрахунок заборгованості визначений на підставі незрозумілих даних та підрахунках, які не засвідчені у встановленому порядку, а застосування штрафних санкцій контролюючим органом не ґрунтується на законі, оскільки адміністрування єдиного внеску, сплата якого мала бути здійснена до 11 серпня 2013 року, здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд скасувати спірне рішення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи /а.с. 33/, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

У своїх письмових запереченнях зазначав, що позивач мав непогашену заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені /згідно рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці від 15 квітня 2013 року №2248/, сума по якому є узгодженою за наслідками судового оскарження. Оскільки, в силу приписів частині шостої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сплачені суми єдиного внеску зараховувалися у порядку календарної черговості в рахунок сплати штрафних санкцій та пені, згідно рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці від 15 квітня 2013 року №241, сума заборгованості за квітень 2013 року була погашена лише 20 січня 2014 року. За несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску за квітень 2013 року у сумі 125639,46 грн було нараховано штрафну санкцію у сумі 1256,97 грн (10% від суми заборгованості) та пені у сумі 25065,66 грн (0,1% від суми заборгованості за кожен день несплати). Зауважував, що з 01 жовтня 2013 року адміністрування єдиного внеску здійснюють органи доходів і зборів. Крім того, відповідач зазначив, що при підготовці оскаржуваного рішення допущено описку, а саме, не вірно зазначено код ЄДРПОУ Приватного вищого навчального закладу "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління".

Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за даної явки та наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватний вищий навчальний заклад "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" зареєстрований як юридична особа 21 травня 2004 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, ідентифікаційний код 13951369, про що видане свідоцтво серії А00 №127647, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 6/.

Позивач зареєстрований як платник єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області з 01 жовтня 2013 року, що підтверджується матеріалами справи.

Судовим розглядом встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ у зв'язку з несвоєчасною сплатою позивачем єдиного внеску за квітень 2013 року прийнято рішення від 21 липня 2014 року №0020181704/565 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким Приватному вищому навчальному закладу "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" нараховано штраф у розмірі 12563,97 грн та пеню 25065,66 грн /а.с. 7/.

Позивач не погодився з рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню від 21 липня 2014 року №00201817004/565, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI.

Згідно пункту 2 частини першої статті 1 цього ж Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини першої статті 4 зазначеного Закону передбачено, що платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 вищенаведеного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини п'ятої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того чи виплачені такі суми фактично після їх зарахування до сплати.

Згідно частини дванадцятої статті 9 названого Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно частини восьмої статті 9 вказаного Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Судом встановлено, що рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці від 15 квітня 2013 року №2248 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до Приватного вищого навчального закладу "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" застосовано штраф у розмірі 111396,27 грн та нараховано пеню у розмірі 179189,82 грн /а.с. 27-28/.

Позивач оскаржував дане рішення у судовому порядку, однак, згідно наявної у матеріалах справи копії ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року /а.с. 27-28/ апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року без змін.

Борг згідно рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці від 15 квітня 2013 року №2248 позивачем у добровільному порядку не сплачено, що не заперечується представником позивача.

Відповідно до пункту 6 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, враховуючи встановлене, суд зауважує, що Приватним вищим навчальним закладом "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" сплачено єдиний внесок за квітень 2013 року до 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом та у зв'язку з наявністю у позивача несплаченої суми штрафних санкцій та пені, сплачені ним суми єдиного внеску були правомірно зараховані у рахунок погашення такої недоїмки у порядку календарної черговості її виникнення.

Поряд з цим, згідно витягу з облікової картки платника єдиного внеску /а.с. 36-37, 40-48/ сума заборгованості за квітень 2013 року була погашена лише 20 січня 2014 року.

Зважаючи на вищенаведене, судом встановлено несвоєчасне погашення Приватним вищим навчальним закладом "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" єдиного внеску за квітень 2013 року, чим порушено вимоги Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", згідно яких платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Оскільки, в силу частин десятої, одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум, суд приходить до висновку про правомірність прийнятого Кременчуцькою ОДПІ рішення від 21 липня 2014 року №00201817004/565.

При цьому суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо відсутності повноважень у Кременчуцької ОДПІ на нарахування штрафних санкцій та пені, з огляду на наступне.

Кременчуцька ОДПІ здійснює адміністрування єдиного соціального внеску з 01 жовтня 2013 року відповідно до Закону України від 04 липня 2013 року №406-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" у частині визначення повноважень органів Міністерства доходів і зборів України з питань адміністрування єдиного соціального внеску.

Згідно частини третьої Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача були підстави та повноваження для прийняття оскаржуваного рішення від 21 липня 2014 року №00201817004/565.

При цьому, суд зауважує, що допущення описки у спірному рішення, а саме, невірне зазначення коду ЄДРПОУ позивача, не є підставою для скасування рішення.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на обставини справи та письмові заперечення, відповідач як суб'єкт владних повноважень довів суду правомірність своїх дій та оскаржуваного рішення.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, позивач скористався правом на звернення до адміністративного суду і його право не може бути обмежене; заявлені позивачем вимоги розглянуті судом по суті. Проте, враховуючи відсутність протиправності у діях відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного вищого навчального закладу "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2014 року.

Суддя Л.М. Петрова