Ухвала суду № 40915821, 07.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1069/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представника позивача Самусенка Д.С., представника відповідача Макаренко С.В., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЗС" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2014 року у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2013 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЗС" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відмовлено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказану ухвалу, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з'ясування обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB "КЗС" у 2013 році звернулось до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, в якому просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 31 жовтня 2012 року №0000532301 про збільшення TOB «КЗС» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2706286 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 528171 грн та від 31 жовтня 2012 року №0000542301 про збільшення TOB «КЗС» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 3066129 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 121012,75 грн. Постановою Київського окружного адміністративною суду від 03 квітня 2013 року позовні вимоги TOB "КЗС" задоволено повністю та скасовано ці податкові повідомлення-рішення. У подальшому ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 березня 2014 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року залишено без змін.

При скасуванні податкових повідомлень-рішень судом встановлено, що укладені між TOB "КЗС" та TOB "Агрохімпостач-2003", TOB "АТЗ Сервіс" правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які досліджено в судовому засіданні (договори, довідки про вартість виконаних робіт і витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, банківські виписки).

Листом за № 1065/10-13-09-02 слідче управління фінансових розслідувань ДПІ у Києво-Святошинському районі повідомило Головне управління Міндоходів у Київській області про те, що в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012100 200000026 від 28.11.2012 за ч.З ст. -212 КК України за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Податковий орган вважає, що досудовим розслідуванням установлено, що службовими особами TOB "КЗС" протягом 2011 - 2012 років безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 2706286 грн при фінансово-господарських взаємовідносинах із підприємствами з ознаками "фіктивності", а саме: TOB "АТЗ-Сервіс", TOB "Агрохімпостач-2003".

При досліджені матеріалів кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.І ст.205 КК України встановлено, що останній за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, умисно, не маючи за мету здійснювати господарську діяльність, добровільно, за грошову винагороду від невстановлених осіб зареєстрував на своє ім'я суб'єкт підприємницької діяльності TOB "АТЗ-Сервіс". Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.09.2014 ОСОБА_4 визнано винним за ч.І ст. 205 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Директор TOB «АТЗ-Сервіс» ОСОБА_4 показав на допиті під час досудового розслідування, що підприємство перереєстрував на своє ім'я за винагороду, товарів (робіт, послуг) в адресу TOB «КЗС» не поставляв (не виконував), грошових коштів від TOB «КЗС» не отримував. Розрахунковими рахунками TOB «АТЗ-Сервіс» не розпоряджався. Частково на первинних документах TOB «КЗС», що підтверджують факт взаємовідносин з TOB «АТЗ-Сервіс», підписи виконані від імені громадянина ОСОБА_5 Також встановлено, що директор TOB «АТЗ Сервіс» ОСОБА_4 підписав довіреність, якою уповноважив громадянина ОСОБА_5 вести фінансово-господарську діяльність та підписувати первинні документи від мені директора TOB «АТЗ Сервіс». У ході допиту ОСОБА_5 встановлено, що останньому TOB "АТЗ-Сервіс", TOB «КЗС» та громадянин ОСОБА_4 не відомі, інтереси TOB "АТЗ-Сервіс" він ніколи не представляв, фінансово-господарські документи TOB "АТЗ-Сервіс" не підписував.

Білоцерківським MB НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області проведено почеркознавчу експертизу підписів, виконаних на первинних документах TOB «КЗС», що підтверджують факт взаємовідносин з TOB «АТЗ-Сервіс». Згідно з висновком експерта №757 від 22.08.2013 підписи на документах TOB «КЗС» по взаємовідносинах з TOB «АТЗ-Сервіс» виконані не ОСОБА_4 і не ОСОБА_5, а іншими особами. Цих осіб у справі не встановлено і до відповідальності не притягнуто.

Також встановлено, що відповідно до податкової звітності з податку на додану вартість TOB «АТЗ-Сервіс» одним із основним постачальників товарів (робіт, послуг) є ПП «Діловий партнер плюс». В ході досудового розслідування допитано керівника ПП «Діловий партнер плюс» ОСОБА_6, який показав, що підприємство зареєстрував за винагороду та без мети здійснення фінансово-господарською діяльності.

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.10.2013 ОСОБА_6 визнано винним за ч. 1 ст. 205 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. У цій справі відсутні відомості про конкретні вчинені господарські операції із позивачем.

Директор TOB «Агрохімпостач - 2003» ОСОБА_8 під час досудового розслідування на допиті показала, що підприємство в державних органах не реєструвала, податкову та фінансову звітність не подавала, товарів (робіт, послуг) на адресу TOB «КЗС» не поставляла (не виконувала), грошових коштів від TOB «КЗС» не отримувала, розрахунковими рахунками TOB «Агрохімпостач-2003» не розпоряджалась.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з частиною четвертою статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Водночас згідно з листом Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 №2379/12/13-12, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі. Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду.

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Як вбачається із заяви та апеляційної скарги, податковий орган, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається виключно на вироки в кримінальних справах щодо контрагентів позивача, які нібито вказують на фіктивність господарських операцій між підприємством позивача та його контрагентами, при цьому, навіть не зазначаючи, яким чином такі факти, із встановлених вороком суду, впливають на судові рішення у даній справі.

Окрім того, слід зауважити, що згідно з ст. 205 КК України фіктивне підприємництво - це створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Цією нормою встановлено відповідальність за дії, які зовні є легальними. Під створенням суб'єкта підприємницької діяльності у ст. 205 КК України розуміють вчинення дій, результатом яких має стати юридичне заснування нової організації (підприємства). До таких дій належать, зокрема, розробка і прийняття установчих документів, оголошення підписки на акції створюваного акціонерного товариства, подання установчих документів до органів, які здійснюють державну реєстрацію суб'єктів підприємництва, власне державна реєстрація юридичної особи, відкриття банківських рахунків, постановка на облік у податкових органах, отримання дозволу на виготовлення штампів і печаток. При цьому особи, які скоюють фіктивне підприємництво, можуть або повністю відмовлятись від здійснення тієї офіційної діяльності, котра фіксується в установчих документах юридичної особи, або вести її у мінімальному обсязі, що дозволяє вважати комерційну структуру такою, що насправді функціонує, тобто імітувати підприємницьку діяльність.

Водночас фіктивність юридичної особи є підставою для визнання недійсними усіх її правочинів та господарських операцій (кожного окремо). Проте, слід зауважити, що якщо на час здійснення господарських операцій продавці були включені до ЄДР, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, то покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Слід зауважити, що у вироках, на які посилається податковий орган, не встановлено фіктивності жодної з господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також укладення фіктивних правочинів між ними, які, зокрема, є предметом дослідження в цій адміністративній справі. Ці обставини у кримінальних справах не розслідувалися.

Водночас суд апеляційної інстанції звертає увагу також на те, що у зазначених податковим органом вироках відсутнє будь-яке підтвердження наявності фіктивних документів, в яких зафіксовано інформацію, яка завідомо для особи, яка його складає, не відповідає дійсності.

Згідно з частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Таким чином, якщо факту господарської операції не було, то первинний документ не може складатися. В цьому випадку первинний документ не може бути використано для бухгалтерського і податкового обліку господарських операцій.

Як встановлено судом, жодного із засуджених осіб (ОСОБА_4, ОСОБА_6.) не притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 358 та ст. 366 КК України (підроблення документів, використання підроблених документів, службове підроблення). Отже, цими вироками не встановлено будь-яких фактів підроблення документів, зокрема шляхом внесення до них завідомо недостовірних відомостей, чи використання підроблених документів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені у вироку висновки експерта про підроблення підписів від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не є належними та достатніми доказами підтвердження факту підроблення цих документів.

При цьому, як з'ясовано судом, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 після реєстрації підприємства печатку і документи передали особам, які просили зареєструвати підприємство, у подальшому діяльністю підприємства більше не цікавилися.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт підписання первинних документів від імені постачальника невстановленою особою сам по собі за відсутності інших фактів і обставин не може розглядатися як підстава для визнання податкової вигоди необгрунтованою, а господарської операції такою, що не відбулася реально.

Як вбачається з матеріалів вказаних кримінальних проваджень, під час їх досудового розслідування та судового розгляду осіб, які спонукали засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до вчинення зазначених у вироку дій по створенню фіктивних підприємств, які від імені вказаних осіб вчиняли господарські операції та здійснювали іншу господарську діяльність, отримували кошти тощо, не встановлено.

Водночас також не встановлено наведеними вироками умисел у позивача на укладення угоди із вказаними контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тому наявність цих вироків суду про притягнення посадових осіб контрагентів сумлінного платника податків до кримінальної відповідальності за статтею 205 КК України не є підставою для визнання недійсними всіх угод, як таких, що суперечать інтересам держави і суспільства. Вказаними вироками також не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Водночас згідно з положеннями норма частини четвертої статті 72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого або притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб. Доказів того, що позивач знав або повинен був знати, що директори підприємств були їх номінальними керівниками, податковим органом не надано та не доведено узгодженість дій підприємства і його контрагентів, спрямованих виключно на штучне створення умов для виникнення податкової вигоди. Відсутні докази цього і в зазначених податковим органом вироках.

Слід зауважити, що податковим органом не спростовано доводів TOB «КЗС» про те, що на час виписки податкових накладних за договорами підряду № 3-П та № 4-П TOB «Агрохімпостач-2003» та TOB «АТЗ Сервіс» були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, знаходилось за юридичною адресою та перебували на обліку як платники податку на додану вартість.

При цьому, слід також взяти до уваги, що відповідач жодних доказів відсутності виконання будівельних робіт не надав суду, - ні під час розгляду в суді першої інстанції, ні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Окрім того, щодо заяви відповідача про безтоварність операцій між позивачем та TOB «Агрохімпостач-2003» та TOB «АТЗ Сервіс», то суд апеляційної інстанції зауважує, що первинними документами з будівництва споруд, актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт, податковими накладними, банківськими виписками тощо, підтверджується реальність здійснення операцій з виконання будівельних робіт.

З огляду на досліджені обставини та їх правовий аналіз, суд апеляційної інстанції вважає, що наведені відповідачем доводи заяви та апеляційної скарги не спростовують факт правомірності укладення правочинів між TOB «КЗС», TOB «Агрохімпостач-2003» та TOB «АТЗ Сервіс» та відповідно правових наслідків, що з них випливають, а тому підстав для скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2014 року, немає.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2014 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлений 08.10.2014 року.

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.