Ухвала суду № 40915819, 07.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а15961/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представників відповідача Семенище О.І., Макара О.З., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автомобільна група "Віпос" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Автомобільна група "Віпос" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2014 року у позові відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову, оскільки вважає, судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Представник апелянта в судове засідання 30.09.2014 року не з'явився у зв'язку з відбуттям у відрядження, надавши на підтвердження копію наказу про відрядження. Водночас 07.10.2014 року представник апелянта в судове засідання теж не з'явився, зазначивши у електронному повідомленні - у зв'язку з хворобою. Разом з тим, доказів на підтвердження вказаної причини суду не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Автомобільна група «Віпос» зареєстроване 11.12.1996 року Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією за № 10741050001003139. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 24581332. Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 9 а. ПАТ «АГ «Віпос» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 14.01.1997 року за № 9524, на час підписання акту перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, наказу від 07.06.2012 року № 597/2260 проведено виїзну позапланову перевірку ПАТ «Автомобільна група «Віпос» з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства України при здійсненні імпортних операцій по Контракту від 28.10.2010 року № 2010-215 за період з 01.01.2012 року по 20.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 26.06.2012 року № 665/2260/24581332.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем положень статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: ненадходження товару на загальну суму 551 344,00 доларів США.

За результатами проведеної перевірки та виявлених порушень, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.07.2012 року № 0004862260, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 3 418 631,00 грн, - пеню за порушення строків розрахунків у іноземній валюті.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, оскільки стверджує про вжиття ним усіх заходів для уникнення порушення, звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування.

Суд першої інстанції відмовляючи у позові, дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з матеріалами справи, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення стало те, що, на думку відповідача, позивач порушив вимоги валютного законодавства в частині здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме: не закінчив імпорту операцією з придбання товару (автомобілів) за Контрактом № 2010-215 від 28.10.2010 року в період з 01.01.2011 року до 20.06.2012 року на загальну суму 551 344.00 доларів США.

Проте, позивач вважає, що імпортна операція між ПАТ «Автомобільна група «Віпос» та Компанією «Major Chevrolet, Іnс» щодо придбання 27 автомобілів була завершена у встановлений законом строк, що в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для нарахування ПАТ «Автомобільна група «Віпос» пені, а отже, і для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 року, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Згідно з матеріалами справи, між позивачем (Покупець) та Компанією «US Major Chevrolet, Іnс» (Мейдже Шевроле, ЛТД (США), Продавець) укладено Контракт від 28.10.2010 року № 2010-215, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується продавати (поставляти) на умовах, визначених Контрактом, а Покупець приймати у власність та оплачувати ціну товару - автомобілів американського виробництва корпорації GM (США) марок CadiLlac (Каддилак), Shevrolet (Шевроле), Hummer (Хаммер), різних моделей та модифікацій у відповідності до Специфікацій, замовлень або розрахунків, які є невід'ємною частиною даного Контракту.

Загальна сума Контракту складає 5 000 000,00 доларів США (п.2.1 Контракту). Ціна кожної одиниці товару погоджується сторонами і вказується в специфікаціях, замовленнях та рахунках. Ціна встановлюється у доларах США (п.2.2-2.3 Контракту). Розрахунки за товар здійснюється на умовах попередньої оплати.

У п.5.2 Контракту вказується, що місце призначення (місце поставки): 04119, Україна, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 9 а, ЗАТ «Автомобільна група «Віпос».

Строк поставки: товар або погоджена сторонами партія товару повинна бути поставлена в місце призначення не пізніше 80 календарних днів з моменту зарахування грошових коштів, перерахованих покупцем в якості авансу за відповідну партію товару (п. 5.3 Контракту).

Разом з тим, позивачем (Замовник) укладено договір № 3-10 від 09.12.2010 року з ТОВ «Автомобільна група «Кадділак, Шевроле» (Виконавець), відповідно до умов якого Виконавець виступає в інтересах Замовника та за його рахунок в митних установах України з метою декларування та митного оформлення автомобілів, які приходять на ім'я та адресу Замовника та є його власністю.

Відповідно до умов вищевказаного Контракту позивачем замовлено 27 автомобілів.

На виконання умов Контракту, позивачем перераховано на користь нерезидента «Мейдже Шевроле, ЛТД» (США) кошти в іноземній валюті на загальну суму 1 073 196.00 доларів США (в перерахунку по курсу НБУ на дату перерахування коштів склало 8 536 007,56 грн.).

Судом встановлено, що в період з 20.12.2010 року по 24.02.2012 року компанія «Мейджа Шевроле, ЛТД» поставила у власність позивача 15 автомобілів на суму 797 138,00 доларів США, які були розмитнені за рахунок та на користь позивача. Однак, інші 12 автомобілів за Контрактом на суму 551 344,00 доларів США ним своєчасно отримані не були.

Під час судового розгляду в суді першої інстанції, позивач стверджував, що вказані 12 автомобілів були розмитнені ТОВ «Автомобільна група «Кадділак, Шевроле» та поставлені і зберігаються у даного підприємства за адресою: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 21.

Водночас судом встановлено, що з метою погашення вищезазначеної дебіторської заборгованості позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовом від 10.08.2011 року № 3432 до постачальника - Компанії «Мейджа Шевроле, ЛТД» про розірвання контракту на поставку від 28.10.2010 року № 2010-215 і стягнення заборгованості з нерезидента в розмірі 688 619,49 доларів США, в тому числі 551 344,00 доларів США - суми попередньої оплати.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 01.03.2012 року в справі № АС № 241 а/2011 у задоволенні позовних вимог ПАТ «Автомобільна група «Віпос» відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, Міжнародний комерційний арбітражний суд зазначив, що Компанія «Мейджа Шевроле, ЛТД» організувала поставку 27 автомобілів згідно додатків № 1-27 до Контракту із США в порт Бремерхафен (Германія), що підтверджується коносаментами на товар, а також забезпечив вивантаження, складування та зберігання товару в порту Бремерхафен.

Прийняття уповноваженим позивача перевізником 27 автомобілів, поставлених Компанією «Мейджа Шевроле, ЛТД» по Контракту в порту Бремерхафен, і подальшої поставки у погоджене сторонами місце призначення в Україні підтверджується міжнародними автотранспортними накладними (CMR).

Водночас у рішенні арбітражного суду встановлено, що умовами поставки FCA Правил Інкотермс 2000 не передбачено обов'язок продавця щодо оформлення чи передачі покупцю накладних CMR. Згідно вказаних умов поставки FCA, Продавець зобов'язаний лише сприяти отриманню Покупцем автотранспортної накладної тільки за проханням, за рахунок та ризик Покупця.

Разом з тим, Міжнародним комерційним арбітражним судом зроблено висновок про те, що той факт, що в накладних CMR, які стосуються як спірних, так і не спірних автомобілів, в графі «Вантажоодержувач» вказане TOB «Автомобільна група «Кадділак, Шевроле», а не ПАТ «Автомобільна група «Віпос», не може свідчити про яке-небудь порушення Постачальником його обов'язків за Контрактом по поставці, оскільки оформлення CMR лежить поза межою відповідальності Постачальника.

Таким чином, можна стверджувати, що ПАТ «Автомобільна група «Віпос» замовило, а Компанія «Мейджа Шевроле, ЛТД» поставило у Бремерхафен та передав уповноваженому покупця лише 27 автомобілів. При цьому, виходячи зі змісту рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 01.03.2012 року в справі № АС № 241а/2011 вбачається факт виконання Продавцем умов Контракту від 28.10.2010 року № 2010-215, проте отримання вказаних товарів в повному обсязі не підтверджено.

Разом з тим, позивач, вважаючи, що TOB «Автомобільна група «Кадділак, Шевроле» незаконно заволоділа належного йому товаром, а саме: 12 автомобілів на суму 551 344,00 доларів США, які були оплачені і не були отримані ПАТ «Автомобільна група «Віпос», звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва з відповідним позовом до TOB «Автомобільна група «Каділлак, Шевроле» про визнання права власності на спірні автомобілі, витребування автомобілів з чужого незаконного володіння.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.07.2012 року по справі № 5011-66/5842-2012 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року у вказаній справі, скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 20.07.2012 року та прийнято нове, яким - позов задоволено повністю, визнано за ПАТ «Автомобільна група «Віпос» право власності на спірні автомобілі, витребувано спірні автомобілі з чужого незаконного володіння TOB «Автомобільна група «Каділлак, Шевроле».

Постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2012 року по справі № 5011-66/5842-2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року скасовано, а рішення Господарського суду м. Києва від 20.07.2012 року - залишено в силі.

З огляду на наведені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем порушено строки розрахунків в іноземній валюті, що визначені положеннями Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»

Водночас перевіркою порядку та строків декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами при здійсненні розрахунків по імпортному Контракту від 28.10.2010 року №2010-215 за період з 01.01.2011 року по 20.06.2012 року відповідачем встановлено порушення позивачем п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15/93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

Згідно зі ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15/93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та спільного листа Національного банку України від 09.01.1998 року № 13-226/53-188; Державної податкової адміністрації України від 09.01.1998 року № 206/10/22-0117; Державної митної служби України від 12.01.1998 року № 11/3-247 «Щодо подання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами», декларуванню підлягає лише наявність у резидентів валютних цінностей та майна, які перебувають за межами України.

Судом встановлено, що позивач станом на 01.10.2011 року, 01.01.2012 року та 01.04.2012 року мав прострочену дебіторську заборгованість за розрахунками з нерезидентом Компанією «Мейджа Шевроле. ЛТД» (США) по імпортному Контракту від 28.10.2010 року № 2010-215 в загальній сумі 551 344,00 доларів США, яка підлягає декларуванню.

Таким чином, згідно з законом, позивач був зобов'язаний задекларувати в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами вищезазначену прострочену дебіторську заборгованість.

Проте, згідно з матеріалами справи, в порушення вимог п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15/93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» позивач не надавав до контролюючого органу Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.10.2011 року, 01.01.2012 року та 01.04.2012 року.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ні під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час розгляду в суді апеляційної інстанції, позивачем вказані обставини не спростовано та не підтверджено належними та допустимими доказами.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що імпортна операція між ПАТ «Автомобільна група «Віпос» та Компанією «Мейджа Шевроле, ЛТД» щодо придбання автомобілів не була завершена в повному обсязі у встановлений законом строк, що свідчить про правомірність нарахування позивачу пені, при цьому в порушення норм валютного законодавства позивачем не задекларовано валютні цінності, які належать йому і знаходяться за межами України, а тому висновки податкового органу про донарахування позивачу суми грошового зобов'язання за платежем « 21081000» та податкове повідомлення-рішення № 0004862260 від 16.07.2012 року є правомірними.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автомобільна група "Віпос" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2014 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлений 08.10.2014 року.

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.