Рішення № 40915411, 02.09.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" вересня 2014 р.Справа № 921/877/14-г/1

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопко Ю.О.

Розглянув справу

за позовом Фермерського господарства "Науково-виробниче об'єднання "Мрія", вул. Незалежності, 68А, с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область, 48257

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новагріс", вул. Тернопільська, 60, м. Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область, 47851

про cтягнення заборгованості в сумі 401 000 грн.

За участю представників сторін:

Позивача: Югов Сергій Анатолійович, довіреність б/н від 12.08.2014р.;

Відповідача: Накельський Юрій Богданович, довіреність б/н від 20.08.2014р.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 - 1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

В судовому засіданні 02.09.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи:

Фермерське господарство "Науково-виробниче об`єднання "Мрія", вул. Незалежності, 68А, с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область, звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новагріс", вул. Тернопільська, 60, м. Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область, про cтягнення заборгованості в сумі 401 000 грн.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20.08.2014р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 02.09.2014р. на 11 год. 30 хв.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з викладених у позовній заяві підстав. Супровідним листом № б/н від 02.09.2014 р. для приєднання до матеріалів справи надав документи, а саме: протокол № 20-09-2013 зборів засновників Фермерського господарства "Науково-виробниче об'єднання "Мрія" та копії платіжних доручень щодо часткового повернення позики.

Відповідач заявою про визнання позовних вимог від 01.09.2014р. та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, вважаючи їх законними та обґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є Договори та інші правочини.

26 грудня 2013р. між Фермерським господарством "Науково-виробниче об'єднання "Мрія" в особі голови Гінайла І.В., що діяв на підставі Статуту (надалі - Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новагріс", в особі директора Кундиса А.В., що діяв на підставі Статуту (надалі - Позичальник), укладено договір позики за №26/12/2013-ФГМ-Н (далі - Договір), згідно умов якого Позикодавець надає у власність Позичальнику грошові кошти, які за цим договором є національною українською валютою - гривнею, а останній зобов'язується повернути таку саму суму грошових коштів в порядку, на умовах та в строки (терміни), визначені цим договором (п. 1 Договору).

Пунктом 2. Договору, сторони погодили, що загальна сума позики за Договором становить 100 000 000 грн..

Позичальник зобов'язаний повернути надану позику до 31 липня 2014р. (п. 6 Договору).

У відповідності до п. 15 Договору, останній є укладеним та набуває чинності з моменту передання позики або частини позики Позикодавцем Позичальникові і діє до моменту повного та належного виконання Сторонами своїх зобов'язань в рамках цього Договору.

Відповідно до положень ст.ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою мають ознаки договору позики, згідно якого в силу ст. 1046 ЦК України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

В силу вимог ст. ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, про те, що ФГ "НВО "Мрія" взяті на себе згідно з умовами договору позики за №26/12/2013-ФГМ-Н від 26.12.2013р. зобов'язання виконало шляхом перерахування відповідачу згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень 70 248 672 грн. 67 коп.

Відповідно до частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України правочин вважається схваленим у разі, якщо особа вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Отже, виконання Договору, шляхом перерахування Позикодавцем суми коштів та їх прийняття Позичальником згідно умов даного договору свідчить про схвалення правочину сторонами.

Однак, відповідач в порушення вимог чинного законодавства, зобов'язання щодо повернення позики в строк до 31 липня 2014 року виконав частково, в сумі 69 847 672 грн. 67 коп., що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи,і станом на час розгляду справи за ним рахувалась заборгованість в сумі 401 000 грн.

Зазначену суму заборгованості сторони підтвердили актом звірки розрахунків складеним станом на 06.08.2014р., який підписаний представниками сторін без заперечень та скріплений печатками підприємств.

На день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про повне повернення позики відповідачем суду та позивачу не надано, а тому згідно вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 401 000 грн.

Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625 ЦК України та ст.ст. 33, 34 ГПК України позовні вимоги про стягнення із відповідача 401 000 грн. заборгованості підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та визнані відповідачем.

Судовий збір на підставі ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 42-47, 22, 32, 34, 36, 44, 49, 78, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новагріс", м.Скалат Підволочиського району Тернопільської області, вул. Тернопільська, буд.60 (код 33579459) на користь Фермерського господарства "Науково-виробниче об"єднання "Мрія", с.Васильківці Гусятинського району Тернопільської області, вул. Незалежності, буд.68А (код 36145713) - 401 000 (чотириста одну тисячу ) грн. рівно боргу та 8 020 (вісім тисяч двадцять вісім) грн. рівно в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом десяти днів з дня складення повного тексту цього рішення сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.

Повний текст рішення виготовлено 8 вересня 2014р.

Суддя Ю.О. Чопко