Рішення № 40915396, 06.10.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2014 р. Справа № 914/3154/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стек-Комп'ютер», м. Львів

про стягнення 10 748 грн. 64 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Луцик С.В., представник (довіреність №502-5078/2 від 17.12.2013 р.);

від відповідача: не з'явився

Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стек-Комп'ютер», м. Львів про стягнення 10 748 грн. 64 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 04.09.2014р. призначив розгляд справи на 15.09.2014 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 06.10.2014 р.

Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електроенергії, на виконання умов якого відповідачу було реалізовано електроенергію. Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриману електроенергію виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість за спожиту активну електроенергію становила 7 880 грн. 86 коп., заборгованість за реактивну електроенергію - 2 287 грн. 98 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати спожитої електроенергії відповідачу нараховано пеню сумі 151 грн. 25 коп., втрати від інфляції в сумі 393 грн. 65 коп. та 3% річних в сумі 34 грн. 90 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 10748грн. 64 коп.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 04.09.2014 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалося на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

27 грудня 2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стек-Комп'ютер» (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №657711 та додатки до нього.

За цим договором постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідач) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач протягом січня-березня 2014 р. продав відповідачу активну електроенергію на загальну суму 14478грн. 79 коп. та реактивну електроенергію на загальну суму 2 287 грн. 98коп., що підтверджується рахунками за активну енергію №303401/179092-1 від 28.01.2014 р., №303402/204000-1 від 28.02.2014 р., №303403/225614-1 від 28.03.2014 р. рахунками за реактивну енергію №300302/204001-1 від 05.03.2014р., №300303/225615-2 від 01.04.2014 р., актами про використану електричну енергію.

Відповідно до п. 1 Порядку розрахунків, який є додатком до договору, розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії.

Згідно п. 2 Порядку розрахунків, розрахунковим періодом вважається період з 28 числа попереднього місяця до 27 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного.

Пунктом 5 Порядку розрахунків передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Згідно абз. 2 п. 7 Порядку розрахунків, тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманої електроенергії виконав частково, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 7 880 грн. 86 коп. за активну електроенергію та 2 287 грн. 98 коп. - за реактивну електроенергію.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. ст. 275 ГК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 4.2.1. договору, за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 151 грн. 25 коп., а також інфляційні втрати в розмірі 393 грн. 65 коп. та 3% річних в розмірі 34 грн. 90 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 7 880 грн. 86 коп. боргу за активну електроенергію, 2 287 грн. 98 коп. боргу за реактивну електроенергію, 151 грн. 25 коп. пені, 393 грн. 65 коп. втрат від інфляції та 34грн. 90 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стек-Комп'ютер», м. Львів, вул. Зелена, 82 (ідентифікаційний код 30538300) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів вул.Козельницька, 3 (ідентифікаційний код 00131587) 7 880 грн. 86 коп. боргу за активну електроенергію, 2 287 грн. 98 коп. боргу за реактивну електроенергію, 151 грн. 25 коп. пені, 393 грн. 65 коп. втрат від інфляції, 34 грн. 90 коп. 3% річних, 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 06.10.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 13.10.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.