Постанова № 40914458, 14.10.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2014 року Справа № 904/5456/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)

суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.

при секретарі судового засідання: Однорог О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Волнянська О.В., довіреність №129 від 23.07.14, представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2014р. у справі №904/5456/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алком", м.Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м.Дніпропетровськ

про стягнення 293 613,91 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "Алком" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" 293 613,91 грн. за договором підряду №512121952 від 28.05.2012р., з яких 249 079,20 грн. заборгованість, 30 189,74 грн. інфляційні втрати та 14 344,97 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2014р. по справі №904/5456/14 (суддя Мельниченко І.Ф.) стягнуто з публічного акціонерного товариства „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Алком" 249 079,20 грн. основного боргу, 30 138,58 грн. інфляційних втрат, 13 546,85 грн. 3% річних, 5855,30 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено. Також стягнуто з публічного акціонерного товариства „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської служби України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області 1 700 грн. штрафу.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт на суму 249 079,20 грн. та з урахуванням приписів статті 526 Цивільного кодексу України вимоги про стягнення основного боргу у сумі 249 079,20 грн. задоволено повністю. Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних задоволені господарським судом частково, виходячи з приписів ст.625 Цивільного кодексу України та з урахуванням періоду прострочення оплат. У зв'язку з ненаданням відповідачем на вимогу суду, викладену в ухвалі від 23.07.2014р., обґрунтованого відзиву і всіх документів, що підтверджують заперечення в порядку, передбаченому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, з останнього стягнуто штраф відповідно до п.5 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись із рішенням суду, публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" подало до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення господарським судом норм процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення строком на шість місяців. Така заява була подана скаржником в якості додатку до апеляційної скарги.

Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що був позбавлений права приймати участь при розгляді справи по суті та давати пояснення:

- 13.08.2014 року відповідачем було подано клопотання, в якому він просив відкласти слухання справи у зв'язку із знаходженням представника в іншому суді;

- відповідач був позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду строком на шість місяців у зв'язку з тяжким матеріальним становищем відповідача;

- приймаючи рішення по справі господарський суд не врахував фінансовий стан відповідача та безпідставно стягнув з відповідача штраф у сумі 1 700 грн.

Позивач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутнього у судових засіданнях представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

28.05.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Алком" (підрядник/позивач) та публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (замовник/відповідач) укладено договір підряду № 512121952.

Відповідно п.1.1 договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 31.10.2012р., підрядник зобов'язується своїми силами та засобами виконати пристрій фундаменту на об'єкті „Архітектурна конструкція „Сонце":

- пристрій фундаментів під опору освітлення та монтажу арматури фундаменту конструкції у відповідності з доданим ч. 7/02-12-Е3.2;

- переніс шламопроводу та пристрою тимчасової автодороги у відповідності з доданим ч.337431.

Замовник зобов'язується передати підряднику будівельну площадку (фронт робіт), прийняти та оплатити закінчені будівельні роботи (п.1.2 договору).

Згідно п.3.1. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.

Пунктом 3.2. договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату прийнятих ним робіт протягом 15 днів після прийняття робіт за формою КБ-2в та КБ-3 на підставі наданого підрядником рахунку.

Приймання виконаних підрядником робіт здійснюється замовником з моменту повідомлення підрядника про виконання об'єму робіт та оформлюється актом приймання-здачі виконаних робіт за формою №КБ-2 та довідкою про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3, підписаними уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт готує підрядник протягом п'яти календарних днів з моменту закінчення робіт та передає для підписання замовнику. Замовник протягом п'яти днів зобов'язаний здійснити приймання виконаних робіт та підписати акт в частині фактично виконаних робіт, або надати мотивовану відмову від приймання виконаних робіт (п.5.1 договору).

Відповідно п.3 додаткової угоди №1 до договору ціна робіт складає 2757120 грн., в тому числі ПДВ 459 520 грн.

Згідно п.4 додаткової угоди №1 строк дії договору пролонгується до 31.12.2012р.

В силу ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за зобов'язанням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання умов договору позивач виконав роботи, про що свідчать додані до матеріалів справи акти приймання виконаних робіт за вересень та листопад 2012р. на загальну суму 2 676 697,20 грн. (а.с.15-17, 22-24, 28-33).

Відповідач зобов'язання по оплаті за договором виконав частково, розрахувавшись в сумі 2 427 618 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач 14.05.2014р. звернувся до відповідача з претензією, в якій просив погасити заборгованість за договором підряду №512121952 від 28.05.2012р. у сумі 249 079,20 грн. та сплатити інфляційні втрати у сумі 8792,44 грн. і 3% річних у сумі 13 096,16 грн. згідно розрахунку станом на 14.05.2014р. Зазначена претензія отримана відповідачем 20.05.2014р. (а.с.39-42).

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати виконаних робіт на суму 249 079,20 грн. за договором підряду №512121952 від 28.05.2012р. матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу за договором підряду №512121952 від 28.05.2012р. у сумі 249079,20 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За листопад 2012р. акти приймання виконаних робіт підписані в останній день місяця - 30.11.2012р. Акт приймання виконаних робіт за вересень 2012р. не містить дату його підписання, у зв'язку з чим господарський суд правомірно дійшов до висновку про те, що він підписаний в останній день вересня, тобто 30.09.2012р.

З урахуванням того, що оплата за виконані роботи, відповідно до п.3.2 договору, повинна бути здійснена протягом 15 днів після прийняття робіт, прострочення в оплаті за вересень слід рахувати з 16.10.2012р. по 24.10.2012р.; за листопад - з 16.12.2012р.

Відповідно до п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012р. „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Згідно п.3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про стягнення інфляційних втрат за січень 2012р. - червень 2014р. в сумі 30 138,58 грн. та 3% річних за період з 16.10.2012р. по 24.10.2012р. та з 18.12.2012р. по 14.07.2014р. в сумі 13 546,85 грн.

Доводи скаржника про те, що останній був позбавлений права приймати участь при розгляді справи по суті і давати пояснення за підстав неотримання інформації про подальший розгляд справи, не приймаються до уваги судовою колегією виходячи з наступного.

13.08.2014р. начальник юридичного відділу публічного акціонерного товариства „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням представника в іншому суді (а.с.71).

Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

З урахуванням того, що ухвалою господарського суду від 23.07.2014р. сторони було зобов'язано забезпечити явку повноважних представників сторін та оскільки доказів неможливості участі у розгляді справи керівника підприємства, інших осіб, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, зокрема начальника юридичного відділу публічного акціонерного товариства „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", судова колегія відхиляє доводи скаржника про те, що останній був позбавлений права приймати участь при розгляді справи по суті.

Отже, відповідач був обізнаний про час та місце розгляду справи 14.08.2014р. та, відповідно, мав можливість надати суду будь-які докази на підтвердження обставин, що мають значення для об'єктивного розгляду справи (письмові пояснення, докази оплати за договором тощо).

Враховуючи те, що відповідачем не надано судам обох інстанцій будь-яких доказів на підтвердження обставин, що мають значення для об'єктивного розгляду справи (письмові пояснення, докази оплати за договором тощо), а також те, що відповідачу було відомо про порушення провадження по даній справі в господарському суді, докази перешкоджання господарським судом в реалізації останнім його прав, передбачених статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, права знайомитися з матеріалами справи, подавати докази, письмові пояснення, матеріали справи не містять, судова колегія вважає, що наведені скаржником обставини не є підставою для скасування рішення.

Щодо поданої разом з апеляційною скаргою заяви відповідача про розстрочку виконання судового рішення строком на шість місяців з посиланням на важкий фінансовий стан підприємства, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Скрутний фінансовий стан підприємства, на який посилається скаржник у якості підстави для скасування рішення, не приймається до уваги колегією суддів, оскільки в силу ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач є суб'єктом господарської діяльності та здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, тому при укладенні договорів повинен був передбачити та розрахувати всі обставини, що могли вплинути на виконання зобов'язань перед відповідачем. Скрутне фінансове становище є характерним не тільки для відповідача, а і для всіх господарюючих суб'єктів і не є підставою для скасування рішення суду.

Приймаючи до уваги вину відповідача у виникненні даного спору, судова колегія не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання судового рішення строком на шість місяців.

Стягнення з відповідача штрафу у сумі 1700 грн. за невиконання вимог суду, зазначених в ухвалі про порушення провадження у справі, зокрема, за ненадання суду відзиву на позовну заяву та документів, що підтверджують викладені у відзиві заперечення, колегія суддів вважає правомірним.

Про дату слухання справи та вимоги, викладені в ухвалі суду, відповідач був обізнаний; ухвалу про призначення справи до розгляду отримав 04.08.2014р. (а.с.69), розгляд справи був призначений на 14.08.2014р, тобто, відповідач мав достатньо часу для виконання вимог суду.

Викладені обставини свідчать про те, що невиконання вимог ухвали господарського суду є наслідком суб'єктивних обставин.

Враховуючи вищевикладене, підстави для скасування рішення господарського суду, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 99, 101-103, 105, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2014р. у справі №904/5456/14 залишити без змін.

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м.Дніпропетровськ про розстрочку виконання судового рішення строком на шість місяців відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 15.10.2014р.

Головуючий суддя А.Є. Прокопенко

Суддя А.К.Дмитренко

Суддя В.І. Крутовських