Вирок № 40913447, 14.10.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11146/14-к

1-КП/638/472/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2014 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Гайдук Л.П.

за участю прокурора Зеленського А.О.

при секретарі Литвиненко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали кримінального провадження № 42014220750000065 від 02.06.2014 року cтосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Осники Черняхівського району Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової частини А0409, радіотелефоніста радіовідділення взводу зв'язку 2 механізованого батальйону, солдата, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 405 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 26 березня 2014 року Черняхівським районним військовим комісаріатом Житомирської області на підставі п. 33 Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про проведення часткової мобілізації» призваний у Збройні Сили України та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини А0409. Наказом командира військової частини А0409 від 2 квітня 2014 року №298 солдата ОСОБА_1 призначено на посаду радіотелефоніста радіовідділення взводу зв'язку 2 механізованого батальйону. 30 травня 2014 року близько 19 години 50 хвилин на території табірного збору військової частини А0409 у районі проведення антитерористичної операції на межі Харківської та Луганської області на території України черговим табірного збору - капітаном ОСОБА_2, який виконував обов'язки з військової служби та згідно ст.ст. 295, 298 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 5, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України був зобов'язаний стежити за підтриманням внутрішнього порядку, виконанням підрозділами розпорядку дня, вжити всіх передбачених законами та військовими статутами заходів до відновлення та постійного підтримання порядку й дисципліни, з метою припинення порушення ОСОБА_1, військової дисципліни у вигляді самовільного залишення місця служби та недотримання перепускного режиму під час виходу за межі табірного збору, було зупинено солдата ОСОБА_1 якому було наказано повернутися до місця дислокації підрозділу.

Однак, солдат ОСОБА_1 усвідомлюючи, що капітан ОСОБА_2 є для нього прямим начальником та виконує обов'язки з військової служби, діючи умисно, всупереч вимог ст.ст. 6, 11, 16, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, будучи невдоволеним діями капітана ОСОБА_2, направленими на припинення порушення солдатом ОСОБА_1 військової дисципліни, зняв із запобіжника ввірений йому заряджений бойовими набоями автомат АК-74, який перебував у нього на ремні за спиною, та направив його у бік начальника - капітана ОСОБА_2, висловивши останньому погрозу вбивством із застосуванням зброї.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив суду, що дійсно в травні 2014р. наставив заряджений автомат в бік капітана ОСОБА_3, після того як останній намагався віддати йому наказ повернутися до місця дислокації підрозділу та не дозволив вийти за межі ввіреної території.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд вважав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи правильність розуміння обвинуваченим змісту обставин події вчинених злочинів, той факт, що така позиція не викликає сумнівів у її добровільності, суд вирішив у кримінальному провадженні обмежитися допитом обвинуваченого та вивченням даних про його особу, не досліджуючи докази відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що винність у вчиненні інкримінованому ОСОБА_1 злочині знайшла своє підтвердження в процесі судового розгляду кримінального провадження в повному обсязі та суд кваліфікує його дії : за ч.3 ст. 405 КК України, а саме, погроза вбивством із застосуванням зброї щодо начальника у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 66 КК України суд визнає його щире каяття, сприяння в розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують у відповідності зі ст. 67 КК України покарання обвинувачуваного ОСОБА_1 судом не встановлено.

При призначенні покарання, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, який у відповідності до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно,має на утриманні малолітню дитину ,працює.

З урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, наведених вище даних про особу обвинуваченого, його щирого каяття, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства й у відповідності зі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання, якщо протягом 3 років він не вчинить нового злочину і виконає, покладені на нього обов'язки.

Цивільного позову по кримінальному провадженню не заявлено,речових доказів та процесуальних витрат немає.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.405 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнити ОСОБА_1 з іспитовим строком на 3 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 протягом 3 року не виїжджати за межі України для постійного проживання без дозволу органа кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий -суддя: