Ухвала суду № 40913411, 30.09.2014, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6324/13-ц

Провадження № 4-с/185/59/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2014 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

при секретарі Муржиєвій І.О.

з участю заявників ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника заявників ОСОБА_3

державного виконавця Гідзули С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на дії та рішення відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції,

В С Т А Н О В И В:

09 вересня 2014 року надійшла скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2 на дії та рішення відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції.

Заявники оскаржують дії ВДВС щодо винесення постанови від 03 вересня 2014 року по виконавчому провадженню ВП № 44604940 та ВП № 44607076 про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 185/6324/13-ц, виданим Павлоградським міськрайонним судом про визначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 часу для спілкування з онуком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування скарги заявники посилаються на те, що у порушення вимог ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» ВДВС Павлоградського МРУЮ не прийняв до виконання та не відкрив провадження по виконавчому документу, строк виконання якого не скінчився.

Крім того у тексті постанови зазначено, що її винесено державним виконавцем Ольховим Д.С., а підписана постанова заступником начальника відділу Гідзулою С.О.

У судовому засіданні заявники підтримали скаргу. Представник заявників пояснив, що рішення суду не виконано, строк його виконання не скінчився, тому воно є обов'язковим для виконання і відмова у відкритті виконавчого провадження є неправомірною. Виправлення описки в оскаржуваній постанові щодо зазначення прізвища державного виконавця було зроблено після подання скарги.

Державний виконавець Гідзула С.О. у судовому засіданні пояснив, що виконавче провадження було закінчено, оскільки за виконавчим листом вжито всі вичерпні заходи відносно боржника: двічі накладено штраф за невиконання рішення суду і направлено подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності, виконавчий лист повернутий до суду, який його видав. Повторного відкриття виконавчого провадження у даному випадку не передбачено. В оскаржуваній постанові помилково вказаний державний виконавець Ольховий Д.С., ця описка виправлена постановою від 19 вересня 2014 року згідно п.3 ст.83 Закону України «Про виконавче провадження».

Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області зобов'язано ОСОБА_6 не чинити перешкод ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у спілкуванні з онуком ОСОБА_4, визначено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 час для спілкування з онуком.

03 вересня 2014 року державним виконавцем було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 185/6324/13-ц, виданим Павлоградським міськрайонним судом про зобов'язання ОСОБА_6 не чинити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні з онуком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.13-14).

Постанову обґрунтовано тим, що 13 грудня 2013 року по цьому ж виконавчому листу було відкрито виконавче провадження, при виконанні рішення суду були проведені всі виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». 14 лютого 2014 року виконавче провадження було завершено за п.11 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження». Підстав для повторного відкриття виконавчого провадження не було. 03 липня 2014 року була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження, яка була оскаржена стягувачем до Павлоградського міськрайонного суду, 21 серпня 2014 року судом винесена ухвала, згідно якої дії щодо відмови у відкритті виконавчого провадження визнані правомірними.

Пунктом 8 частини 1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

14 лютого 2014 року виконавче провадження по цьому ж виконавчому листу було завершено за п.11 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» і повернуто до суду, що його видав, як передбачено ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконати рішення без участі боржника неможливо, на боржника був двічі накладений штраф відповідно до ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» та внесено подання правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності.

Відповідно до пункту 11 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню в разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), яким видано виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Зокрема, у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 згаданого Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Згідно з вимогами ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право стягувача повторно пред'явити виконавчий документ до виконання у разі повернення стягувачу виконавчого документа з підстав, передбачених цією статтею.

Також виконавчі документи можуть бути повторно пред'явлені до виконання у разі закінчення виконавчого провадження внаслідок офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (ч.4 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження).

Право повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання після повернення виконавчого документа до суду, який його видав ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено.

Крім того 09 липня 2014 року заявники вже звертались зі скаргою на дії державного виконавця щодо винесення постанов ВП № 43886997, ВП № 43886516 від 03 липня 2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження по тому ж самому виконавчому листу, з тих самих підстав (а.с.12). Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду від 21 серпня 2014 року скаргу задоволено частково, на ухвалу подано апеляційну скаргу, відомості про розгляд апеляційної скарги відсутні.

Провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною судового провадження по конкретній справі, а діючим законодавством не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, тому за подання скарги судовий збір не сплачується і судові витрати по справі слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.386-387 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на дії та рішення відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається апеляційному суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя: У. М. Болдирєва