Ухвала суду № 40912713, 10.10.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/27184/13-ц

Провадження 4с/522/41/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2014 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши цивільну справу за скаргою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на дії начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника В.В. та головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравець О.В.,-

ВСТАНОВИВ:

Скаржник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з вказаною скаргою посилаючись на те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області (далі - відділ) перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2037/10, виданого 16.05.2011 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі ООД АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 014/0054/74/70994 від 01.03.2007 у розмірі 461 319,80 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 16.11.2009 складає 3 688 723,12 грн. та судові витрати в сумі 1 950,00 грн. В процесі виконання вищевказаного виконавчого документа державним виконавцем звернено стягнення на майно боржника.

Скаржник зазначив, що у зв'язку з ігноруванням законних вимог стягувача процес реалізації арештованого майна не був припинений та стягував змушений був звернутись до начальника відділу Шапошника В.В. з заявою про повернення виконавчого документа на підставі пункту 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Вказана заява подана 30.12.2013, однак незважаючи на цей факт постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 статті 47 Закону України «Про виконавчого провадження» винесена не була.

Банк вважає що дії відділу відносно ігнорування заяви стягувача щодо відклику виконавчого документа є необґрунтованими та незаконними.

Скаржник просить суд визнати дії начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника В.В. та державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. незаконними, зобов'язати винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу в рамках ВП № 33541470 на підставі пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської філії подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представником начальника відділу Шапошника В.В. та головного державного виконавця відділу Кравець О.В. подано заяву про розгляд справи без його участі, скаргу не визнав. Подав до суду заперечення в яких зазначив, що скарга є безпідставною і необґрунтованою, оскільки дії начальника відділу Шапошника В.В., так і дії головного державного виконавця відділу Кравець О.В. відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Дослідивши матеріали цивільної справи та виконавчого провадження, суд вважає, що дана скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На виконанні у відділі перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2037/10, виданого 16.05.2011 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі ООД АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 014/0054/74/70994 від 01.03.2007 у розмірі 461 319,80 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 16.11.2009 складає 3 688 723,12 грн. та судові витрати в сумі 1 950,00 грн.

Державним виконавцем звернено стягнення на майно боржника.

Відповідно до пункту 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Статтею 8 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно зі статтею 9 згаданого Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.

У відповідності до пункту 2.11. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі-Інструкція), повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами: а) довіреністю фізичної особи; б) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо).

Згідно з пунктом 2.11.4 Інструкції, у випадку реалізації стороною виконавчого провадження права на пред'явлення виконавчого документа на виконання, подання заяви про повернення без виконання виконавчого документа, оскарження дій державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС, отримання присудженого майна чи стягнутих сум через представника державний виконавець перевіряє, чи обумовлені у довіреності повноваження представника на здійснення таких дій.

Пунктом 2.11.5. Інструкції встанолено, що обмеження повноважень представника на вчинення певної виконавчої дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.

У ході розгляду справи судом встановлено, що 31.12.2013 на адресу Відділу надійшла заява заступника директора з питань АТ «Райффайзен Банк Аваль» Подройко Г.В. від 27.12.2013 за вих № 114-10-0-00/10832 про повернення без виконання виконавчого листа № 2-2037/10, виданого 16.05.2011 Приморським районним судом м. Одеси.

Перевіркою повноважень представника згідно з доданою до заяви довіреності, державним виконавцем встановлено, що право подавити заяви про повернення без виконання виконавчого документа стягувачу не обумовлено у довіреності, як право представника на вчинення такої дії, у зв'язку з чим, листом відділу від 08.01.2014 за вих. №09.1-01 відмовлено у задоволенні заяви.

Судом також встановлено, що представнику стягувача роз'яснювались наслідки повернення виконавчого документа без виконання, передбаченні чинним Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 2.11 Інструкції, повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами: а) довіреністю фізичної особи; б) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо; в) рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи управителем спадкового майна.

Пунктом 2.11.1. Інструкції встановлено, що документи, які посвідчують повноваження представників, повинні бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з пунктом 2.11.2. Інструкції оригінали документів, зазначених у пункті 2.11 цього розділу, або належним чином засвідчені їх копії приєднуються до матеріалів виконавчого провадження.

Судом встановлено, що заява про повернення виконавчого документа стягувачу за підписом представника Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Подройко Г.В., надійшла разом з ксерокопією нотаріальної довіреності, посвідченої Банком, будь-яких інших документів (копію паспорту представника, копії наказу про призначення тощо), які б підтверджували дійсність підпису на заяві та повноваження представника до довіреності додано не було.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про те, що дії державного виконавця є цілком законними в частині відмови у задоволенні заяви про повернення без виконання виконавчого документа стягувачу, оскільки перевіркою наявності повноважень представника Банку - Подройко Г.В. на подання заяви про повернення виконавчого документа без виконання встановлено, що повноваження представника на вчинення такої дії у довіреності не обумовлені.

Крім того, судом встановлено, що зазначеною довіреністю представнику Банку - Подройко Г.В., надається право на пред'явлення виконавчого документа на виконання, оскарження дій державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС, отримання присудженого майна чи стягнутих сум через представника. При цьому право на подання заяви про повернення виконавчого документа без виконання не обумовлено, що відповідно до Інструкції повинно бути обов'язково зазначено.

Суд не бере до уваги доводи Банку, що довіреністю обумовлено повноваження представника підписувати та подавати всі необхідні заяви, відповідно до норм чинного законодавства, оскільки Інструкцією встановлені певні права для представника сторони виконавчого провадження, які повинні бути обов'язково обумовлені у довіреності.

Постановою державного виконавця від 20.02.2014 виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-2037/10, виданого 16.05.2011 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі ООД АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 014/0054/74/70994 від 01.03.2007 у розмірі 461 319,80 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 16.11.2009 складає 3 688 723,12 грн. та судові витрати в сумі 1 950,00 грн, завершено на підставі пункту 2, 3 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Вказана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу Банком, в установленому порядку, оскаржена не була.

На думку суду не заслуговують на увагу також й посилання Банку на ту обставину, що начальником Відділу було затверджено постанову від 13.05.2013 та від 30.04.2013 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі заяви представника Банку за довіреністю, виданою на ім'я ОСОБА_8, з огляду на те, що вказані постанови державного виконавця від 30.04.2013 та від 13.05.2013 є нечинними, тобто скасованими начальником відділу.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статей 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що вимоги скаржника про визнання дій начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника В.В. та державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. незаконними, зобов'язання винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу в рамках ВП № 33541470 на підставі пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» таким, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 383, 385, 387 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні скарги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської філії про визнання дій начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника В.В. та державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. незаконними, зобов'язання винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу в рамках ВП № 33541470 на підставі пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» - відмовити у повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси протягом 5 днів з дня його проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя Н.А. Ільченко

10.10.2014