Постанова № 40911729, 09.10.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2014 рокуСправа № 803/1833/14

Волинський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

суддів Дмитрука В.В., Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шикун О.Є.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Грицишиної І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов"язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про скасування рішення від 02 вересня 2014 року про залишення скарги без розгляду та зобов'язання відповідача розглянути скаргу №2 від 17 вересня 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.08.2014 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача зі скаргою №2 на неправомірні рішення Головного управління Міндоходів у Волинській області та Луцької державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області в порядку частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка була відправлена Державній фіскальній службі України рекомендованим листом 18.08.2014 року.

05.09.2014 року позивач отримав Рішення про залишення скарги без розгляду від 02.09.2014 року у зв'язку з пропущенням 10-денного строку для подання повторної скарги.

Просить скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 02.09.2014 року та зобов"язати відповідача розглянути скаргу №2 від 17 серпня 2014 року у встановленому законодавством порядку.

В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Суду пояснила, що Рішення про залишення скарги без розгляду від 02.09.2014 року винесено у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем скарга подана з порушенням строків, встановлених пунктом 3.1 Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг про вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 року за №452, яким передбачено, що у разі коли головні управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надсилають скаржнику рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий скаржник має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 07.08.2014 року позивачем отримано рекомендованим поштовим відправленням Рішення Головного управління Міндоходів у Волинській області від 05.08.2014 року №П/983/03-20-10-03-06 про результати розгляду первинної скарги ОСОБА_1 щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2014 року Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів У Волинській області, що підтверджується повідомленням про вручення.

Згідно абзацу 8 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2014 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача зі скаргою №2 на неправомірні рішення Головного управління Міндоходів у Волинській області та Луцької державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області в порядку частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка була відправлена Державній фіскальній службі України рекомендованим листом 18.08.2014 року, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти від 18.08.2014 року №0318011469.

05.09.2014 року позивач отримав Рішення про залишення скарги без розгляду від 02.09.2014 року у зв'язку з пропущенням 10-денного строку для подання повторної скарги.

Відповідно до пункту 56.13 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Отже, 17.08.2014 року є останнім днем для подання повторної скарги, встановлений чинним законодавством.

Пунктом 3.1 Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг про вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 року за №452 передбачено, що у разі коли головні управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надсилають скаржнику рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий скаржник має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України.

Строк, встановлений для подання повторної скарги, не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу та інші документи до неї передано на пошту.

З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2014 року був вихідний день, а тому останнім днем подачі повторної скарги у відповідності до вимог статті 56 ПК України є 18.08.2014 року. Таким чином, скарга №2 на неправомірні рішення Головного управління Міндоходів у Волинській області та Луцької державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області в порядку частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» була подана позивачем у встановлений законодавством 10-денний строк.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на той факт, що повторна скарга до Державної фіскальної служби України згідно відбитку на поштовому конверті була направлена 19.08.2014 року, оскільки ця обставина спростовується матеріалами справи, а саме фіскальним чеком Укрпошти від 18.08.2014 року №0318011469.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач у даній справі не довів суду факт порушення позивачем законодавчо встановленого 10-денного строку для подання повторної скарги на неправомірні рішення Головного управління Міндоходів у Волинській області та Луцької державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області в порядку частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

За таких обставин, адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом скасування рішення Державної фіскальної служби України від 02 вересня 2014 року про залишення скарги без розгляду та зобов'язання відповідача розглянути скаргу №2 від 17 серпня 2014 року у встановленому законодавством порядку

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з банківської квитанції №63 від 15.09.2014 року, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 73,08 грн., що підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі наказу Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року №452 "Про порядок розгляду органами доходів і зборів скарг про вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 02 вересня 2014 року про залишення скарги без розгляду.

Зобов'язати відповідача розглянути скаргу №2 від 17 серпня 2014 року у встановленому законодавством порядку.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 14 жовтня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський

Судді В.В.Дмитрук

С.Ф. Костюкевич